У Старому Самборі відкрили літературний туристичний шлях «Кухні мого покоління». Він складається з двох частин: фізично-візуальної, яка доступна на вулицях міста та цифрової, яка представлена у додатку izi.TRAVEL.

Богдан Сольчаник був активістом Громадянської мережі «ОПОРА». Восени 2004-го виводив на площі Львова студентів, щоб боротися з «кучмізмом». На Майдані в Києві був неодноразово. Загинув 20 лютого 2014 року від ворожої кулі на вул. Інститутській, біля готелю «Україна».

Похований у рідному місті. Залишив батьків — Зіновія та Оксану, брата – Степана. Богданові Сольчанику було лише 28 років.

Довідково:

Богдан Сольчаник народився у Старому Самборі. У Львові здобув вищу освіту, а згодом проходив докторську програму у Варшаві, готував до захисту дисертацію «Виборчі практики в малому західноукраїнському місті. 1965–2006 роки». Богдан викладав на кафедрі нової та новітньої історії України Українського католицького університету. Саме громада, її місцева самоорганізація у малих селах і містечках, вважав Сольчаник, має стати рушійною силою для розвитку країни. Відтак, юнак брав активну участь у громадських рухах ще сидячи за шкільною партою. Мабуть, усі друзі солідарні, що у будь-якій незрозумілій ситуації Богдан завжди брав відповідальність на себе.

Восени 2004-го виводив на площі Львова студентів, щоб боротися з «кучмізмом». Але тільки через ненасильницький спротив. Він не знав, що таке насильство. Влітку 2013-го ініціював у Львові акції солідарності з мешканцями Врадіївки, що повстали проти міліцейського свавілля. Це він знову – і востаннє – закликав львівських студентів до мирного протесту, коли стало відомо, що асоціацію з ЄС не підпишуть.