Далі за його життя продовжили боротися спеціалісти лікарні святого Луки Першого медоб’єднання Львова.
79-річний Ярослав Бородій з Львівщини нещодавно гостював у своєї онучки Лілії. На її очах дідусь вийшов на подвір’я і раптово втратив свідомість. Жінка не розгубилася й почала проводити реанімаційні заходи.
«Дідусь впав, недалеко був брат, і я крикнула йому, щоб викликав швидку. Встала на коліна та зробила непрямий масаж серця. Дідусь весь був вже синій коли падав, але помітно було, що коли натискаєш на грудну клітку, шкіра почала рожевіти», — розповідає онука.
Бригада екстреної медичної допомоги приїхала менш ніж за 10 хвилин і констатувала у пана Ярослава раптову зупинку серцевої діяльності. Лише завдяки діям онуки медики швидкої змогли за допомогою дефібрилятора перезапустити серце дідуся, й негайно повезли до лікарні святого Луки.
Вже у лікарні в пана Ярослава діагностували гострий інфаркт міокарда та виявили, що просвіти огинаючої та правої коронарних артерій перекриті аж на 99%. А це дві з трьох головних судин, які кровопостачають серце. Тож стан пацієнта був критичним. Потрібно було якнайшвидше відновити кровообіг.
Лікарі малоінвазивно виконали стентування відразу обох судин. Через невеликий прокол на артерії в руці пацієнта вони завели в судини металеві каркаси (стенти), розширили їх в ділянках звуження просвіту та відновити нормальне постачання крові до серця.
Проте під час ендоваскулярного втручання у пана Ярослава раптово виникла фібриляція шлуночків, тобто небезпечне порушення ритму, за якого припиняється ефективна насосна функція серця і кровообіг. Завдяки миттєвій реакції медичної команди та своєчасній дефібриляції вдалося відновити серцевий ритм і стабілізувати стан пацієнта. Так пана Ярослава було врятовано вдруге.
«Ця історія про те, наскільки важлива кожна хвилина. Про людей, які не розгубилися і розпочали реанімацію ще до приїзду швидкої. Про злагоджену роботу бригади екстреної медичної допомоги, реаніматологів, кардіологів, інтервенційних кардіологів та всієї медичної команди. Іноді між життям і смертю — лише кілька хвилин. І саме професійність, швидкість прийняття рішень та командна робота дають людині ще один шанс. Цього разу цей шанс вдалося використати. Серце знову б’ється. Життя продовжується», — зазначає кардіологиня лікарні святого Луки Ольга Кіт.
Зараз пан Ярослав уже вдома. Його рідні безмежно вдячні медикам за порятунок їхнього батька, дідуся та прадідуся. А лікарі вдячні Лілії за те, що не розгубилася в критичній ситуації, миттєво зреагувала і без паніки почала робити непрямий масаж серця.
Leopolis.news