Хай живе Самостійна Україна! | Блог Ростислава Новоженця

Витоки цього свята беруть початок від 22 січня 1918 року, коли Центральна Рада Української Народної Республіка своїм ІV Універсалом проголосила державну самостійність України. Після багатьох років неволі з часу ліквідації Запорозької Січі (1775) самостійна УНР стала першим державним утворенням українців у новітні часи. Тому й вага цієї події неоціненна. Всі наступні події державотворення були вторинними, хоч і важливими – кожна по своєму. Але без проголошення самостійності у 1918 році, що стало своєрідним детонатором, “вибух” державного будівництва на етнічних українських землях був би просто немислимим.

Під безпосереднім впливом проголошення самостійності УНР були проголошені самостійні: Кубанська Народна Республіка (КНР, 16.02.1918) й Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР, 19.10.1918). У другій половині лютого 1918 року КНР прилучилась на федеративних засадах до УНР. А 22 січня 1919 року ЗУНР об’єдналась (злучилась) з УНР – звідси й свято Дня злуки або Соборності.

В подальшій українській історії саме подія проголошення самостійності УНР (22.01.1918) стала дороговказом для проголошення державної самостійності Карпатської України (15.03.1939), відновлення Української Держави (30.06.1941) й проголошення Незалежності України (24.08.1991).

Але не слід ототожнювати самостійність і незалежність, це таки різні речі. За визначенням Миколи Міхновського, автора праці “Самостійна Україна” (1900, Харків): “Державна самостійність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом в сфері міжнародних відносин”. І якщо сьогодні в Україні ми маємо незалежну державу (відносно незалежна зовнішня політика), то самостійна держава (де панують українці) наразі залишається нашою мрією. 

За М.Міхновським: “Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас теж силою. Наша нація довго нездужала, але нині вже стає до боротьби. … Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. … Ми сильні нашою любов’ю до України! … Усіх, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. … Вперед! Бо нам ні кого надіятись і нічого озиратись назад!”.

ФОТО: Мапа “Соборна Україна” (кордони УНР станом на 22.01.1919), БФ “Україна-Русь” (2014).

До теми:

https://leopolis.news/post/57070/chy-e-ukrana-samostiynoyu-derjavoyu—-blog-rostyslava-novojencya