Руслан Пеленьо: Мене змушує вдосконалюватись і мотивує мій студент

Про те як не розгубитись на освітньому ринку у вирі різноманітних спеціальностей, про внутрішню «університетську кухню», освітні перспективи і нові спеціальності ми запиталиу декана факультету ветеринарної гігієни, екології та права Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,  доктора ветеринарних наук, доцента Руслана Пеленя.

У суспільному просторі активно обговорюють майбутнє скорочення закладів вищої освіти. Як ви до цього ставитесь? І чи вдасться ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького уникнути оптимізації вузів?

Про доцільність існування великої кількості закладів вищої освіти в Україні постійно дискутують. Тут можна виокремити як переваги, так і недоліки. Особисто я проти оптимізації закладів вищої освіти. Це може зумовити гігантоманію, яка перешкоджатиме освітній конкуренції. І, звісно, це загроза надмірного скорочення науково-педагогічних працівників. Проте я розумію, що оптимізація мережі закладів вищої освіти є неминучою. Передумовою для цього найперше є зменшення кількості потенційних вступників. Самі студенти оберуть кращі, сильніші, престижні заклади.

І, зрештою, для того, щоб не опинитись за бортом, нам треба працювати, вдосконалюватись, йти в ногу з часом, а іноді випереджати його, підвищувати кваліфікацію навчально-педагогічних працівників, розбудовувати матеріально-технічну базу, відкривати нові, цікаві освітні програми, стежити за новинками світової науки і впроваджувати їх. Ми вже це робимо на факультеті. Мене змушує вдосконалюватись і мотивує мій студент, навіть якщо він лише потенційний. І загалом я переконаний, що оптимізація для нашого університету, який має давню історію й так активно працює зараз, є неактуальною.

Впевненості у цьому мені додає наявність і постійне оновлення матеріально-технічної бази. Університет посідає високі позиції у загальнодержавних та міжнародних рейтингах, що дає широкі можливості для одержання грантів. Висококваліфікований професорсько-викладацький колектив забезпечує навчальний процес на високому професійному рівні, а випускники є затребувані на ринку праці.

Помітно, що ви йдете в ногу з часом, адже щороку збільшується кількість спеціальностей на факультеті. Цього року перелік поповнила «Фізична терапія, ерготерапія». Чому саме ця спеціальність?

Так, справді, за останні чотири роки, відколи був створений факультет, з’явилось 5 нових спеціальностей і наймолодшою серед них є «Фізична терапія, ерготерапія», яка належить до галузі знань «Охорона здоров’я». Причин – декілька.

По-перше, це нова спеціальність не лише на нашому факультеті, а загалом в Україні, що свідчить про потребу у таких фахівцях. По-друге, нам імпонує, що спеціальність є соціально спрямованою, – реабілітолог працює на те, щоб відновити здоров'я та працездатність людини з фізичними обмеженнями. Досить важливою підставою при отриманні ліцензії було й те, що у нас є унікальний для міста Львова спортивний комплекс, зали з обладнанням якого є доброю матеріально-технічною базою для підготовки майбутніх фахівців. І останнє – спеціальність «Фізична терапія, ерготерапія» в нашому закладі – університеті ветеринарної медицини – доречна, оскільки, поряд із загальноприйнятими методами реабілітації, саме ми маємо унікальну можливість впровадити у навчальний процес досить ефективну і поширену у світі практику використання для відновлення здоров’я людини різного виду тварин – анімалотерапію.

Чи не виникло проблем із підбором кваліфікованих кадрів для нової кафедри?

Дійсно, «кадри вирішують все» (усміхається – ред.). Ми були готові до такої ситуації і основний підбір кадрів розпочали задовго до одержання ліцензії. Влітку 2017 року на кафедру фармації та біології на основне місце праці з медичного університету до нас прийшов кандидат медичних наук, доцент А.Й. Лабінський, який все життя займається фізичною терапією, фахівець своєї справи. Це дозволило Андрієві Йосифовичу стати гарантом спеціальності. Разом із ним на основне місце праці до нас прийшли ще два доценти, кандидати наук за шифром «Фізична терапія». Ці троє людей склали проектну групу, яка повністю відповідала ліцензійним вимогам.

Кафедра фізичної терапії та здоров’я людини як окремий структурний підрозділ була створена лише в кінці серпня цього року. Сьогодні на кафедрі працюють доктор медичних наук, три кандидати медичних наук, два кандидати наук з фізичної реабілітації, два асистенти і лаборант. Це повністю відповідає вимогам Закону «Про вищу освіту». Така кількість навчально-педагогічних працівників є достатньою для забезпечення навчального процесу студентів I курсу, яких зараз – 62. Що, як на мене, уже вказує на підвищений інтерес до цієї спеціальності серед абітурієнтів.

Тобто вже в перший рік є понад 60 студентів, які бажають стати майбутніми лікарями-реабілітологами. Як вам це вдалося? У цьому контексті, поділіться секретом щодо збільшення набору студентів на усі спеціальності факультету?

Не можу поділитись таким секретом не тому, що не хочу, а тому що його просто не існує. Немає панацеї, котрою можна було б скористатися як чарівною паличкою. Наш секрет полягає в щоденній праці всього колективу факультету – від професора до студента. Я з гордістю можу сказати, що маю честь очолювати один із найпрогресивніших і найвідповідальніших колективів, який сформувався на факультеті ветеринарної гігієни, екології та права.

Крім того, в нас дуже активні студенти. Вони творчі, ініціативні, мають безліч ідей, часто самі їдуть у свої та сусідні школи, гімназії, коледжі з профорієнтацією та висвітлюють життя факультету у соціальних мережах. Студенти зі своєї волі говорять про факультет, який люблять, і як для декана для мене це – найбільший комплімент.

З такими студентами вас можна лише привітати. Проте це водночас і серйозний виклик, необхідно завжди тримати планку. Тому цікаво, яка Ваша стратегія? Чи маєте такі ж далекоглядні плани як нова очільниця Міністерства освіти і науки України Ганна Новосад, яка представила нещодавно стратегію розвитку освіти і план дій на найближчі 5 років.

Чітка і правильна стратегія – це завжди запорука успіху. Звісно, важко змоделювати ситуацію і врахувати всі небезпеки попереду. Але кожен керівник повинен бути далекоглядним і вжити заходів на випередження, щоб уникнути гострих кутів, а вони неодмінно будуть.

Стратегія Міністерства освіти і науки України, яку презентувала Ганна Новосад, здебільшого заснована на продовженні реформ, започаткованих попереднім міністром. До нових ініціатив міністерки я ставлюсь з розумінням.

Світ сьогодні дуже динамічний і ми повинні рухатися в унісон. Проте я не можу погодитися з досить жорсткими змінами, які пропонують до системи фінансування закладів вищої освіти, або, наприклад, зі скороченням кількості місць державного замовлення. Природно, що такі речі суспільство не підтримає. До того ж, такі реформи обмежують доступ до освіти багатьом талановитим людям, які не мають можливості оплачувати своє навчання.

Чому, на ваш погляд, зростає тенденція серед школярів обирати закордонні програми навчання на противагу українським? Як зупинити освітню еміграцію молоді?

Це болюче запитання, на яке не можна дати однозначну відповідь. Освітня міграція не виникла сама по собі, вона крокує поруч із трудовою. Причинами, які заохочують українців обирати закордонні, а не українськізаклади, є різні стипендіальні грантові програми, право безкоштовного навчання для тих, хто має певні етнічні зв’язки, лояльні умови вступу (визнання атестату, відсутність необхідності здавати зовнішнє незалежне оцінювання), зрештою, краще матеріально-технічне забезпечення чи прийнятні ціни за закордонне навчання. Зараз немає точної інформації, скільки абітурієнтів мігрували у пошуках кращих умов освіти, але відомо, що першість серед країн, куди студенти подаються, є Польща.

Міграція руйнує вітчизняний ринок праці, це правда. Втрата людського капіталу є великим ризиком у розвитку держави. Ми на факультеті робимо те, що маємо робити, – надаємо якісну освіту, але над питанням освітньої міграції необхідно серйозно задуматись на державному рівні, аби уникнути великих проблем вже невдовзі.

Переконаний, що зупинити освітню міграцію можливо лише завдяки зміні підходів до фінансування освіти, відкриття нових освітніх програм, збільшення кількості робочих місць та підвищення оплати праці людей із вищою освітою.

Серед сучасних суспільних запитів – молоді, креативні, творчі, активні викладачі-менеджери. Чи багато таких на вашому факультеті? Чи не відчуваєте кадрового голоду?

У нашій розмові я вже згадував про те, що направду пишаюсь колективом факультету (зараз це 87 навчально-педагогічних працівників). У його складі є доктори і кандидати наук, професори, доценти, старші викладачі, асистенти та аспіранти. Ці категорії вказують на те, що на факультеті добре поєднано молодість і зрілість, оптимізм і досвід, активність і творчість. У нашому колективі досить великий відсоток молоді. У будь-якому разі ми одна, дуже сильна, команда, яка спільно із студентами завжди досягає своєї мети.

Як декан факультету, викладач університету, але насамперед як батько студента, дайте поради сьогоднішнім одинадцятикласникам та їхнім батькам як обрати хорошу спеціальність?

Підходи до вибору майбутньої професії нині суттєво відрізняються від тих, які були 5-10 років тому. Зміни у суспільстві відбуваються так швидко, що іноді не встигаєш збагнути, коли це сталося. Змінюйтесь й ви! Не бійтесь нових, поки що невідомих спеціальностей! Зверніть на них увагу, – вони невипадково з’являються! Оцініть ринок праці, спробуйте спрогнозувати, що буде актуальним за кілька років і пам’ятайте про можливість подальшої перекваліфікації. У нас на факультеті є гарні актуальні нині програми як для абітурієнтів, так і для тих, хто хоче опанувати за короткий термін іншу спеціальність. Придивіться до різних варіантів! Але яку б спеціальність ви не обрали, завжди йдіть за своїм покликання, беріть до уваги вподобання та здібності. Основне – бути вірним собі, все решта – вдасться!

Принагідно запрошуємо на День відкритих дверей у ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького уже цієї неділі – 27 жовтня. Хто-зна, можливо цей заклад вищої освіти – ваша майбутня alma mater.

Розмовляла Уляна СЕВАСТЬЯНІВ