«Ініціюють зміни, а під боком – хаос»: ЛМР роками порушуючи санітарні норми, намагається нав’язати їх Сокільникам

Ситуація довкола Генерального плану Сокільників показала не конфлікт двох громад, а значно глибшу проблему — системну кризу містобудівної політики Львова.

Публічні заяви міської влади про загрози аеропорту, порушення санітарних зон і небезпеку масштабної забудови різко контрастують із багаторічною практикою самого міста, яке впродовж останніх років системно погоджувало та реалізовувало будівельні проєкти в тій самій приаеропортній зоні.

Власне, на це звернув увагу громадський активіст та правозахисник Юрій Романчук.  За його словами, йдеться не про гіпотетичні плани, а про вже збудовані та діючі об’єкти, які стали частиною міського ландшафту Львова без будь-яких публічних застережень з боку міської влади щодо санітарних чи авіаційних обмежень.

ТРЦ Victoria Gardens і його чинники порушення

Найпоказовішим прикладом є торгово-розважальний центр Victoria Gardens. Об’єкт масового перебування людей зведений безпосередньо в приаеропортній зоні, на території з високим шумовим навантаженням і значною транспортною інтенсивністю.

Земельні та містобудівні рішення щодо цього ТРЦ ухвалювалися за участі Львівської міської ради (Реєстраційний номер: ЛВ122220704844), і на момент погодження жодних заяв про загрозу функціонуванню аеропорту або порушення санітарних норм з боку міста не лунало. Об’єкт було введено в експлуатацію і він повноцінно працює до сьогодні.

Дозвільна документація

Льодова арена 2024 рік: дозвільні документи

Аналогічна логіка застосовувалася і в інших випадках. У 2024 році депутати Львівської міської ради погодили будівництво спортивного комплексу з льодовою ареною поблизу аеропорту Львова. Це ще один об’єкт, орієнтований на масове відвідування, зі значним навантаженням на транспортну інфраструктуру та довкілля. Рішення ухвалювалося без публічних застережень щодо санітарних зон, без апеляцій до центральних органів влади та без ініціювання змін до законодавства.

ТзОВ «Галицькі семицвіти» та його «дотримання санітарних норм» наближених до аеропорту

Окремої уваги заслуговують дозволи на будівництво, видані в межах міста Львова поблизу аеропорту, зокрема дозвіл для ТзОВ «Галицькі семицвіти» за адресою Кульпарківська, 226А. Цей дозвіл, зафіксований у державному реєстрі, стосується об’єкта, який розміщений у зоні підвищених обмежень і демонструє суттєві відхилення від санітарних та просторових норм. Факт його видачі є прямим підтвердженням того, що порушення або ігнорування таких норм у Львові не лише можливе, а й інституційно легалізоване.

Паспорт проєкту / дозвільна документація

Боротьба ЛМР із генпланом Сокільників

На цьому тлі позиція Львівської міської ради щодо Генерального плану Сокільників виглядає не як принциповий захист санітарних стандартів, а як вибіркове застосування аргументів. Генплан Сокільників був розроблений і оприлюднений у межах повноважень органу місцевого самоврядування, з дотриманням процедур громадського обговорення та чинного законодавства. Документ передбачає функціональне зонування територій, врахування обмежень та перспективний розвиток громади.

Сокільники є окремою територіальною громадою і мають законне право визначати власну стратегію просторового розвитку. Втручання Львівської міської ради у цей процес відбувається не через судові механізми або фахові експертизи, а через публічний тиск, політичні заяви та спроби дискредитувати рішення іншої громади на рівні центральної влади.

Показово, що законодавчі ініціативи щодо посилення регулювання забудови приаеропортних територій почали активно просуватися лише після того, як Сокільники затвердили власний Генплан.

Водночас об’єкти, зведені або погоджені з 2017 року в межах Львова, не стали предметом перегляду чи аудиту. Таким чином, нові підходи намагаються застосувати не до вже існуючих порушень, а до майбутнього розвитку сусідньої громади.

Це створює небезпечний прецедент, коли правила починають змінюватися не для всіх, а вибірково. Львівська міська рада фактично визнає, що роками допускала забудову в приаеропортній зоні без належного контролю, але замість системного аналізу власних рішень намагається перекласти фокус відповідальності на Сокільники.

У підсумку конфлікт навколо Генплану Сокільників перестає бути містобудівною дискусією. Він набуває ознак політичного та управлінського тиску, де аргументи про санітарні норми використовуються як інструмент впливу, а не як універсальний стандарт. Сокільники реалізують своє право на розвиток у межах закону, тоді як Львів намагається зберегти контроль над територією, яка формально і юридично йому не підпорядковується.

Маркіян Войтович, для Leopolis.news