Галина Фесюк: Один із головних викликів Кімнати-музею Тараса Шевченка у Львові – брак простору

Наступний герой нашого марафону музейними установами Львова – Кімната-музей Тараса Шевченка у Львівському палаці мистецтв, яку відкрили у березні 2004 року. Унікальні картини художників, які відправилися в подорожі шляхами Шевченка до України, Вільнюсу, Петербургу та Казахстану, стали основою створення цього музею. Кімната-музей містить унікальну експозицію творів мистецтва, також тут представлені численні видання «Кобзаря», презентовані львів’янами та мешканцями інших міст.

Про те, чим зараз живе музейна установа розповіла для Leopolis.news наукова співробітниця Кімнати-музею Тараса Шевченка у Львівському палаці мистецтв Галина Фесюк.

Пані Галино, в чому особливість Кімнати-музею Тараса Шевченка у Львівському палаці мистецтв?

Наша кімната-музей входить до числа сімнадцяти музеїв Тараса Шевченка у світі та є єдиною на заході України, де представлена мистецька колекція, присвячена локаціям, пов’язаним із життям і творчістю Тараса Шевченка. Це місця в Україні, Литві, Казахстані та Санкт-Петербурзі.

Також у нас велика колекція експонатів: від наукових праць і різних видань «Кобзаря» до інших матеріалів, присвячених Шевченку.

Окрема гордість кімнати-музею – це Шевченківська філателія. У колекції зберігається близько 1200 марок, конвертів, поштових карток і листівок. Такої збірки немає в жодному іншому музеї України.

Які експонати Кімнати-музею є найбільш унікальними? У чому їхня цінність?

Насамперед, це картини із зображеннями місць, пов’язаних із Тарасом Шевченком. Частина цих локацій сьогодні пошкоджена внаслідок війни. Наприклад, у колекції є робота, пов’язана із селом Мала Круча, куди Шевченко приїжджав разом із Пантелеймоном Кулішем.

Маємо також п’ять вишитих картин Олександри Зробок на шевченківську тематику. Загалом таких робіт було створено 25, п’ять із них зберігаються у нашій кімнаті-музеї. Особливість цих робіт у техніці авторки: прочитане у творах Шевченка вона осмислює та передає через вишивку, фактично створюючи образи ниткою за допомогою унікальної авторської техніки.

Окрема частина колекції – понад 250 видань «Кобзаря» з різних країн світу, представлених 35-ма мовами. Деяким із цих видань понад сто років.

У кімнаті-музеї також зберігаються портрети Тараса Шевченка та Івана Франка, яким понад 150 років, а також понад сто медальйонів, значків, медалей та інших предметів, пов’язаних із Шевченком.

У колекції є також створена спеціально для кімнати-музею скульптура Шевченка авторства Володимира Патика у стилі кубізму та скульптурна композиція, пов’язана з Кос-Аралом, із захалявною книжечкою та гілочкою верби.

Які основні виклики має Кімната-музей сьогодні, на п’ятому році повномасштабної війни?

Один із головних викликів – це простір. Сьогодні кімната-музей працює у невеликому приміщенні, хоча її фонди значно більші. Через це маємо питання як щодо повноцінного експонування колекції, так і щодо належного зберігання музейних фондів.

Проблема з простором виникла не сьогодні. Коли створювали кімнату-музей, для неї не передбачили повноцінного приміщення, яке відповідало б потребам експозиції та зберігання фондів. Не було стратегічного підходу до організації цього простору, і наслідки цього рішення відчуваємо досі.

Я завжди розпочинаю екскурсії з пояснення, чому ця Кімната-музей має бути саме у Львівському палаці мистецтв. Художники, які тут працювали, їздили місцями Шевченка та створювали роботи, які сьогодні є частиною нашої колекції.

Також нам потрібні спеціальні вітрини для представлення нумізматичної колекції. Я хотіла б, щоб у майбутньому вхід до кімнати-музею став платним.

Останнім часом говорять про можливе виселення Кімнати-музею Тараса Шевченка з Палацу мистецтв. Чи є для цього законні підстави?

Я ніколи про таке не чула… Працюю тут із 2023 року, і жодного разу зі мною ніхто не говорив про виселення кімнати-музею. Тому інформація про те, що її виселяють чи виселяли з Палацу мистецтв, не відповідає дійсності.

Питання було лише у зміні площі приміщення. Раніше кімната-музей займала близько 70 квадратних метрів, але частина цього простору фактично розташовувалася на сходовій клітці та перекривала доступ до ліфтів. Через це ліфти не могли повноцінно використовуватися.

Сьогодні для Палацу мистецтв важливо покращувати доступність будівлі. Кімнату-музей відвідують, зокрема, військові та ветерани, тому забезпечення безбар’єрного доступу є реальною потребою. Щоб відновити доступ до ліфтів і зробити простір доступнішим для відвідувачів, частину конструкцій довелося прибрати.

Саме через це площа кімнати-музею зменшилася. Водночас митець Орест Скоп створив у оновленому просторі нову експозицію кімнати-музею.

Яка зараз вартість квитків та екскурсій? На чому заробляє Кімната-музей?

Вхід до кімнати-музею безкоштовний. Я працюю науковою співробітницею Львівського палацу мистецтв і отримую заробітну плату саме на цій посаді.

У кімнаті-музеї я також розробила програму з чотирьох тематичних виставок: «Мистецька Шевченкіана», «Шевченківська філателія», «Останній шлях Кобзаря» та «Кобзарство».

Чи розвиваєте в музеї інтерактивні формати екскурсій?

Я проводжу онлайн-екскурсії. Для дітей із вразливих категорій також розробляю окремі тематичні екскурсії.

У кімнаті-музеї є дитячий куточок із літературою про Тараса Шевченка, адаптованою для дитячої аудиторії.

Хто сьогодні є основними відвідувачами Кімнати-музею? Чи змінилася аудиторія від початку повномасштабної війни?

До нас приходять студенти, школярі, науковці. Серед наших відвідувачів також багато військових та ветеранів. У кімнаті-музеї відбуваються наукові семінари, конференції та різні культурно-мистецькі заходи, присвячені життю і творчості Тараса Шевченка.

Чи має Кімната-музей кадрові проблеми?

На жаль, молоді люди не дуже охоче йдуть працювати у музейну сферу через низький рівень заробітної плати. Я хотіла б передати свої знання і досвід іншій людині, навчити її, щоб ця музейна справа мала продовження.

Розмовляла: Ольга АЛЬТМАН, Leopolis.news

Фото: пресслужба Львівського палацу мистецтв