Степан Куйбіда: Процес справедливої трансформації вугільних регіонів не означає, що всі шахти одномоментно будуть закриті

Останнім часом ми дуже багато чуємо про справедливу трансформацію вугільних регіонів. Можете кількома реченнями пояснити, що це таке?

Якщо все дуже спростити і сказати зрозумілою людською мовою, то справедлива трансформація вугільних регіонів – це процес переходу від економіки, що залежить від видобутку та використання вугілля, до більш стійких та екологічно чистих видів діяльності. Цей процес довготривалий і передбачає створення нових робочих місць, розвиток альтернативних галузей економіки та забезпечення соціальної підтримки для працівників, які втрачають роботу через закриття вугільних підприємств, зокрема шахтарів. А основною метою є забезпечення економічного зростання та покращення якості життя місцевих громад без шкоди для довкілля.

Процес справедливої трансформації вугільних регіонів призведе до тотального закриття всіх вугільних шахт. Це правда чи міф?

Це більше міф, ніж правда. Процес справедливої трансформації вугільних регіонів не обов'язково означає тотальне закриття всіх вугільних шахт. Замість цього, він передбачає поступове скорочення видобутку вугілля з одночасним розвитком альтернативних економічних секторів і створенням нових робочих місць. У підсумку ми хочемо забезпечити стабільний економічний перехід для регіонів, що залежать від вугільної промисловості, а не раптово припинити діяльність та існування всієї вугільної галузі.
Слоган “no one left behind” (перекл. - “ніхто не залишиться осторонь”) у контексті справедливої трансформації вугільних регіонів означає, що всі зацікавлені сторони, зокрема працівники вугільної промисловості, їхні родини, місцеві громади та інші вразливі групи, отримають необхідну підтримку та можливості для адаптації до нових економічних умов.

Чому саме німецькі донори очолили цей процес в Україні?

Залучення німецьких донорів до процесу справедливої трансформації вугільних регіонів України є природним кроком, що враховує досвід, ресурси та стратегічні цілі обох країн.

Німецькі донори очолили цей процес в Україні з кількох причин.

Перша. Німеччина має значний досвід у справедливій трансформації вугільних регіонів, зокрема програми та проекти трансформації в Рурській області слугували прикладами успішного переходу від вугільної промисловості до сталого економічного розвитку.

Друга, Німеччина активно підтримує глобальні екологічні ініціативи щодо боротьби зі зміною клімату та скорочення викидів парникових газів. Підтримка справедливої трансформації в Україні є частиною ширшої стратегії екологічної відповідальності та міжнародного співробітництва в цьому напрямку.

Третя – фінансово-технічна. Німецькі донори, такі як Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) та інші організації, мають значні фінансові ресурси та технічний потенціал для підтримки складних процесів трансформації. Вони забезпечують необхідну фінансову підтримку, експертизу та технічну допомогу.

Ну і, звичайно, політична складова такої підтримки. Німеччина сьогодні є чи не найважливішим політичним партнером України не лише в контексті протистояння російській агресії, але й промоутером європейської інтеграції нашої держави. І нові погоджені вражаючі суми фінансової допомоги України оголошені німецьким урядом нещодавно – цьому підтвердження. Підтримка з боку Німеччини – стратегічна, бо це локомотив та серце Євросоюзу.

Які акценти ставить українська влада під час справедливої трансформації вугільних регіонів?

Найголовнішими акцентами для України в процесі справедливої трансформації є диверсифікація економіки вугільних територій та помʼякшення соціальних наслідків закриття вугільних підприємств. Після варварських атак росіян на нашу енергосистему, у нас з’явився ще один дуже важливий акцент - це збалансування енергосистеми держави, підвищення енергетичної самодостатності громад і регіонів, а також енергоефективність та перехід на відновлювальні джерела енергії.

Також при реалізації будь-якого проєкту в пріоритетах є розвиток людського капіталу, вирішення екологічних проблем відповідних територій та протидія змінам клімату.

Які проєкти цього року реалізовуються в Червоноградському вугільному мікрорегіоні? І чи є якісь плани на наступний рік?

Спільно з німецькими партнерами розробляємо проєктно-кошторисну документацію для найбільшого у Львівській області індустріального парку. Мета – розбудова інженерно-транспортної інфраструктури на території колись діючої шахти. Сподіваємося, що це стане хорошим прикладом реновації старопромислових територій та зацікавить іноземних інвесторів. Цей процес ми дуже активно розвиваємо і вже 2 квітня 2024 року Уряд ухвалив рішення про внесення до реєстру індустріальний парк “Червоноград”. Відповідно до концепції цього парку, на площі понад 63 гектари буде створено орієнтовно 3250 робочих місць у переробній промисловості.

Ми прагнемо запровадити нові навчальні спеціальності в шахтарському краї, які в перспективі будуть затребуваними та добре оплачуваними, що дозволить сім’ям бачити для своїх дітей перспективи у рідних громадах. Тому з метою перекваліфікації та модернізації системи підготовки кадрів для нової економіки, спільно із GIZ на базі Червоноградського професійного гірничо-будівельного ліцею, відкрили Навчально-практичний центр “Відновлювальної енергетики”, який створений для навчання здобувачів освіти за професією “Електромонтер з ремонту та обслуговування сонячних електроустановок”. На даний момент за даною професією навчається понад півсотні здобувачів освіти.

Також ми уже відчинили двері Центру справедливої трансформації у м.Червоноград, який пропонує послуги, спрямовані на вирішення викликів структурних змін. Ми впевнені, що уже незабаром цей Центр стане платформою для зустрічей і дискусій щодо трансформації та розвитку Червоноградського вугільного мікрорегіону.

Ще одна наша гордість – це Центр трансферу технологій Tech Startup School. Його місією є створення сприятливого середовища для розвитку підприємницьких ідей та перетворення їх в успішні бізнес-проєкти, а також сприяння інноваціям та справедливій трансформації Червоноградського мікрорегіону. У Центрі трансферу технологій надають постійну підтримку потенційним і новоствореним підприємствам, зокрема, будуть доступні послуги патентування, атестації, прототипування, створення дизайну і навіть 3D-друк.

Незважаючи на війну, ми вже сьогодні думаємо про реалізацію у шахтарському краї нових проєктів сонячної та вітрової енергетики. Також є проекти та ідеї з використання метану, виробництва біогазу та водню. Ми також інвестуємо у енергоефективність комунального сектору. Завдяки підтримці GIZ, ми спільно з громадською організацією “Європейський діалог” в цьому році реалізовуємо 7 проєктів з підвищення енергоефективності та покращення житлових умов для понад 600 ВПО. Це, зокрема 5 гуртожитків закладів профтехосвіти та фахової передвищої освіти - Червоноградський гірничо-економічний фаховий коледж, Добротвірський профліцей та його філія в смт Лопатин, Угнівський аграрно-будівельний ліцей, Сокальський профліцей, а також 2 інші прихистки - спальний корпус оздоровчо-лікувального комплексу “Ровесник” ДП “Львіввугілля” та приміщення будинку дитячої та юнацької творчості в м.Соснівка. На сьогодні частина обʼєктів на завершальному етапі проєктних робіт, а інша – на етапі оголошення тендерних процедур по відбору підрядників. Починати будівельно-ремонтні роботи плануємо у липні, а завершити їх мусимо до кінця жовтня.

І, мабуть, найбільш амбітний наш напрям – це розробка Плану дій із справедливої трансформації Червоноградського вугільного мікрорегіону, в основу якого ми прагнемо закласти реалістичні та короткострокові проєктні ідеї. Уже зараз є ряд ініціатив, спрямованих на економічну диверсифікацію, соціальну адаптацію, перекваліфікацію, екологічну стійкість, розвиток альтернативних джерел енергії, які ми плануємо реалізовувати спільно з громадами та експертами GIZ у найближчий час.

Розмовляв Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news 

Фото: пресслужби Львівської ОВА