logo
21/05
20/05
2 ...

Сьогодні Львів попрощається з трьома захисниками України

27-02-2024 08:59455

Сьогодні Львів попрощається з трьома захисниками України

У вівторок, 27 лютого, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Тарас Сороколіт, Олег Панін, Володимир Бахчиванжи загинули в боях з російськими окупантами, захищаючи Україну.

Про це інформує пресслужба ЛМР.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону військовослужбовців розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Тарас Сороколіт (05.06.1979-16.02.2024). Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №93 Львівської міської ради. Здобув вищу освіту в Інституті геодезії Національного університету «Львівська політехніка».

У мирний час працював у різних сферах в Україні та за кордоном. Був надзвичайно талановитою людиною – йому вдавалася будь-яка справа, за яку він брався. За словами рідних, був «винятково добрим сином і гарним сім’янином».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Після проходження навчань виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на південному напрямку у лавах 37-ї окремої бригади морської піхоти Військово-морських Сил Збройних Сил України.

У Тараса Сороколіта залишилися батьки, дружина, двоє дітей та сестра.

 

 

 

 

 

 Олег Панін (31.08.1973-22.02.2024). Львів’янин.

Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі №33. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Ставропігійське вище професійне училище міста Львова» (тоді – Професійно-технічне училище №17). Згодом вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Після завершення навчання займався ремонтами. У вільний час захоплювався рибальством, збиранням грибів та пошуком старовинних монет. За словами родини, він «любив життя».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність бойового досвіду, добровільно став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Не зважаючи на отримане поранення, повернувся на передову до побратимів.

У Олега Паніна залишилися мама, дружина, донька, сестра, теща та племінниця.

 

 
 
 
 
 
 
 
Володимир Бахчиванжи («Докер») (13.02.1962-12.02.2024). Уродженець міста Бердянськ Запорізької області.

Навчався у Бердянській загальноосвітній школі №10. Після завершення навчання працював токарем на заводі «Південгідромаш». Проходив військову службу у складі колишнього 586-го гвардійського ракетного полку у місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області.

У 1982-2003 роках обіймав посаду докера та оператора крана у Бердянському морському торговельному порті. Згодом займався приватним підприємництвом у Бердянську, у той самий час вів активну громадську діяльність. Вів здоровий спосіб життя, захоплювався веломандрівками, футболом та комп'ютерними іграми.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у лавах 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Володимира Бахчиванжи залишилися дружина, син та онук




Leopolis.news