13.08.2026
У суботу, 13 грудня 2025 року, у Львові презентували візійну платформу розвитку міста «Львів може більше».
Про це повідомляє журналіст Leopolis.news.
Засновниками інноваційного проєкту є Степан Куйбіда та Тарас Хавунка. Саме вони відкрили презентацію цієї ініціативи для присутніх на події львів’ян. Автори заявляють, Львів не може зупинятись на місці та точно потребує розвитку. Львів повинен більше залучатися в глобальні процеси та стати справді європейським містом, адже має хороший потенціал для входу європейського капіталу. Для цього потрібно систематизувати управлінські рішення та звести під один знаменник стратегію розвитку міста. Важливим аспектом, що дасть змогу реалізувати цю стратегію, є активне залучення людей.
«Ми просимо вас долучатися до нашої діяльності у всіх форматах, які тільки будуть зручними. Адже бачимо ЛМБ як візійну платформу розвитку міста, яка повинна об’єднувати нас всіх. Ми повинні будувати таке місто, де кожен з нас відчуватиме, що місто його поважає. Львів зустрічається з багатьма викликами, а розвиток або не є цілісним і комплексним, або є просто частковим. Ми відчуваємо це щодня, користуючись міською інфраструктурою, послугами або пробуючи створити, відкрити, проінвестувати», – заявляє Тарас Хавунка.
Кроки для розвитку міста мають бути спрямовані на довгострокову перспективу, а для цього необхідно створити конкретну стратегію. Така необхідність зумовлюється щонайменше тим, що за даними McKinsey до 2050 року понад 70% населення світу мешкатиме в містах, а 600 найбільших міст формуватимуть понад 60% світового ВВП. Міста стануть центрами тяжіння – вони формуватимуть мережі, які теж можуть носити крос-державний характер.
Стратегія передбачає поетапний розвиток міста, поділений на чотири шестирічні періоди до 2056 року. Про це розповів Дмитро Шеренговський, координатор Візії 2056, проректор із зовнішніх зв’язків та суспільного служіння УКУ. Перший етап стратегії насамперед полягатиме в аналізі ключових даних щодо напрямків. Таким чином буде визначено основні економічні розриви у порівнянні з бажаним результатом, що дасть змогу планувати конкретні дії для розвитку міста.
Такий його розвиток є цілком реальним, стверджує Андрій Павлів, засновник архітектурного офісу «ZELEMIN» та доктор архітектури НУ «Львівська політехніка». Адже місто знаходиться на глобальних потоках виробництва та економічних, культурних, торговельних зв’язків. Протягом різних періодів історії у складі різних держав Львів був і торговельно-адміністративним містом із потужним науковим центром, і прикордонним торговим центром. У період радянської окупації він славився потужною індустрією та машинобудівним сектором, а в часи незалежності України – є сервісно-туристичним та IT-містом.
У сучасні часи львівська громада також не повинна оминати увагою питання безпеки. Командир ДФТГ №2 «Лев» Валентин Середюк розповів присутнім про особливості добровольчої структури, що захищає небо над громадою, охороняє об’єкти критичної інфраструктури та готує населення до національного спротиву. За словами командира, наразі ДФТГ переживає значний брак технічних засобів та людей. На мільйонне місто у Львові залишилося близько 200 бійців, що є дуже мало.
«Ми маємо створювати більше мобільних вогневих груп, систем взаємодії не тільки з військовослужбовцями, а й з громадським сектором: коли людина буде приходити до нас та розуміти, перепрошую, що раз на тиждень вона приймає для себе рішення захистити свою родину, свій дім, свою громаду. Що більше ми робитимемо це, то легше нам буде відбивати російські атаки», – наголошує командир.
Ще одним аспектом, який Львів має розвивати є бізнес-сектор. Станом на 1 січня 2025 року у Львівській області було зареєстровано 97 679 юридичних осіб та 157 855 ФОПів, а загальний обсяг реалізованої продукції усіма підприємствами регіону в 2024 році становив близько 940 824,4 млн грн.
Проте бізнес зараз стикається з низкою проблем: частка тих, хто вважає бізнес-середовище у Львові задовільним знизився на 20%, промислове виробництво впало на 8,9% за 10 місяців 2025 року, існує значний кадровий дефіцит. Чинниками, що заважають бізнесу розвиватися, є, зокрема, те, що реалізація просторової політики згідно з чинними стратегіями відстає, хаотична забудова робить тиск на історичний центр та зелені зони, до 60% пропозицій мешканців за результатами консультацій не враховуються. Про це розповів Володимир Марусяк, депутат ЛМР та співзасновник «Gravitas». Щоб вирішити нагальні проблеми потрібно, зокрема, запровадити системну підтримку креативних індустрій, створити «Офіси для бізнесу Львова» (де підприємці зможуть отримати підтримку чи захист), надавати бізнесам інвестиційну та грантову підтримку.
Засновники стверджують, платформа «Львів може більше» є саме тим майданчиком, де небайдужі львів’яни зможуть запропонувати власні бачення розвитку міста. Зокрема, через таку взаємодію Львів має всі шанси утвердитися як повноцінний європейський центр, спроможний конкурувати не лише на регіональному рівні, а й у ширшому — глобальному економічному, культурному та інших вимірах.
Максим ЩЕРБАК, Leopolis.news
Фото: Львів може більше