25.04.2025
Деякі знані історики стверджують, що коли на Галичину і Волинь увійшла Червона армія, то спочатку українське населення тут навіть вітало радянські війська.
Маю мало істориків серед колег-викладачів, але коли комуcь з них вдалося б переконати мене повірити в це, то я неодмінно переконав або доконав би їх змінити фах. Тепер я цього зробити не зможу. Не зможу, бо я чув ці оплески. Я бачив тих, хто плескали.
Другого дня жовтня 2024 року минає 3878 днів (10 років і майже 7 місяців) від початку російської окупації. А повна зала сільського народного дому, тут на Стрийщині, аплодує сільському старості, який виконуючи роль цапа-провокатора, виступає проти діючого стрілецького полігону, що більше двох років використовується для відпрацювання навичок стрільби з усіх видів стрілецької зброї.
Поточні події є трагічною ілюстрацією простої істини: громада, яка не розуміє необхідності оборони власної країни, а працює виключно на кишені і шлунки бюджетних смоктунів та депутатів, що роками сиділи на схемах видобутку гравію, буде знищена. Знищена не росіянами, а власною владою, яка вже складає план перекапітуляції.
Команда Олега Канівця – це яйце, з якого рано чи пізно мала вилупитись команда партії регіонів. Їм це вдалося – в Стрийській ОТГ сьогодні немає неосяжної корупції. Осягнули все і працюють над розширенням неосяжного!
Попри шалену профдеформацію і управлінську бездарність за чотири роки у Стрийській ОТГ частиною цієї команди стали всі – від депутатського корпусу до органів правопорядку. На рейки відкатів поставлено фактично все, що має прямий чи опосередкований стосунок до виділення чи освоєння коштів міської казни. Нести мають всі! І яке кому діло до полігону – для чого тренувати, якщо можна потім красиво поховати. Вони дійсно свято вірять, що це принесе їм спокій і дасть доїсти законних пів вареника. Потім зрозуміють, що це – не так. От тільки б не було запізно. Як у 33-му.