03-06-2024 21:381650
На розгляді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) перебуває понад 8 тисяч справ проти України.
Про це в інтерв'ю «Укрінформ» розповів суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський.
За його словами, у перші місяці після початку широкомасштабного вторгнення кількість заяв впала майже вдвічі, але поступово рівень надходження нових заяв відновився і тепер досяг приблизно 80 відсотків порівняно з тим, що було до 24 лютого 2022 року.
Загалом, зазначає суддя, скарги громадян України достатньо типові, вони стосуються тих самих системних проблем, які не розв’язуються десятиліттями.
«Це, до речі, впливає на те, як ЄСПЛ працює з українськими справами. Порівняно невелика кількість справ, поданих проти України, розглядається палатами з семи суддів, тому що такий формат наразі застосовується судом лише для справ, у яких поставлено справді складні правові проблеми або які є особливо важливими для національної правової системи. Переважна ж більшість українських справ принципово нових проблем не містять, а тому вирішуються комітетами з трьох суддів, які застосовують усталену практику Суду з добре відомих для нього питань», - розповів Микола Гнатовський.
Він зазначає, що є, наприклад, велика системна проблема умов тримання під вартою та умов у пенітенціарних установах. Багато заяв на цю тему надходило і надходить, їхня кількість збільшується.
«В Україні залишаються проблеми, пов’язані з тривалістю судового провадження, як у цивільних, так і у кримінальних справах. Є проблеми з тривалістю тримання під вартою, із належним обґрунтуванням рішення про взяття та про продовження тримання особи під вартою тощо», - розповідає суддя.
Також, за його словами, уже традиційними залишаються скарги, пов’язані з неефективністю розслідування у справах, де йдеться про потенційне порушення або права на життя, або заборони катувань та інших видів неналежного поводження з особою, навіть якщо їхня кількість дещо знизилася останнім часом.
Окрім того, є багато заяв, які пов’язані з анулюванням права власності, коли певний об’єкт був проданий або приватизований, а згодом з’являється хтось і каже, що право власності набуто з порушенням закону, і це все анулюється після багатьох років мирного та успішного користування цією власністю.
Залишається чимало справ, що пов’язані з відсутністю належного доступу до суду.
«Вони є різноплановими. Зокрема, може бути проблема, коли створюються перешкоди для апеляційного оскарження рішень. Або ж може бути проблема, нехай і не така вже й поширена, коли суди різних спеціалізацій – скажімо, адміністративної, господарської, цивільної – не можуть визначитися, до якого з них особа має звертатися для розгляду її позовних вимог», - розповів суддя ЄСПЛ.
Також є справи, пов’язані безпосередньо з війною. Їх з початку широкомасштабного вторгнення не така величезна кількість, як можна було прогнозувати, але вони вже становлять суттєву кількість, наголосив Микола Гнатовський.
Leopolis.news