Виконавче провадження по-новому. АБРАКАДАБРА в реалізації майна | блог Володимира Клонцака

11:44 19 Жовтня 2016

Виконавче провадження по-новому. АБРАКАДАБРА в реалізації майна | блог Володимира Клонцака

Фото: yarnews.net

Стараннями Міністерства юстиції України, ми – громадяни, отримали новий закон «Про виконавче провадження». Закон важливий, адже регулює питання, в яких і так не найкраща ситуація – питання виконання рішень судів.

І, як уже звиклося, з новим законом щось не так – то тут неточність, то там незрозумілість. То «законотворці» виключили процедуру та можливість «надсилання виконавчих документів за належністю до іншого органу ДВС» з Закону, а отже – з повноважень і можливостей державного виконавця, але в статті 71 Закону чомусь про неї згадують і т.п.

І якщо дрібні неточності можна виправити шляхом прийняття нових підзаконних документів, як то інструкції ДВС, то інша ситуація з грубими колізіями, яких не повинно було б бути в такому законодавстві.

Для прикладу візьмемо статтю, яка регламентує продаж з електронних торгів (61). Для того, щоб подальші роз’яснення «новели» і маразму статті 61 були доступні для сприйняття іншим громадянам, включаючи тих, хто не є юристом і з юриспруденцією ніколи не стикався, змодулюю ситуацію та наведу теоретичні цифри:

Петренко Петро Петрович позичив Іваненку Івану Івановичу велику суму грошей. Іваненко у встановлений строк грошей не повернув і Петренко звернувся до суду, який виграв. І от, після вступу рішення суду у законну силу, Петренко отримав виконавчий лист на суму 800 000,00 грн, з яким звернувся в виконавчу службу у визначеному законом порядку. Виконавець знайшов у Іваненка квартиру, яку, провівши всі законні процедури, було оцінено в 1 000 000,00 грн. З перших електронних торгів вона не продалася, виконавець провів уцінку згідно ст. 61 до 850 000,00 (85 відсотків від початкової ціни) і знов виставив на торги, з яких знову квартира продана не була. Виходячи з тієї ж статті виконавець знов уцінює квартиру до 70 % від початкової – 700 000,00 грн і виставляє на треті електронні торги, на яких квартира знову ж таки не реалізується.

Згідно з новим законом Стягувач, у разі коли майно не було реалізоване і на третіх торгах, може погодитися на пропозицію державного виконавця забрати майно боржника в рахунок погашення заборгованості за ціною ТРЕТІХ електронних торгів. І тут логіка ЛАМАЄТЬСЯ і починається «театр абсурду» – у такому випадку, якщо слідувати вимогам ст. 61, наш Петренко повинен зарахувати на рахунок ДВС різницю між сумою заборгованості та ПОЧАТКОВОЮ ціною на майно, а саме – початкова оцінка у теоретичній ситуації 1 000 000,00 грн, заборгованість 800 000,00 грн. Тобто для того, щоб забрати майно, яке оцінене відповідно до ст. 61 у розмірі 700 000,00 грн, Петренко має сплатити ДВС 200 000,00 грн, з яких 80 000,00 грн виконавчого збору, а 120 000,00 грн державний виконавець зобов’язаний передати Іваненку. Але виконавчий лист то виконано на 700 000, 00 грн, а Петренко ще додатково витратив 200 000 (так як виконавчий збір мав би в нашій ситуації стягуватися з Іваненка, як з боржника). І така АБРАКАДАБРА тому, що в ч. 8 ст. 61 мало б бути прописано, що «У разі, якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю» не «між ПОЧАТКОВОЮ ВАРТІСТЮ нереалізованого майна», а «ЦІНОЮ ТРЕТІХ ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГІВ». Тобто, через те, що «законотворці» не подумали, усі стягувачі, у провадженнях яких експертна оцінка майна буде більшою ніж сума стягнення, а сума стягнення більшою ніж вартість третіх електронних торгів опиняться в патовій ситуації – ще більше витратити грошей і отримати хоча б щось, включаючи і більші збитки або не отримати нічого. Адже далі у статті йдеться, що в разі якщо стягувач не погоджується забрати таке майно, то на нього звернення уже не може бути стягнуто. Знову ж повернемося до нашої змодельованої ситуації:

Петренко зрозумів, що він отримає квартиру тоді, коли потратить 200 000,00 грн, а сума боргу Іваненка після отримання квартири буде ще 300 000,00 грн. (800 тис. – 700 тис. + 200 тис.), з яких у Іваненка реально точно буде 120 тис. (які йому зобов’язаний перерахувати виконавець), які знову ж таки той же виконавець може стягнути на користь Петренка (після нового рішення суду). Іншого майна і коштів Іваненко немає. У Петренка є два варіанти діяти:

  1. Петренко забирає квартиру (проходить вказану вище процедуру), розмір заборгованості після всіх дій виконавця залишається 180 000,00 грн. (100 тис. різниці між сумою стягнення 800 тис. і ціною третіх торгів 700тис. + 80 тис. виконавчого збору, які б мали стягуватися з Іваненка, як з боржника, але які через безглузде законодавство сплатив Петренко), але відсутність іншого майна, коштів та доходів робить неможливим або затягує стягнення такої заборгованості.
  2. Петренко, не знаючи наслідків, відмовляється забирати квартиру по безглуздій процедурі і отримає «удар долі» – виконавець повертає виконавчий документ без виконання так як іншого майна і коштів у Іваненка немає.

Як бачимо з прикладу ситуація патова. Стягувачам треба буде вирішувати як діяти в таких випадках і то швидко (10 днів з моменту отримання пропозиції виконавця). І що є найгіршим – таку ситуацію можна виправити тільки швидко шляхом швидкого внесення змін до статті закону (для працівників Мін’юсту, які це читають – потрібні вам зміни я запропонував вище). І не дай Бог наші високопоставлені мужі будуть пробувати вийти з цієї ситуації як завжди – розроблять якусь інструкцію і т.п. Хотів би нагадати, підзаконні акти (такі як інструкції, порядки і т.д.) мають нижчу ніж закон юридичну силу і пробувати знівелювати недоліки закону прийняттям підзаконних актів – те саме, що і гасити пожежу бензином – буде тільки гірше.

І наостанок, хотів би звернути увагу як суспільства так і тих, хто пише такі «чудові» закони – невже ви думаєте, що закон, у який потрібно вносити зміни вже в момент його прийняття є хорошим законом, невже такі закони допустимо приймати в демократичній країні. Потрібно швидко робити висновки з помилок і то всім і швидко.

Володимир Клонцак, правник, для Leopolis.news

Останні новини