Жодна епоха, жодна цивілізація не створювала людей в головах яких було б стільки порожнечі. У цьому сенсі ми живемо в унікальні часи. Якщо потрібно було б окреслити духовний стан сучасної людини одним-єдиним словом, я б, поза сумнівом, обрав слово – «спустошення».
Я не знаю чим вимірюється людська гідність, але на 100 відсотків впевнений, що не грішми.
Найгірше, що можна вчинити людині – це позбавити її можливості брехати. Люди страждатимуть, терпітимуть, воюватимуть і вбиватимуть за право на неправду.
Деякі знані історики стверджують, що коли на Галичину і Волинь увійшла Червона армія, то спочатку українське населення тут навіть вітало радянські війська.
Що було першим: українська демократія чи її сенс? І чи можна демократію, засновану на перевазі кількості, вважати такою? Більшість може і складається випадково, але меншість – завжди свідомо. Те що свідоме – керує, те що несвідоме – кероване. Справа в тому що західні демократії формувалися віками, а ми її основні вади успадкували і впровадили за якісь десятиліття.
А може і вже є. Людина чогось вартує лише тоді, коли вона має власну думку, бо того, хто з усім згідний, ніхто ніколи нічого не питає.
Не винятки підтверджують правила, а існування винятків підтверджують існування правил. Правил – яких зараз в країні практично не залишилось. Достатньо одного разу сказати правду – і ніхто тобі більше вірити не буде.
Філософія вчить дивитися далеко вперед. А життя – собі під ноги. Проте все це ні до чого людині, яка не бажає розплющити очі.
Ті, що живуть у брехні, вмирають двічі
Більше століття тому філософ Джон Олександр Сміт звернувся до студентів, зарахованих до Оксфорда, з такими словами: “Ніщо, що ви вивчите у своєму класі, не принесе вам користі, крім одного – знання того, що, якщо ви вчитеся старанно і розумно, ви зможете розпізнати, коли людина говорить дурниці”. І це, на мою думку, головне, якщо не єдине, завдання освіти!