15.09.2026
Про що говорять за лаштунками Міноборони
Секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат України Роман Костенко, нещодавно розповів журналістам, що у Генеральному штабі обговорюють можливість зміни підходів до мобілізації з урахуванням віку, зокрема, обмеження призову громадян старших за 50 або 55 років, окрім військовозобов’язаних, які мають дефіцитні або критично необхідні для війська спеціальності.
ЗМІ відразу підхопили цю новину. Гріх не підхопити. Прекрасний же заголовок, ну, наприклад: «Українців старше 50 не будуть мобілізовувати!»
І логіка у піднятому питанні очевидна. Чоловіки віком від 55 до 60 років у більшості випадків мають вікові зміни здоров’я та хронічні захворювання, які можуть суттєво знижувати фізичну витривалість у складних польових і бойових умовах. Їх лікування важким тягарем лягає на і так переповнені шпиталі.
Окрім того, чоловіки у такому віці зазвичай є досвідченими фахівцями у різних цивільних галузях. Молодь 18–25 може бути сильнішою та завзятішою, але багаторічний досвід роботи не завжди вдається замінити самим завзяттям.
У той же час в армії цивільний досвід старших людей не завжди є вирішальним — якщо треба пройти багато кілометрів, брати участь у бойових діях. Часто в екстремальних умовах боєць, який «не стягує», стає тягарем і наражає на небезпеку інших, які мають відволікатись від основних задач для того, щоб допомогти «пенсіонеру».
Здається, у Міноборони та нардепів нарешті з’явилися слушні думки! Член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін в інтерв’ю Radio NV розповідав, що середній вік військових у Збройних Силах України більше 40 чи навіть 45 років.
Якщо оцінювати вік тих, кого зараз мобілізовують на вулиці, то це переважно теж не юнаки. І якщо продовжувати у цьому ж дусі, то найближчим часом будемо мати середній вік українського воїна у межах 50-55 років.
Наскільки боєздатною буде така армія, якщо зараз найбільша потреба є у штурмовиках, піхотинцях, операторах дронів та інших сучасних системах? Ще ніде у світі армія передпенсійного віку жодної війни не виграла.
Костенко дав надію і командирам, які стомились командувати пенсіонерськими підрозділами, і чоловікам, які із жахом думають, як довго вони проживуть, ідучи в атаку з гіпертонічним кризом, якого не помітили на ВЛК. Видихнули і потенційні набувачі статусу «придатний до служби в тилових частинах», тому що служба там фізично легша, ніж на фронті, але ніяк не легша, ніж у цивільному житті, і здоров’я точно не додає.
Воно ніби і так, якщо не брати до уваги другу фразу, яку сказав Костенко наступною, і яка залишилась непоміченою чи недооціненою. От вона: «Для зниження мобілізаційного віку не обов’язково вносити зміни до законодавства – достатньо відповідного управлінського рішення».
Що не так із цією фразою? Вона розкриває основну суть дискусії, яка ведеться, і ця дискусія стосується віку мобілізованих лише опосередковано.
Закони, які ніхто не хоче міняти
На сайті електронних петицій є звернення до уряду з проханням ініціювати зміни до законодавства про військовий обов’язок і мобілізаційну підготовку, які передбачатимуть зменшення граничного віку мобілізації з 60 до 55 років.
Петиція № 41/010398-26еп була зареєстрована 27 липня 2026 року і за місяць зібрала на свою підтримку майже 15 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних. А до завершення збору підписів ще більше двох місяців. Виглядає так, що вона набере необхідну кількість голосів, і її доведеться розглядати.
Можливо, саме ця петиція і спровокувала вищезгадане обговорення. Але, судячи з того, що у Міністерстві оборони шукають можливостей зниження віку мобілізованих без зміни законодавства за допомогою «управлінського рішення», приставати на викладені у петиції прохання не збираються. А це, своєю чергою означає, що і принципів мобілізації ніхто міняти не збирається, хоч її неефективність очевидна для всіх.
Що таке управлінське рішення? Та просто повідомлять групам оповіщення ТЦК та СП, щоб відпускали тих, хто старше п’ятдесяти або п’ятдесяти п’яти років. Потік старших людей до армії припиниться, але чи надовго? Оскільки сам принцип мобілізації не зміниться, а зараз поповнення армії далеке від плану, то після «відбраковки» категорії 50–60 мобілізованих стане ще менше. А управлінське рішення, яке можна легко прийняти, можна так само легко скасувати. До того ж воно є незаконним, оскільки згідно з чинним законодавством, а саме Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», граничний вік служби в армії, а отже і мобілізації становить 60 років.
Чергова несправедливість
Якщо зміни до законодавства не будуть внесені, то ті, хто старше п’ятдесяти років, не будуть потрапляти до армії, але чоловіки 50–60 років, які вже служать, будуть служити і надалі, оскільки приводом для їх звільнення може бути лише закон або указ президента про демобілізацію. Це вчергове покаже, що до армії можна потрапити, але виходу з неї немає. І що ті, хто ухиляється від служби, вчиняють правильно, оскільки для них з часом з’являються якісь послаблення.
Тож навіщо іти служити зараз, думають т.зв. ухилянти старшого віку? Варто ще почекати, бо ті, що вже пішли захищати батьківщину, опинились у найбільш невигідних умовах.
Цінність для армії військовослужбовців 50–60 років справедливо викликає сумнів. Але звільнити їх від служби потрібно згідно із законодавством.
Якщо ж цього не станеться, а натомість приймуть «управлінське рішення», то це призведе до ще більшого розколу суспільства.
Армійський дисидент