20 травня збіг конституційний термін повноважень Володимира Зеленського і за нормальних умов в Україні вже мав би бути і інший президент, і інший парламент. Однак в умовах війни провести своєчасні вибори не вдалось, і головне, що проблема затягується на невизначений час. Про загрози такого стану речей ми говоримо з політтехнологом Віталієм Балою.

Пане Віталію, зараз чимало закордонних партнерів України підштовхують Україну до перемир’я з росією, оскільки жодна із сторін не може досягти переваги, тож війна може затягнутись на роки, якщо не на більше. Чи є сенс зараз Україні йти на таке перемир’я?

У нинішній ситуації єдине виправдання можливому перемир’ю – перевантаження влади. Нам це потрібно робити, адже всі рішення чинної влади лише погіршують ситуацію. Знаковим у цьому плані було звільнення генерала Залужного та його команди. Ми побачили чим це завершилось. В іншому випадку про перемир’я говорити нема сенсу.

Погоджуюсь з вашою ідеєю перемир'я заради переобрання влади, однак навіть у такому разі буде неможливо вирішити низку проблем, наприклад, відкликати війська з фронту. Швидше за все військовим все одно доведеться голосувати просто в окопах, можливо, лише знизиться сама інтенсивність обстрілів.

Спочатку треба чітко визначитись, чи це потрібно робити. Доведеться прийняти відповідний закон про вибори. Але наша влада була готова проводити вибори без перемир‘я, бо в них тоді були хороші рейтинги. Питання навіть не в тому, чи підуть військові на вибори, а у перспективі, а вона з нинішніх умов не найкраща, ми йдемо в глухий кут.

Скільки часу потрібно для таких екстрених виборів?

По закону 90, якщо дочасні, то можна і за 60 днів, але, думаю, якщо підготуватись, то можна зробити ще швидше.

Якби ситуація була спокійною, однак технологічно є проблеми із списками виборців, значна частина їх змінила місце проживання, ймовірно, не один раз, ще частина загинула, і не факт що всі ці відомості є в реєстрі виборців. Тож проблем буде багато…

Так, є багато причин, якими можна пояснити відмову від виборів. Однак ситуація не поліпшується. Проблему треба вирішувати в контексті перспективи країни. От якби вони добровільно пішли у відставку і був би сформований воєнний кабінет, і якби був оголошений Закон про стан війни, то ще можна було б про щось говорити. Тут питання не в зовнішній легітимності, і чи буде це підтримувати путін чи лукашенко, а питання у внутрішній легітимності, чи схвалюють українці цю політику діючої влади, зокрема кадрові. Нема суспільного схвалення. Звідси і проблеми, для прикладу із законом про мобілізацію. А це – шлях до диктатури. І це є проблема.

Тоді є ще одне питання: а чи встигне опозиція, не буду називати конкретні політичні сили, підготуватись до таких термінових виборів?

Я не переживаю ні за опозицію, ні за владу. Головне – завершити з монополізацією влади. Якщо вибори вирішать цю проблему – це буде великий плюс. Не обов‘язково, щоб в парламенті конче були ті політичні сили, які зараз є в опозиції – там можуть пройти дуже різні люди. Головне, щоб не приймались непублічні рішення в одному кабінеті.

На вашу думку, якщо така пауза буде, то слід проводити вибори президента, чи ще й парламенту одночасно?

Всі вибори одночасно, в тому числі і місцеві.

Однак термін місцевих рад ще не завершився?

Це мають бути дочасні вибори.