Свято Івана Купали є стародавнім, язичницьким святом, яке раніше відзначалося на день літнього сонцестояння і символізує єднання людини з природою. З часом, свято Івана Купали прив'язали до церковного календаря, приурочивши його до дня народження Іоанна Хрестителя, яке наразі відзначають за новоюліанським календарем 24 червня.

Історія свята Різдво Іоанна Хрестителя

Іван народився у літньої пари, яка отримала пророцтво про його появу від архангела Гавриїла. Згідно з церковними переказами, мати з сином втекли до пустелі, рятуючись від гніву царя Ірода, який наказав убити всіх немовлят.

Саме в пустелі Іван провів перші 30 років свого життя, а згодом почав проповідувати, розповідаючи про пришестя Спасителя людства і закликаючи до хрещення.

Навіть після хрещення самого Ісуса Христа, Іван продовжував свою проповідницьку діяльність. За це правитель Ірод Антипа наказав схопити його і стратити. За бажанням його дружини, голову Івана Хрестителя принесли їй в подарунок, пише «РБК-Україна».

Коли відзначають Івана Купала в 2024 році?

З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський церковний календар, і тепер всі неперехідні свята із фіксованою датою відзначаються на 13 днів раніше. Тому свято Івана Купала тепер припадає у ніч проти 24 червня – цей день співпадає зі святом Різдва Іоана Предтечі (або Івана Хрестителя). За григоріанським календарем свято припадало у ніч проти 7 липня. В той час, як астрономічний день сонцестояння в цьому році припадає на 20-21 червня, пише «Главком».

Історія свята Купала

Свято Івана Купала пов'язане з язичницькими віруваннями давніх слов'ян. Купала або Купайло – один з персонажів слов'янської міфології, який за деякими дослідженнями фольклористів не є божеством. Інші ж джерела описують Купайла як бога родючості, кохання, молодості, літа та лікарських рослин. Поклонялися йому саме на день літнього сонцестояння, що характерно було для всіх східних слов'ян і не тільки. Наприклад в Латвії також в цей період святкують свято Ліго і воно має схожий принцип і традиції.

З росповсюдженням християнства, церква підлаштовувала дати язичницьких свят народів під церковні, як це сталося і зі святом Івана Купала. Це спочатку і призвело до так званого феномену двовір'я – коли в країні паралельно існувало два вірування, а потім суміщення церковних та світських традицій. Власне, раніше це свято і називали не інакше як Купала, а от «Івана» додалося вже під впливом впровадження свята Іоана Предтечі.

Свято Івана Купала: традиції та обряди

Цьому святу властиві традиції, що притаманні будь-якому культу поклоніння сонцю та стихіям: стрибки через вогонь, купання у водоймах, вшанування обрядових дерев (у давніх українців це була верба, яку називали Мареною). Її оздоблювали, прикрашали стрічками, квітками а потім спалювали.

У свято Івана Купала готували традиційні страви: квас, кашу, солодкі вареники. Кашею пригощали жебраків, а вже потім їли самі. Все це робилося для залучення добробуту та щастя.

Є версія, що сама назва – Івана Купала походить від слова «купання», адже в цей день обов'язково йшли до водойми, купалися там, щоб очиститися від зла, отримати сили та покращити здоров'я. А ось в ніч перед цим святом було заборонено заходити у воду, бо за повір'ям, русалки можуть потягнути на дно.

Стрибки через ватру

Що характерно, навпроти цього дерева і викладали багаття, через яке стрибали. Так люди вірили в те, що вогонь очищує від нечистої сили, скверни, гріхів, хвороб. Тому через багаття стрибала молодь, зокрема парами, взявшись за руки. Селяни ж проганяли через ці багаття худобу, вірячи, що це допоможе захистити її від хвороб, зробить її плодовитішою і сильнішою. В це ж багаття могли кинути сорочку хворої дитини, вважаючи, що так можна спалити хворобу.

Ворожіння на Івана Купала

Пускання вінків – ще один незмінний обряд, що проводять на Івана Купала. Незаміжні дівчата плели вінки з квітів та трав, робили маленьку воскову свічку в середині, запалювали її і так пускали водами. Вінок мав прибитися до берега. Вважалося, з якого боку він це зробить, з того і прийде наречений. Якщо вінок йшов на дно або зупинявся, отже, дівчині ще ходити в дівках цілий рік.

Пошуки цвіту папороті

Молодики, своєю чергою проводили інший обряд на Івана Купала: шукали цвіт папороті, який за міфологією, цвіте лише один раз на рік. Той, хто знайде цвіт папороті, зможе лікувати будь-які хвороби та розумітиме мову звірів і птахів.

Народні прикмети

Якщо в цей день дощить, через 5 днів обов’язково буде сонячно.
Цикади цокотять – на спекотний день.
Шум верб на вітрі віщує зливу.
Багато зірок на небі цієї ночі – буде багатий грибний врожай.
Гроза на Івана Купала передбачає поганий врожай горіхів, більшість з них будуть порожніми.
Сильна роса обіцяє добрий врожай огірків.
Посилення аромату польових квітів передбачає дощ.
Якщо листя папороті закручується вниз – чекайте теплого та сонячного дня.

Що не можна робити на Івана Купала?

Купатися в річці після заходу сонця. Вважається, що в цей час водяні духи стають особливо активними і можуть затягнути людину на дно.
Спати в ніч на Івана Купала. Вірили, що той, хто засне в цю ніч, може стати жертвою нечистої сили.
Давати в борг та не брати нічого в борг. Вважалося, що це може призвести до великих втрат і невдач.
Не залишати без нагляду вогонь. Багаття повинно горіти всю ніч, адже вважалося, що його полум'я захищає від злих духів.
Повертатися додому до сходу сонця. Люди вірили, що перебування на природі до самого ранку приносить благополуччя і захист від злих сил.

Чому святкують Івана Купала

Багато етнографів вважають, що коріння всіх цих традицій та прикмет полягає в тому, що наші пращури були переважно землеробами, а отже врожайність для них мала життєве значення і для того, щоб вона була високою, потрібно «задобрити» сили, що на неї впливають: стихії, сонце, богів родючості і виконати багато правил.

Зараз переважно молодь збирається гуляти на Івана Купала в рамках збереження народних традицій, адже тепер усі розуміють, що не потрібно поклонятися сонцю, щоб воно зійшло. Хоча є люди, які досі дотримуються вірувань давніх слов'ян. В Україні свято Купала більш розповсюджене в районах Полісся і менше – в Закарпатській області.

Церква ж в цьому питанні займає чітку і категоричну позицію: Івана Купала – це язичницькі гуляння, які є гріхом і свята цього не визнає. Причому і українська православна церква, і греко-католицька, і інші конфесії наголошують, що свято Івана Купала має сумнівне походження, а етнографи і історики зазначають, що у прадавніх слов'ян практикувалися досить аморальні обряди на Купала. Тому деякі громади міст навіть відмовлялися проводити традиційні гуляння, змістивши акцент на сімейні цінності, як це зробила мерія Івано-Франківська в 2021 році.

Так чи інакше, в день Івана Купала проводиться багато фестивалів, культурних етно-заходів зі святкуванням, стрибками через вогонь, пусканням вінків по воді та іншими заходами.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news