Статті

«Не злякалися мужні воїни навали чужинців, стали дружно рядами державу свою боронити, жоден не зрушив з місця. Мов стіна — одностайні, як ураган — руйнівні». Це уривок із книги «Легенда про вільних» ветерана російсько-української війни Андрія Каспшишака. У ній львів’янин крізь призму фантастики розповідає про своїх полеглих на війні друзів й побратимів: Юрія Руфа, Мирослава …

Коли в руках – пульт керування дроном, а в голові – майбутній ескіз. Коли після чергувань поблизу Бахмута ти відкриваєш планшет і починаєш малювати. Коли творчість – не хобі, а спосіб відволіктися. Львів’янин Роман Галушка пройшов шлях від волонтера до військового розвідника, а згодом – повернувся до своєї тату-машинки. Тепер він створює артпростір, у якому перетинаються війна, мистецтво і нове життя.

Кримінальне провадження пов’язано з багатостраждальним будівництвом сміттєпереробного заводу у Львові, про яке Leopolis.news писав неодноразово. Слідство у цій справі вважає, що привласнення коштів на суму 58 млн грн під час реалізації даного проєкту здійснили посадові особи ЛКП «Зелене місто» та комерційної структури. А також  – що йдеться про міжнародні кредитні кошти, які були надані Європейським банком реконструкції і розвитку.

Роман Барабах – львівський художник, який ще до війни створював комікси, писав ікони, експериментував із графікою. Мистецтво було для нього способом самовираження й пошуку сенсів. Після 24 лютого зрозумів, що хоче бути корисним максимально – спершу волонтерив, а згодом долучився і до ЗСУ. Сьогодні Роман Барабах – командир евакуаційного відділення. Попри службу, він не перестає малювати. Фронтові ескізи львів’янина – це про те, що не завжди можна вимовити вголос, про війну зсередини, про втому, біль і вдячність. Далі – від першої особи.

У Галицькому районному суді Львова 4 квітня відбулось чергове судове слухання в об’єднаній судовій  справі двох кримінальних проваджень  «Народ проти Олександри Сладкової». Цього дня Руслана Юхименко, захисниця правопорушниці Сладкової, повинна була прозвітувати, чому сім разів не з’являлась у судові засідання, а суд мав би визначитись, чи задоволити клопотання потерпілої Ірини Король і скерувати скаргу на Руслану Юхименко у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області за несумлінне виконання її професійних обов’язків. Про це видання  Leopolis.news писало у попередній статті. Натомість адвокатка Юхименко в суді не прозвітувала, її довірительку Сладкову суд оштрафував.

2 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження нових мит на імпортні товари з усіх країн, включаючи основних торговельних партнерів – Канаду, Мексику, Європейський Союз та Китай. Хоча адміністрація Трампа стверджує, що мита сприятимуть відродженню американського виробництва та зменшенню залежності від імпорту, багато експертів висловлюють сумніви щодо цього. Зростання витрат для компаній та споживачів, а також можливі заходи у відповідь з боку інших країн можуть негативно вплинути на економіку США, а відтак на глобальну економіку.  Яких наслідків може зазнати світова економіка і як відчуємо її ми, українці, спробуємо розібратись у статті.

На ресурсі юридичного департаменту міськради нещодавно зʼявився вельми оптимістичний допис про те, що  департамент економічного розвитку повернув до бюджету Львова 25,5 млн гривень. Мова – про стягнуті через суд пайові внески забудовників. Leopolis.news спробував дослідити цей успіх підлеглих Садового більш  ґрунтовно.

Видання Leopolis.news слідкує за судовими справами, де розглядають неправомірне звільнення підлеглих міського голови Львова із вірогідного благословення самого ж мера. Навіть найменшого припущення нема, що такі публічні та негативні для реноме народного обранця Андрія Садового судові справи можуть відбуватись потайки поза його спиною і при цілковитій відстороненості Гелени Пайонкевич, головної юристки Ратуші. Мова про Олену Лазірко (Горпинюк) і про Ірину Король, які не скорились правовому свавіллю головного львівського чиновника. 

Наскільки ще тупішим все це стане?

На початку 1990-х  футуролог Френсіс Фукуяма опублікував книгу «Кінець історії та остання людина» (The End of History and the Last Man).  Хоч у викладі Фукуями кінець історії, однак, не означає кінець подієвої історії, але означає кінець століття ідеологічних протистоянь, глобальних революцій і воєн, а разом з ними – кінець мистецтва та філософії, з того часу фраза  «кінець історії» зажила окремим життям. Чому?