22.07.2026

Не пропустіть важливе!

Отримуйте ексклюзивні новини та аналітику на email.

    Бойківський лейбик – у Реєстрі елементів нематеріальної спадщини Стрийського району

    Фото надані організаторами

    Традицію виготовлення бойківського лейбика у селі Підгородцi Сколівської громади Стрийського району, що у мальовничій бойківській місцевості неподалік Тустані на Львівщині, рекомендовано внести до Реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини Стрийського району.

    Таке рішення одноголосно ухвалили на черговому засіданні експертної комісії з питань нематеріальної культурної спадщини Стрийського району, яке відбулося в Етно-комплексі «У Дворі» в селі Підгородці після фахового обговорення.

    Тепер триває робота над наступним етапом – внесенням цієї народної традиції до Національного реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини.

    Відродженням традиції та ініціаторкою подання цього культурного скарбу до Реєстру є енергійна й талановита, а ще залюблена у край своїх предків бойківчанка Любов Кузик – засновниця керівниця ГО «Етномузей культури і побуту у майстер-класах», засновниця етнокмплексу «У Дворі».

    Лейбик – це традиційний верхній безрукавний жіночий одяг. Він поширений у передгірських районах Карпат. Виготовлявся з оксамиту (так званого «пан бархату») або шерстяної тканини. Виріб оздоблювали вишивкою технікою гладі з переважно рослинними та квітковими орнаментами, а також бісером, стеклярусом або паєтками.

    Лейбик використовували переважно як святковий одяг, він є важливим складником традиційного строю. Лейбик (також відомий як брушляк, катанка чи горсет у різних регіонах) – традиційний безрукавний верхній одяг, який був невід’ємною частиною як жіночого, так і чоловічого строю у багатьох етнографічних регіонах України, зокрема на Опіллі, Бойківщині та Поділлі.

    Носіями елемента є мешканці села Підгородці. Також він побутував у сусідніх селах: Ямельниця, Сопіт, Урич, Довге, Крушельниця, Корчин, а також на ширшій території історико-етнографічного регіону Бойківщини (Стрийщина, Самбірщина, частково Закарпаття). Майстрині традиційного одягу, представники старшого покоління зберігають знання про техніки виготовлення, також учасники громадської організації «Етномузей культури і побуту в майстер-класах» займаються дослідженням, відтворенням і популяризацією лейбика. Любов Кузик разом із майстринями розробили деталі його виготовлення, збирають набори ниток і всього необхідного для вишиття й відправляють охочим виготовити його власноруч. Таким чином бойківський лейбик навчалися вишивати не лише в Підгородцях, а й у багатьох містах України, а також за кордоном.

    Внесення традиції виготовлення лейбика до Рестру – це високе визнання. Любов Кузик не зупиняється на досягнутому, а спонукає рухатися вперед ще з більшими силами, енергією. Адже це свідчення того, що її робота – потрібна.

    Після засідання члени комісії ознайомилися з експозиціями етнокомплексу «У Дворі». Засновниця комплексу Любов Кузик провела змістовну екскурсію, розповівши про історію місцевості, пов’язану з видатним галицьким природознавцем Станіславом Петруським, який власним коштом заснував у рідному селі приватний зоологічний дослідницький центр, перший звіринець і природоохоронний парк в Австрійській імперії, а можливо, й у Європі.

    На згадку про цю історичну постать в етнокомплексі відтворили інтер’єр кімнати ХІХ століття. Гості відвідали винний погріб, що міститься у підвалах приміщення, які збереглися ще від тих часів.

    Також учасники відвідали Музей культури і побуту, в якому невтомна Люба Кузик зібрала понад чотири тисячі автентичних експонатів, що знайомлять із традиціями Бойківщини. А ще бойківчанка у своєму етнокомплексі проводить майстер-класи, що допомагають зберігати й популяризувати українські народні традиції. Зокрема, навчає гостей не лише з України випікати хліб у традиційній печі на дровах за автентичними рецептами, нещодавно навіть бойківські парфуми презентувала.

    Окрім лейбика, на засіданні комісії рекомендували внести до Реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини Стрийського району ще два елементи. Це традиція вибійки тканин та передачі майстерності у Стрийському районі і традиція виготовлення та використання народної ляльки-напханки у Стрийському районі.

    Відтепер Реєстр елементів нематеріальної культурної спадщини Стрийського району налічує вже 14 елементів. Це не просто перелік традицій. Це 14 живих свідчень нашої історії, культури, пам’яті та незламності українського народу. На запитання: «Чому фіксація нашої нематеріальної культурної спадщини настільки важлива саме зараз, під час війни?» завідувачка сектору культурної спадщини Стрийської районної державної адміністрації Ольга Боднар відповіла: «Сьогодні культура – це наш внутрішній щит, те, що тримає наше коріння та формує національну ідентичність: про нематеріальну спадщину. Ворог воює не лише за території, він намагається знищити нашу історію та стерти нас як націю. Це жива пам’ять, яка доводить: наше коріння глибоке, а ідентичність – незламна. Наша спадщина – це наша зброя! Спадщина живе, поки про неї пам’ятають, її досліджують і нею пишаються».

    Записала Каріна Вишневська

    Читайте нас на Телеграм каналі https://t.me/leopolisnews

    Популярні новини

    Прочитати більше

    Не пропустіть важливе!

    Отримуйте ексклюзивні новини та аналітику на email.

      Слідкуй за нами:

      Попередня публікація
      Львівська облрада придбала легкове авто за 1,9 млн грн
      Наступна публікація
      Зросла кількість хворих після відпочинку на озері Задорожнє: захворіли 43 людини, із них 38 дітей