Кози замість гектарів і дефіцит водіїв: як бізнес проходить нову ревізію бронювання

В Україні завершилася ревізія підприємств, які мають статус критично важливих для економіки та життєдіяльності населення. Близько 15% компаній не змогли підтвердити свій статус через посилення вимог, що створило проблеми для частини аграріїв, перевізників та інших підприємств.

Про це повідомляє Економічна правда.

Головними фільтрами для бізнесу стали нові вимоги уряду – зокрема середня зарплата на підприємстві не менше 25,9 тис. грн та оновлені правила розрахунку квоти бронювання.

Водночас порядок подання документів залежить від масштабів підприємства. Великий бізнес із валютною виручкою від 32 млн євро на рік та обсягом сплачених податків від 1,5 млн євро подає документи до профільних міністерств. Малий та середній бізнес звертається до обласних військових адміністрацій.

Уряд дозволив ОВА встановлювати власні локальні критерії критичності. Через це в різних областях вимоги відрізняються.

Аграрний сектор

Сільське господарство стало одним із секторів, який найбільше відчув зміни. За даними міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, до кінця серпня 4,5 тис. підприємств отримали статус критичності від Мінекономіки, ще 2 тис. – від ОВА.

Водночас, за даними Всеукраїнської аграрної ради, близько 15% із приблизно 800 господарств-членів асоціації, які раніше мали статус критичності, не змогли отримати його повторно ні від Мінекономіки, ні від ОВА.

У грудні 2025 року Мінекономіки подвоїло вимоги для фермерів. Якщо раніше для бронювання через профільне відомство потрібно було мати 500 гектарів землі в обробітку та 20 млн грн річного чистого доходу від реалізації продукції, то згодом ці показники збільшили.

Через це господарства із земельним банком 500–700 гектарів були змушені звертатися до ОВА. Там також підвищили вимоги – зі 100 до 200–250 гектарів.

За словами консультантки ВАР з питань обліку, оподаткування та бронювання Лесі Панкратової, у різних областях встановили додаткові критерії. Зокрема, на Київщині одним із них стало працевлаштування визначеної кількості внутрішньо переміщених осіб, на Одещині – норма «один заброньований на 100 га», а на Кіровоградщині – земельний банк від 200 гектарів та вимоги щодо обсягу продукції і сплачених податків.

Серед альтернативних критеріїв у деяких областях зазначили наявність поголів’я худоби. За словами Панкратової, через це фермери почали шукати кіз та овець, необхідних для виконання встановлених вимог.

Аграрії зверталися до уряду та Мінагрополітики з проханням встановити єдиний мінімальний поріг у 100 гектарів для всіх областей. У відомстві відповіли, що не мають важелів впливу на рішення ОВА.

Після цього дрібні господарства почали об’єднуватися та збільшувати земельний банк, щоб відповідати критеріям.

Водночас Мінагрополітики затвердило нові правила визначення критичності. Планку для подання документів до міністерства скоротили до 200 гектарів, а вимогу щодо річного чистого доходу зменшили до 20 млн грн. Подавати документи за спрощеними умовами аграрії зможуть з 18 жовтня.

Окремою проблемою для аграрного сектору залишається вимога щодо середньої зарплати. За словами Панкратової, в агросекторі виплати працівникам традиційно залежать від сезону: під час жнив механізатори можуть отримувати 50–60 тис. грн, а взимку виплати зменшуються.

Перевезення

Проблеми виникли і в галузі міжнародних автомобільних перевезень. За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Володимира Баліна, дефіцит водіїв у транспортних компаніях становить 30–40%, а близько половини вантажного автопарку простоює.

За словами Баліна, частина водіїв не повертається в Україну після закордонних рейсів. Лише цього року на комісії асоціації розглянули понад 700 таких випадків.

В Асоціації вважають, що для транспортних компаній квоту бронювання потрібно збільшити щонайменше до 75%.

Водночас в АсМАП зазначають, що сама процедура підтвердження критичності стала жорсткішою. Зокрема, компанія має підтвердити щонайменше п’ять рейсів за 90 днів. Для цього перевіряють фактичний перетин кордону.

Окремою проблемою залишаються ФОПи. Майже 44% із 2,8 тис. компаній – членів АсМАП працюють як фізичні особи-підприємці, які за законом не можуть бронювати своїх працівників. Для отримання статусу критичності вони мають реорганізуватися в юридичну особу.

IT-сектор

Для великих IT-компаній підвищення зарплатного порогу з 21,6 тис. до 25,9 тис. грн не стало основною проблемою. Натомість представники IT Ukraine вказують на тривалі строки розгляду заяв, технічні збої та суворіші правила для сумісників.

За даними «Дія.City», до 1 вересня статус критичності підтвердили 1,9 тис. резидентів проти 2,5 тис. до початку аудиту. Водночас частина компаній могла підтвердити статус через інші відомства.

В IT Ukraine зазначають, що процес супроводжувався затримками в обміні даними між Пенсійним фондом, «Дією», «Оберегом» та ТЦК. Через це в окремих випадках виникали тимчасові проблеми з відображенням бронювання.

Проблеми з галузевими критеріями

У Спілці українських підприємців зазначають, що вимога щодо середньої зарплати у 25,9 тис. грн для більшості учасників організації не стала критичною проблемою. Водночас підприємці звертають увагу на зміни галузевих критеріїв та недостатній діалог із бізнесом.

Зокрема, після оновлення вимог Міністерства охорони здоров’я зі списку критично важливих вилучили підприємства, які виробляють пакування для лікарських засобів. У СУП вважають такі компанії частиною важливого виробничого ланцюга фармацевтичної галузі.

Ще одним обмеженням стала заборона повторно отримувати статус критично важливого протягом шести місяців після його скасування через невиконання встановлених вимог.

Leopolis.news