Ніколи знову – це зараз | Блог Олега Филика

Думати нині не модно. Не потрібно.

Люди вигадують везіння, щоб пояснити наслідки невідомих причин.

Люди вірять в політику без принципів.

Люди отримують задоволення без совісті.  

Люди багатіють без роботи.

Люди несвідомо перетворюють те, що чують, у те, що вони можуть зрозуміти.

Ну кому потрібно сьогодні думати?

Роздутому его ай-к’ю ні до чого.

Навіщо однодумці, якщо є підписники?

Для чого розколювати, якщо можна розкласти?

Для чого розум, якщо складати гострі враження може тупість?

І тоді приходить диявол та каже: якщо у вас немає пророка у своїй вітчизні, то може щось не так з вітчизною?

Лукавий – диктатор.

Завжди ним був.

Права диктатура виростає з ураженої національної гідності. Ліва диктатура спирається на шкурний інтерес і страх за власну шкуру.

Брехливий в одному – брехливий у всьому.

Так смисловий код стирається в днк нації, змінюючись на цифровий – кількісний.

Так, бездумних людей завжди було і буде більше і якщо раніше вони мали право голосувати, то зараз мають право правити і роблять це.

Нами керують гірші.

Нам диктують гірші. Нас роблять гіршими.

 У Писанні сказано, що Він подумав – і все з’явилося.

Так само і людина створює майбутнє своїми думками і діями в сьогоденні. А за те, що проявляється в її житті зараз, вона несе відповідальність не тільки перед собою, а й перед усіма, як за те, що вона породила сама.

Сьогоднішня реальність – дитя бездумності і наслідок абортованої думки.

Це і є справжня причина.

Буття визначає підсвідомість, думка її формує.

І той, хто може відібрати в людини думку, може забрати в неї й життя.

Якщо ми знову принесемо думку в жертву владним фарисеям, нас таки зітруть з лиця землі.