Виплати МВФ, прибутки банків, війна за залізницю – тиждень для економіки України

12:26 7 Серпня 2017

Виплати МВФ, прибутки банків, війна за залізницю – тиждень для економіки України

Фото: рrotokol.com.ua

Минулий тиждень для української економіки запам’ятається виплатами України Міжнародному валютному фонду, підкріплену судовими рішеннями «Facebook»-війною за «Укрзалізницю», валютною стабільністю та прибутками банківської системи, а також відмовою інвесторів від ведення чи розширення бізнесу в Україні.

Виплату частини боргу України перед МВФ було проведено 3 серпня. Україна перерахувала фонду першу виплату за попередньо чинною програмою stand-by в розмірі 450 мільйонів доларів. Виплату було проведено за рахунок золотовалютних резервів України. Цікаво, що серйозного впливу на обсяги валютних резервів ця виплата не мала: завдяки сприятливій ситуації на валютному ринку та міцності української національної валюти за станом на початок серпня обсяг резервів України перевищив 18 мільярдів доларів.

За словами заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, наростити резерви вдалося завдяки чистій купівлі валюти за гривню на міжбанківському ринку – з початку року Нацбанк купив та скерував на поповнення резервів близько 1,4 мільярда доларів. Оскільки ця сума перевищує очікуваний транш МВФ за програмою розширеного фінансування, питання надання кредиту вже не є таким критичним. Натомість МВФ надалі надає Україні рекомендації з державного реформування – 4 серпня Міністерство фінансів оприлюднило рекомендації фонду з реформи Державної фіскальної служби. Основні їхні кроки – реорганізувати ДФС у єдину юридичну особу, оновити особовий склад та скоротити кількість податківців, а також автоматизувати процес адміністрування податків. На думку фонду, новий склад ДФС має бути професійнішим, краще оплачуваним і не корумпованим, оскільки комплексну реформу податкової служби гальмує корупція.

У фінансово-банківській сфері головною новиною стали показники звітності найбільших українських банків за перше півріччя 2017 року, оприлюднені минулого тижня. Згідно з ними, більшість (25) з топ-30 банків України завершили півріччя з прибутком, а найбільший прибуток у 2,738 мільярда гривень отримав «Райффайзен Банк Аваль». Найбільшого збитку – 4,72 мільярда гривень – зазнав російський «Промінвестбанк». Серед збиткових банків є націоналізований «Приватбанк», який нещодавно знову докапіталізовувала держава.

Зважаючи на позитив у банківській системі, Національний банк вирішив зберегти облікову ставку на рівні 12,5% річних та дозволив банкам збільшити свої валютні операції протягом дня до рівня в 1% від регулятивного капіталу, або в середньому з 22 до 44 мільйонів доларів. На цьому позитивні новини, щоправда, завершуються: Нацбанк попереджає про зростання інфляційних очікувань через збільшення споживчого попиту, який може додатково стимулювати збільшення бюджетних витрат та пенсійних виплат у другому півріччі, через що інфляція буде вищою за прогнозні очікування.

Основною ж новиною в небанківській сфері стала ситуація з найбільшим державним перевізником України – Укрзалізницею, яка дуже добре показала, як з позитивної новини можна зробити негатив і скандал. 2 серпня керівник відомства Войцех Балчун оприлюднив на своїй «Facebook»-сторінці фінансові показники роботи підприємства за перше півріччя, згідно з якими за цей період Укрзалізниця отримала чистий прибуток у 122,5 мільйона гривень, тоді як за перше півріччя 2016 року її чистий збиток становив 3,77 млрд. гривень. У січні-червні 2017 року доходи Укрзалізниці зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року на 17,6%, або на 5,6 млрд гривень, а видатки – лише на 1,7 млрд гривень, або на 4,7%.

Оприлюднена звітність викликала нищівну критику міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, який давно висловлює публічне незадоволення роботою залізниць. На його думку, опубліковану на персональній сторінці у «Facebook», фактично Укрзалізниця за перше півріччя має чистий збиток у 4,93 мільярда гривень, оскільки, мовляв, при формуванні звіту підприємство не врахувало «впливу курсової різниці, зменшення 2017 року витрат на амортизацію, перенесення капітальних ремонтів основних фондів з собівартості на капітальні інвестиції та вплив індексації тарифів на вантажні перевезення». Підсумовуючи це, міністр укотре закликав до невідкладного призначення нового професійного менеджменту Укрзалізниці.

Якби ця дискусія залишилася в рамках популярних серед українців «Facebook»-баталій, ніхто б, може, не звернув на неї уваги, адже прецеденту з «Ryanair», схоже, вистачило для розуміння серйозності впливу міністра інфраструктури на транспортну галузь. Натомість звинувачення Омеляна було підкріплено зверненням генерального прокурора України Юрія Луценка до уряду з вимогою не продовжувати контракт з Войцехом Балчуном, оприлюдненим 2 серпня. У зверненні Луценко обґрунтовує свою позицію тим, що Генпрокуратура розслідує близько 90 кримінальних проваджень за фактами розкрадання майна і коштів Укрзалізниці, і така велика кількість справ зумовлена «неналежним виконанням правлінням ПАТ «Укрзалізниця» своїх посадових обов’язків».

Однак справжньою «вишенькою на торті» стало ухвалене минулого тижня рішення Окружного адміністративного суду Києва про визнання незаконною урядової постанови від 18 січня 2017 року, якою свого часу «Укрзалізницю» було виведено з підпорядкування Мінінфраструктури і передано в управління безпосередньо Кабінету Міністрів. «Після набрання законної сили таким судовим рішенням Укрзалізниця повернеться додому», – гордо заявив Володимир Омелян на своїй «Facebook»-сторінці. Відновлення справедливості – звичайно ж, добра справа, але у випадку з Укрзалізницею породжує щонайменше два запитання. Чому пан міністр не подав до суду на повернення у сферу управління Мінінфраструктури аеропорту «Бориспіль» після гучного зриву домовленостей з «Ryanair» на користь одного національного авіаперевізника, який почав вимагати в суді компенсацій за зниження авіатарифів для українських пасажирів? Друге запитання важливіше: чи нормальною є практика, коли член Кабінету Міністрів оскаржує рішення свого ж органу? Адже уряд, що має на меті проводити реформи, повинен бути згуртованою командою, яка робить спільну справу, і виносити внутрішні проблеми назовні – не тільки неетично, а й шкідливо, оскільки така практика зменшує й ефективність роботи Кабміну, і довіру суспільства до нього. Бо ж енергію і ресурси, які витрачають на розв’язання внутрішніх протиріч, можна було б спрямувати на справді потрібні суспільству справи.

А тим часом, поки в уряді чубляться, інвестори потихеньку переносять бізнес за межі України. 1 серпня «Польське радіо» повідомило, що один з найбільших виробників України та провідний за потужністю виробник концентрованих соків у Європі – компанія T.B.Fruit – планує інвестувати понад 100 мільйонів євро в будівництво двох заводів з виробництва соків на території Польщі. Будівництво першого заводу може розпочатися 2018 року. Незважаючи на те, що в Україні нижчі податки та витрати на оплату праці, а підприємство «T.B.Fruit» розташоване фактично поряд з кордоном Європи, менеджмент вирішує розширювати виробництво на території Польщі, де треба платити й більше податків, і вищі зарплати – мабуть, тому, що в Польщі є кращі умови та більший захист бізнесу, чого немає в Україні.

Ще одним великим виходом з українського ринку стала оприлюднена минулого тижня відмова компанії «VP Capital», що належить білоруському бізнесмену Віктору Прокопені, купувати у «Сбербанку Росії» український «Сбербанк» та відкликання відповідної заявки з українського Нацбанку. Компанія мотивувала це своїм внутрішнім рішенням та бажанням сконцентруватися на інших ринках. Щодо приходу на ринки нових гравців, то минулого тижня озвучували лише бажання – так, генеральний директор Міжнародного аеропорту «Львів» Тетяна Романовська повідомила про роботу над залученням до далекомагістральних маршрутів зі Львова національного перевізника Ірландії Aer Lingus. Проте наразі це лише наміри…

Василь СИДОРОВИЧ, wschodnik.pl

Останні новини