Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, за прийняття законопроєкту №15111-д в цілому проголосував 241 присутній у залі.
«Це був маяк МВФ. Але в цілому вийшов в кінці дуже притомний текст, який підтримали всі бізнес асоціації.
В залі правда провалилось ряд правок, але не критично», – повідомив Железняк.
Як пише УНІАН, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив, що законопроєкт передбачає створення простої, зручної та прозорої системи адміністрування доходів, які люди отримують від цифрових платформ.
«Це законопроєкт про встановлення зниженої ставки податку у 10% порівняно із 23%, які справляються зараз з аналогічних доходів. Це законопроєкт про встановлення пільги з ПДФО для кожного громадянина у 2000 євро з доходів від продажу товарів через цифрові платформи. Жодних додаткових обтяжень, податків чи додаткових платежів. Крім того, це вимога наших партнерів», – повідомив Гетманцев.
«По строкам вступу в дію….там передбачено не раніше січня 2027, але, обʼєктивно, поки будуть підписані всі меморандуми і запущена система обміну, то це ближче до 2028-го року тільки почне працювати», – написав Железняк.
Законопроєкт передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до стандартів ОЕСР та законодавства Європейського Союзу. Оператори платформ будуть зобов’язані ідентифікувати користувачів, які отримують дохід, та передавати інформацію про їхні заробітки до Державної податкової служби.
Нові правила поширюватимуться на доходи від продажу товарів, надання послуг, оренди нерухомості та оренди транспортних засобів. Звітування здійснюватиметься раз на рік через спеціальний електронний сервіс.
Для громадян, які отримують такі доходи, встановлюється спеціальний режим оподаткування: 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Скористатися ним зможуть фізичні особи віком від 18 років, зокрема самозайняті особи, якщо діяльність через платформу не збігається з їхнім основним видом діяльності. Також умовами є відсутність найманих працівників та продажу підакцизних товарів.
Річний дохід для застосування цього режиму не повинен перевищувати 834 мінімальні заробітні плати, що наразі становить близько 6,7 млн грн.
Водночас для дрібних продавців передбачено пільгу: якщо річний дохід від продажу товарів через цифрові платформи не перевищує еквівалент 2 тис. євро, такий дохід не оподатковуватиметься.
Податковим агентом виступатиме оператор платформи, який нараховуватиме та перераховуватиме податки з доходів користувачів. У разі перевищення встановлених лімітів податкові зобов’язання визначатиме Державна податкова служба.
У лютому Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила нову програму розширеного фінансування для України обсягом 8,1 млрд доларів, яка розрахована на чотири роки. За її умовами, Україна має виконати низку структурних зобов’язань перед МВФ.
Серед вимог – податкові заходи на 2026–2027 роки, що включають оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування податкової пільги для міжнародних посилок, а також скасування пільг зі сплати ПДВ для ФОПів, оборот яких перевищує поріг у 4 мільйони гривень.
8 квітня Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт, яким запроваджується оподаткування доходів, отриманих з цифрових платформ.
Leopolis.news