21.07.2026
• Рекорд року: активність депутатів і «ціна бажань»
Якщо б парламент ухвалив усі ці ініціативи, які ставили на підтвердження (63 пропозиції), то резервний фонд пішов би «в мінус» на 47 мільярдів гривень, а новий «військовий резерв» — на 224,2 мільярда гривень.
Бюджетний комітет мав утримати баланс і не допустити розширення дефіциту. Тому повністю враховано лише ті пропозиції, які мають реалістичні джерела фінансування або безпосередньо впливають на обороноздатність і соціальну стійкість.
• Не гасла, а рішення: що підтримано в залі
Серед тисяч поправок до бюджету завжди важливо не просто рахувати цифри, а побачити ідеї, які справді змінюють країну. У цьому році серед підтриманих пропозицій є ті, що я вважаю системними та відповідальними. Вони не збільшують дефіцит бюджету, не грають на емоціях, а створюють фундамент для розвитку.
Під час обговорення бюджету я завжди виходжу з простого принципу: держава має бути сильною — як на фронті, так і в тилу. Саме тому я повністю підтримав ініціативи колег, спрямовані на підвищення з 1 січня 2026 року грошового забезпечення військовослужбовців і працівників ДСНС, збільшення фінансування СБУ та СЗРУ, а також збільшення фінансування на виробництво та закупівлю озброєння для ЗСУ. Ми воюємо не лише зброєю, а й системністю — тими людьми, які щодня рятують, захищають і тримають країну на плечах.
Однією з ключових стала пропозиція про підвищення рівня оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти державної та комунальної власності на 50 відсотків у 2026 році. Ініціатива спікера Руслана Стефанчука та колег, яку я також підтримав, фактично відновлює гідність академічного сектору, де зарплати роками залишалися замороженими на рівні 2021 року.
Окрема для мене надзвичайно важлива ініціатива — виділення 1,7 мільярда гривень на закупівлю ліків для дітей, хворих на ахондроплазію. Це моя особиста пропозиція, яку підтримали колеги в Комітеті та залі Верховної Ради. Йдеться про рідкісне, але тяжке генетичне захворювання, лікування якого до цього часу в Україні не фінансувалося з державного бюджету. Ще декілька моїх ініціатив, які підтримані під час розгляду бюджету — виділення 3,6 мільярда гривень на реконструкцію залізничної колії на ділянці Державний кордон – Мостиська ІІ – Скнилів (м. Львів). Модернізація цієї гілки дозволить підвищити пропускну спроможність західного залізничного коридору, покращить сполучення з Європейським Союзом і стане частиною ширшої стратегії інтеграції української транспортної мережі в європейську. Також виділення 452,5 мільйона гривень на захист і реконструкцію судноплавних шлюзів, які постраждали від атак безпілотників та ракетних обстрілів на Запорізькому напрямку та виділення 33,4 мільйона гривень на заходи із збереження пам’яті про російсько-українську війну для Державного агентства розвитку туризму України для реалізації проєктів «Маршрути місцями пам’яті» та «Шляхи ментального відновлення».
Ще дві важливі ініціативи — пропозиції мого колеги по фракції про додаткові 500 мільйонів гривень на підтримку університетів, переміщених із прифронтових регіонів, та 527,9 мільйона гривень на реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні з укриттям.
Перша спроба закласти державний механізм компенсації страхових премій для бізнесу, що продовжує роботу у складних умовах війни на суму 1 мільярд гривень. Ця пропозиція про зародження українського аналога воєнного страхування для інвестицій, яке може залучати приватний капітал. Не менш важливою є також правка колеги по комітету щодо уточнення порядку міжбюджетного вирівнювання на основі реальної чисельності населення. На перший погляд — технічна зміна, але саме вона робить систему справедливішою для громад, які прийняли тисячі переселенців. Ще одна ініціатива, яку я особливо підтримую, — виділення двох мільярдів гривень на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Це не просто безпекове питання, це відновлення аграрного потенціалу країни.
І важлива та справедлива ініціатива — виділення 295,7 мільйона гривень Українському ветеранському фонду. Ці кошти підуть на гранти для ветеранів, які прагнуть започаткувати власну справу після повернення з фронту.
Спільним для всіх цих ініціатив є одне: вони не роздувають дефіцит бюджету, але створюють системний ефект. Це приклади розумних і відповідальних правок, коли парламентарі мислять не популізмом, а майбутнім.
• Коаліція і опозиція: різна логіка пропозицій
За оцінками Комітету, близько двох третин підтриманих правок належать депутатам коаліції або самим комітетським ініціативам. Решта — слушні пропозиції опозиції, які уряд опрацює до другого читання. І все ж, цього року спектр депутатських ідей був надзвичайно широкий — від реалістичних, економічно вивірених до абсолютно фантастичних.
Деякі пропозиції відверто дивували. Наприклад, пропозиція спрямувати 865,5 мільйона гривень, передбачених на фінансування політичних партій, на потреби Збройних Сил України. Ідея звучить гучно, але насправді суперечить Конституції та Бюджетному кодексу, адже фінансування партій — це гарантований елемент політичної системи, а не «резерв», який можна перерозподіляти вручну. Хоча і не забороняє політичним партіям підтримувати ЗСУ та Сили оборони, як це вже робила «Слуга народу».
Інша «популярна» пропозиція — продовжити ще на рік пільги на ввезення електромобілів, начебто для підтримки екологічного транспорту. Ідея не погана, проте такі пільги вже призвели до мільярдних втрат доходів бюджету. Якщо йдеться про підтримку тих, хто купує автомобілі доступні за ціною, то варто це чітко зафіксувати в законодавстві. Наприклад, зберегти пільгові умови для автомобілів вартістю до 1 мільйона гривень, для авто вартістю від 1 до 2 мільйонів гривень – часткова ставка розмитнення, а для електромобілів вартістю понад 2 мільйони гривень застосовувати повну вартість розмитнення.
Не менш показовою була ідея спрямувати 390 мільйонів гривень на реконструкцію стадіону «Авангард» у Рівному — в розпал воєнного бюджету, коли кожна гривня має працювати на оборону або стійкість країни. Серед «креативних» пропозицій також були ініціативи дозволити продаж лікарських засобів поза аптеками — без належного контролю якості та обліку, що несе пряму загрозу здоров’ю громадян.
А були й правки, які вимагали одночасного підвищення виплат усім категоріям бюджетників — без жодного джерела покриття. Це вже не економіка, а політична алхімія — така собі “соціальна магія”, яка гарно виглядає в ефірі, але знищує баланс бюджету.
Такі ініціативи справді знаходять емоційний відгук у виборців, однак у реальності не витримують фінансової логіки. Тому більшість із них Комітет залишив у статусі «доручити уряду опрацювати», тобто — без прямого включення до бюджету. Це компроміс між політичними емоціями та фінансовою відповідальністю.
• Що може підтримати уряд до другого читання
Після ухвалення бюджетних висновків у Верховній Раді уряд має два тижні, щоб адаптувати документ — і це не формальність, а час для того, щоб перетворити політичні меседжі в реальні кошториси. Очікується, що базові параметри бюджету залишаться стабільними, але частина доручень, які Комітет відправив на доопрацювання, може бути втілена вже у другому читанні.
Уряд, найімовірніше, підтримає ті пропозиції, які відповідають трьом простим критеріям: вони не збільшують дефіцит, мають чітко прораховані джерела покриття і дають швидкий соціально-економічний ефект.
Найреалістичніший сценарій покриття цих видатків — не «нові гроші», а перерозподіл у межах уже закладених видатків або додаткове зовнішнє фінансування: міжнародні програми від Європейського Союзу та позики в межах програми European Recovery Assistance. Саме так можна зберегти бюджетну дисципліну й одночасно ввести в дію критично важливі проєкти.
• Бюджет-2026 — це не суцільні цифри у таблиці
Це вибір: реагувати миттєво на виклики сьогодення чи вкладати в довготривалу стійкість. Ми як держава дорослішаємо — від спокуси «роздати все всім» до усвідомлення, що головне завдання бюджету воєнного часу — зберегти країну сьогодні і створити фундамент для процвітання завтра.
І, можливо, головне питання цього бюджету звучить так: «Чи вистачить у нас політичної зрілості говорити не лише про витрати, а й про доходи?»
Ростислав Тістик , член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету