Музей Соломії Крушельницької за підтримки Українського культурного фонду оцифровує свою спадщину

Музей Соломії Крушельницької розпочав роботу над створенням цифрової платформи, мета якої — збереження та відкриття унікальної спадщини видатної української співачки для всього світу. Завдяки грантовій підтримці Українського культурного фонду вже розпочалося масштабне оцифрування фондів, а повна реалізація проєкту відбудеться у жовтні цього року.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

«Ми прагнемо, аби кожен, хто любить культуру і цікавиться історією музики, міг доторкнутися до унікальних артефактів й відкрити нові сторінки життя Соломії Крушельницької та інших славетних митців, чиї імена зберігає наш музей», — зазначає керівник музею Тарас Демко.

Сьогодні у фондах музею понад 26 тисяч одиниць збереження — від особистих матеріалів Соломії Крушельницької до архівів, пов’язаних з іменами Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.

«Наші фонди є готовою джерелознавчою базою для дослідження історії українського музичного мистецтва і світової культури.

Відтак майбутня цифрова платформа дозволить не лише переглядати архівні документи, але й працювати з ними поглиблено, відкриваючи нові перспективи для дослідників і шанувальників оперного мистецтва. Це стане важливим кроком до збереження та поширення культурної спадщини, що належить не лише Україні, а й усьому світові», — наголошує головна зберігачка фондів Ірина Криворучка.

Для оцифрування обрано найцінніші матеріали, зокрема архів Михайла Головащенка — одного з перших дослідників життя Крушельницької. Це рецензії, опубліковані в різних країнах, переклади з європейських мов, фотографії, афіші, програми та особисті спогади.

«Ці матеріали надійшли до нас безпосередньо від дослідника, а після його смерті — від його сина. Вони складають серцевину нашої колекції», — підкреслює керівниця наукового відділу Данута Білавич.

Проєкт втілюється у співпраці з відновленим Галицьким музичним товариством — однією з найдавніших і найвпливовіших культурних інституцій Галичини. У XIX-XX століттях саме ця організація формувала музичне середовище Львова, виховавши цілу плеяду виконавців і композиторів світового рівня — від Соломії Крушельницької та Василя Барвінського до Стефана Ашкеназі й Рауля Кочальського. Після більш ніж восьмидесятирічної перерви товариство відновило діяльність у 2020 році, продовжуючи місію розвитку української музичної культури.

Leopolis.news