14.04.2025
Ми входимо в нову еру, в якій міжнародне право і глобалізація, що тримали нас на плаву протягом останніх п’ятдесяти років, потребують переосмислення. Друга світова війна чітко визначила межі між добром і злом, поставивши вигадливих гарантів на чолі цього порядку. Проте, як показує наш сьогоднішній досвід, цей порядок зазнає серйозних випробувань.
В умовах війни та фінансових труднощів українські аграрії закликають до замороження кредитів для підприємств на тимчасово окупованих і прифронтових територіях.
Ми разом з ВАР попереджаємо про подальше здорожчання продуктів через складні умови, з якими стикаються українські аграрії. Сьогодні потрібно пояснити це усім громадянам країни, що економічні та кліматичні фактори впливають на виробництво і експорт агропродукції.
На сьогодні ми фіксуємо колосальний дефіцит кадрів внаслідок мобілізації. Відчувається гостра нестача комбайнерів і водіїв вантажівок.
Уряд розглядає можливість ліквідації спрощеної системи оподаткування для аграріїв. Ця система дозволяє сільськогосподарським підприємствам сплачувати єдиний податок, значно спрощує бухгалтерію та зменшує податковий тиск. Скасування такої можливості може призвести до серйозних ускладнень у роботі аграріїв.
Україна проводить весняну посівну кампанію, до якої долучилися всі регіони, включаючи прифронтові.
Більше двох мільйонів гектарів сільськогосподарської землі заміновані чи забруднені вибухонебезпечними предметами та потребують гуманітарного розмінування. Третина її території непридатна для життя.
Аграріям не вистачає обігових коштів на посівну. Програма «5-7-9» працює, але незмінним лишився кредитний ліміт у 90 млн грн, при цьому компоненти для посівної вдвічі-втричі здорожчали. Багато виробників вичерпали кредитні ліміти, тому їх потрібно збільшити щонайменше до 150 млн грн. В окремих регіонах аграрії працюють вже два роки у збиток і цього року сіяти не будуть, а збільшення кредитних лімітів дало б змогу провести посівну кампанію. Цьогоріч держава виділила кредитування для деокупованих територій – сподіваємося, що це прискорить розмінування та входження в поля, бо два роки господарства на звільнених територіях не мали такої держпідтримки.
Справжньою дзеркальною відповіддю могла б стати заборона на імпорт польських продуктів, зокрема, на поставки молочних та м’ясних продуктів, які є значними. Але таким чином ми розгорнемо економічну війну. Цього не варто робити на радість ворогам, третім країнам, а саме рф.
Якщо говорити про наслідки самого блокування то, перш за все, потрібно згадати про наслідки, які несли перші заборони на імпорт української продукції з травня по вересень, коли діяла заборона на імпорт української продукції до п’яти східних європейських країн. Далі наслідком всіх цих дій стали блокування польськими перевізниками, польськими фермерами митних пунктів перетину між Україною та Польщею.