Хочу заспокоїти песимістів-«усепропальників». Ситуація з озброєнням України все ще складна, але новини останніх днів виглядають доволі обнадійливо. І головне – реально!
Читаю дві новини, котрі з’явилися на сайті Львівської міської ради протягом двох минулих днів.
Після того, як Володимир В’ятрович звернув увагу на банальне незнання історії працівниками мерії, які вирішили пропіаритися на імені Романа Шухевича, із невігластва Садового регочуть навіть першокурсники істфаку. Розумію, що ахінею в табличці про музей Шухевича писав не сам мер, а хтось з його підлеглих.
Лідер угорської ультраправої партії Mi Hazank Ласло Тороцкаі вкотре публічно спокусився українською землею і заявив, що Угорщина претендуватиме на Закарпаття у разі втрати Україною державності в результаті нинішньої війни.
Ще 11 січня Садовий підписав розпорядження про стан військового обліку у 2023 році та завдання на 2024 рік.
У Києві, з поміж інших, було перейменовано вулиці Тургенєва та Єрмака. Тепер вони називатимуться на честь легендарних українських дисидентів Михайла Осадчого та Михайла Гориня, відповідно.
Шановні львів’яни, не подумайте нарікати на неприбране від снігу місто! Це було б вкрай несправедливо до нашого дорогого мера, котрий сьогодні прибув до Вашингтона, очевидно, вирішувати справи вселенського масштабу.
Система, яку довгими роками вибудовували в Україні Медведчук, Портнов та їхні московські куратори, серйозно загрожує національній безпеці нашої держави. Навіть після Перемоги. Лише вияв політичної волі, наслідком якого мав би стати перезапуск системи з тотальною люстрацією суддівських кадрів, може змінити ситуацію. Інакше – це лікування онкології сонячними ваннами.
Перед наступними концертами 95 кварталу, де б вони не планувалися, усі його учасники мають здати екзамен з української мови.
Літературний пройдисвіт ниціє перед діяннями Андрія Івановича. Це ж треба підняти ціни на транспорт до найдорожчих в Україні і ще й вішати собі медаль за нечувану інновацію.