15.10.2026

Не пропустіть важливе!

Отримуйте ексклюзивні новини та аналітику на email.

    Ігор Гавришкевич: Львову бракує гармонії між сучасним мистецтвом та історичним середовищем

    Мистецькі спільноти впродовж багатьох років були чи не головним каталізатором перетворення Львова на культурну столицю України. Представники творчої інтелігенції мають вплив на духовний, урбаністичний розвиток, економіку та міжнародний імідж столиці Галичини. У тренді – креативні хаби, виставки, що приваблюють тисячі внутрішніх та міжнародних туристів. Про мистецький код Львова та його виклики на пʼятому році війни, журналіст Leopolis.news поспілкувалася із заслуженим діячем мистецтв України, народним художником України, депутатом Львівської міської ради трьох скликань Ігорем Гавришкевичем.

    Наш герой інтервʼю добре знається на ціні мистецтва: працював директором художньо-виробничого комбінату Львівської організації Спілки художників України, директором музею-заповідника «Личаківський цвинтар». Чимало років Ігор Гавришкевич є доцентом кафедри академічного живопису Львівської національної академії мистецтв, очолює Львівську обласну організацію Національної спілки художників України.

    Пане Ігоре, насамперед цікавить ваша експертна думка щодо коректності чи некоректності нововстановлених модернових елементів скульптури на вулицях Львова.

    Можливо, автори вуличних модернових елементів чи певних нових форм скульптури, як і керівництво Львівської міської влади, взяли за аналогію такі схожі композиції в деяких містах Європи чи Америки. До прикладу, у центрі Чикаго серед хмарочосів встановлено модернові композиційні елементи, що нагадують абстрактну скульптуру за ескізами відомого художника Пабло Пікассо. Але, як мені стало відомо, мерія Чикаго для цього скликала Раду, що складалася із представників творчих мистецьких об’єднань, які визначали місце та формат встановлення цієї скульптури, яка гармонійно вписалася в сучасне оточення хмарочосів.

    Тому у мене особисто, як і у багатьох художників, є претензії до тих фахівців, які при виборі композицій абстрактних скульптур та місця їх встановлення не вирішили їх зміст і архітектурну рив’язку до існуючої урбаністики та соціуму міста. Дослідники мистецтва доводять, що ця найелементарніша вимога сприяє гармонії тоді, коли у середовище модернової архітектури проєктується відповідно модернове мистецьке зображення, а в середовищі, де переважає класичне чи інше архітектурне оточення, проєктуються відповідного значення мистецькі твори. Тоді такі творчі композиції відіграють роль гармонійної організації відповідного середовища.

    Звичайно, у цьому можуть бути певні винятки на зразок Ейфелевої вежі у Парижі, яка свого часу була зведена до великої промислової виставки і мала основне призначення як інженерна споруда для популяризації Парижа. Та, попри вимоги її знесення після виставки, вона фактично стала символом Парижа, особливо для туристів.

    Вам подобаються скульптурні мініатюри на знакових монументах Львова? З цього приводу у пресі було чимало критичних публікацій.

    Щодо авторських виставок мініскульптур модерного характеру у різних зонах громадського простору міста Львова і, зокрема, на п’єдесталах відомих пам’ятників, я, як і багато львівських відомих художників, не можу висловити жодної підтримки подібному проєкту.

    Можливо, автор цих виставок мав намір привернути увагу до відповідних історичних місць Львова? Але сталося щось протилежне. Він привернув увагу більше до себе і до тих, хто це дозволив.

    Цей проєкт загалом став недоречним через те, що у ньому не враховано морально-етичного сприйняття львівським соціумом. Саме через відсутність взаємодії малих скульптурних форм із середовищем, у якому їх було розміщено, вони у багатьох викликали лише протести, які у філософському форматі можна висловити і так, що кожна зневага викликає противагу. Тому так і відбулося у цьому випадку.

    Чи правильно чиновники мерії працюють з вуличними мозаїками? Є охоронний реєстр, але водночас деякі твори все ж втрачаються і їх рятують «заднім числом».

    Щодо вуличних мозаїк мені відомо, що в управлінні охорони історичного середовища Львівської міськради створено їх систематичний облік. На жаль, при цьому не вироблено законодавчих механізмів впливу і фінансування їх відновлення чи реставрації.

    Ми не побачили всіх експертних висновків щодо тих мозаїчних зображень у Львові, які можна вважати пам’ятками мистецтва і які взято під охорону. Тому був випадок, коли одну із досить значущих таких мозаїк авторства художника Богдана Сойки було втрачено, а механізму впливу щодо її відновлення не було. Тому Експертною радою Львівської обласної організації Національної спілки художників України вироблено такий механізм, з яким погодився її власник, який забезпечив фінансування відновлення цієї мозаїки.

    Чи подобається вам політика Ратуші щодо вивісок в центрі міста?

    Робота щодо вивісок споживчих мереж міста Львів давно вийшла з-під контролю нашої мерії, яка мала б зобов’язати всіх власників своїх об’єктів дотримуватися державної української мови, а інші іноземні написи можуть її лише дублювати.

    Як оціните новітні готелі на вулиці Дорошенка та площі Міцкевича, які, на думку багатьох, не вписуються у старовинну архітектуру міста?

    Дивним і незрозумілим для львів’ян стало питання недотримання управлінням архітектури Львівської міської ради принципу погодження кількості нових споруд у центрі міста Львова, в зоні ЮНЕСКО: споруда банку на площі Міцкевича, 10, а потім готелю під 9-м номером цієї площі.

    Ці споруди, як і інші на вулиці Дорошенка, хоч і виглядають сучасно, але вони зовсім не пов’язані з архітектурним середовищем, що їх оточує.

    Про це неодноразово висловлювалися такі громадські організації, як Спілка архітекторів та представництво ЮНЕСКО в Україні.

    Чи розвивається Львів у правильному напрямку?

    Вважаю, що спроби рейдерського захоплення різних об’єктів і, зокрема, Львівської кераміко-скульптурної фабрики під забудову житлом пов’язані з відсутністю належного затвердженого Генерального плану міста. Ця відсутність також негативно впливає на загальну перспективу розвитку Львова, зокрема, на облаштування транспортних розв’язок та багатоповерхових парковок.

    Це також негативно впливає на розвиток у місті магістральних хордових сполучень з великими районами новобудов та вихід на міжміські траси. Виникла неможливість облаштування транспортних розв’язок за допомогою будівництва відповідних мостів.

    Крім цього, таке зведення мостових розв’язок у майбутньому вже стало неможливим через те, що у таких місцях вже зведені різні об’єкти і, зокрема, житлові новобудови.

    Який з мерів Львова вам подобався, як професійний господарник?

    У політичному плані не можу погодитися з тим, що у 2014 році міський голова Львова у час захоплення росією частини Донеччини і Криму, замість того, щоб підняти наш дух до боротьби, заявив, що війна Україною програна… І після цього не вибачився, хоч, ймовірно, тепер його позиція радикально змінилася.

    Тому із усіх мерів міста Львова я вважаю найвідважнішими у політичних рішеннях Богдана Котика та Василя Куйбіду.

    Ольга АЛЬТМАН, Leopolis.news

     

    Читайте нас на Телеграм каналі https://t.me/leopolisnews

    Популярні новини

    Прочитати більше

    Не пропустіть важливе!

    Отримуйте ексклюзивні новини та аналітику на email.

      Слідкуй за нами:

      Попередня публікація
      Від рекрутингу до психологічної допомоги: корисні ресурси для військових та їхніх родин
      Наступна публікація
      100-літня скрипка й інструменти трипільців: завершили запис та зйомки унікального оркестрового альбому «Українська Одіссея»