09-08-2024 14:292187
Департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради 2 серпня цього року оголосив тендер на виготовлення топографічних планів Львова масштабом 1:2000 сантиметрів. Підрядник-переможець за 2 мільйони гривень повинен розробити топографічні плани тих частин міста, де з’явились нові забудови, щоби надалі інформація містобудівного кадастру була актуальною. Про це Антон Коломєйцев, головний архітектор Львова, розповів виданню LVIV.MEDIA.
На сайті Львівської міської адміністрації таку інформацію знайти не вдалось у жодній із рубрик. Відшукати повідомлення про витрату 2 мільйонів бюджетних гривень стало можливим лише на сайті Української універсальної біржі.
Архітектор Антон Коломєйцев розповів журналістці LVIV.MEDIA, що «оновлення топографічних планів потрібне, аби розробити містобудівну документацію, оскільки за законом України акти (топографічні мапи−?) необхідно розробляти на оновленій топографічній основі».
А хіба до сьогодні в містобудівній документації не було потрібно послуговуватись давно запровадженими й обов'язковими державними стандартами? Не потрібно було застосовувати їх ще багато років тому?
Андрій Садовий посів крісло мера у 2006 році. Оновлення генерального плану Львова у 2008 році він замовив за яким стандартом? Проектувальна інституція «Містпроект» застосовувала масштабування якої норми містобудівного кадастру?
Хіба «Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)», тобто стандарт масштабування 1:2000 (масштаб 1:2000 – один сантиметр на карті повинен відповідати 20 метрам на поверхні земельної ділянки), про який Коломєйцев похопився лишень тепер, не був затверджений ще у 1998 році? А в 2010 році депутати проголосували за той перший генеральний план Львова, чи це вже був вдосконалений варіант під патронатом архітектора Юрія Криворучка?
Через вісім років у видання «Гал-Інфо» виник обґрунтований сумнів, чи у Львові хтось дотримується генерального плану, чи ця містобудівна документація від початку була халтурною? Якщо вірити виданню «Вголос», а не вірити підстав нема, то міський голова і вся його архітектурна братія перетворили місто в хаотичний населений пункт. Тоді навіщо міськвиконкому всілякі топографічні плани і покращене масштабування, якщо на виході у них, скільки мільйонів їм у руки не дай, все одно виникає безлад?
Плани, плани, плани...
У березні 2021 року Антон Коломєйцев розповів, що в бюджет розвитку Львівської агломерації закладені кошти на розробку нового стратегічного містобудівного документу − комплексного плану розвитку Львівської об'єднаної територіальної громади. Відтак, цей містобудівний документ у подальшому будуть застосовувати для зонування території, для створення детальних і генеральних планів усіх населених пунктів, які увійшли до агломерації.
Антон Коломєйцев, наче далекозора царівна Кассандра, передбачав: «Цей план розвитку та його порядок розробки буде визначений підзаконними актами, які ще тільки будуть прийняті. Але вже на 2021 рік у бюджеті розвитку ми закладаємо кошти на його розробку, аби приступити до виконання».
Архітектор Коломєйцев бідкався: «Насамперед нам потрібно знімання, тому що не велось достатніх топографічних знімань для населених пунктів навколо Львова. По Львову ми маємо достатньо погане знімання, яке треба оновлювати».
А чому це у вас таке погане знімання? Руки ростуть неправильно чи бюджетні кошти, бува, розтринькали на неякісну повітряну ортофотофіксацію території? Робили дешево і погано? Чому в Ковелі ще в 2015 році за всіма державними стандартами виконали аерофотозйомку міста з метою виготовленням цифрової топографічної основи у масштабі 1:2000, а ще й на умовах співфінансування за кошти обласного і міського бюджетів? Там живуть мудріші чиновники? Не особливо. Добросовісніші? Вочевидь. Хіба Львів не віддавна розкинувся на пагорбах, для фотофіксації яких потрібний саме державний стандарт масштабування 1:2000, а не 1:500?
У жовтні 2023 року спонтанні хвилі популізму винесли Антона Коломєйцева на незнані раніші вершини бездуховного архітектурного примітивізму. Посадовець кинув у народ гасло: «Мисліть не будівлями, а просторами». А ще краще − мільйонами, мільярдами, трильйонами...
Все, що Андрій Садовий робив для планової розбудови Львова, всі ці тяжкі трудові 18 років, ревізіоніст Коломєйцев рішуче перекреслив одним своїм гаслом. Із вершин суб'єктивного утопізму посадовець повчав: «Попередній генплан Львова передбачав розвиток міста за екстенсивним сценарієм. Постулат розвиненого світу – використовувати внутрішні ресурси, а не розширюватись назовні. І цей постулат збігається з нашим баченням – формувати Львів як компактне місто та розвиватися шляхом інтенсивного сценарію. Будь-яке розширення або забудова за межами міста потребує створення великої кількості нової інфраструктури: транспортних шляхів, інженерних мереж, об'єктів соціального обслуговування. Подумайте двічі перед тим як розвивати забудову за межами сформованого міста».
Цей громадянин розуміє, про що говорить? То це він під патронатом Садового нищить місто, перетворює його в кам'яні джунглі, як достовірно стверджує видання «Вголос»? Формувати Львів як компактне місто, це в який спосіб? Зводити нову будівлю у вільному проміжку поміж існуючих будинків? А підземні комунікації, прокладені десятиліттями раніше, в сукупності із наземними витримають таку коломєйцевську компактність? А як бути із улюбленим коломєйцевським простором? Вже забули про нього?
Ні, не забули. Іще один «перл» популіста від архітектури: «Простір між будівлями є важливішим за самі будинки, а вулиця – це не лише дорога, а в першу чергу громадський простір міста». Родина повинна жити на вулиці? Дітей виховувати на вулиці? Дітям на вулиці створювати сімейний затишок?
Та найгірше, що цей архітектор навіть не усвідомлює свого примітивізму. Мова про житло для вагітних жінок і матерів із дітьми «Незламні матусі». Коломєйцев нахвалявся, що половина міськвиконкому ці дві будівлі − схожі на велику стодолу і дещо меншу клуню із вікнами – зуміли збудувати за рекордно короткий час і за 710,000 євро від Червоного Хреста. А вам, половині виконкомівців, у вік сучасних будівельних технологій потрібні роки для зведення таких примітивних споруд?
Ба більше, у Львові, у відомому і славному на весь світ місті своєю архітектурою, оточення Андрія Садового вирішило принизити Львівську архітектурну школу. Натомість вони, бюрократи, номінували на архітектурну європейську премію споруджені стодолу і клуню. Вони навіть не усвідомлюють своєї естетичної деградації, виставляють Україну на міжнародне глузування. Хіба що у нинішній морально звироднілій Європі знайшли собі тотожних по духу і розуму.
А ще Коломєйцев минулого року домагався замінити тендери на конкурси, бо тендери, мовляв, в сучасних умовах стали неефективними. Що трапилось нині стосовно тендерів, візія знову перемакітрилась?
Тендер на 2 мільйони
Чому фігурують саме 2 мільйони, а не 4 або 8 мільйонів? В який спосіб вирахували таку суму? Або ще одна цифра − 25 мільйонів, 308 тисяч і 400 гривень Управління архітектури хоче виманити із бюджету міста для розробки вже згаданого комплексного плану просторового розвитку території Львівської громади. Які талановиті. Навіть із точністю до 400 гривень зуміли вирахували свої забаганки. А пристосувати попередній топографічний план Львова, на який витратили 1,2 мільйона гривень, ніяк неможливо? А попередні кошти, 4 мільйони, надані архітектурному оточення міського голови, в який спосіб були освоєні? Тепер ці тяжко зароблені податки для бюджету міста потрібно викинути у смітник?
Іще цікаво дізнатись, чим займаються на робочому місці орієнтовно 22 працівників Департаменту архітектури і просторового розвитку та Управління архітектури? Вони на роботу ходять? Заробітну платню отримують? То навіщо із бюджету платити мільйони стороннім підрядникам, якщо є свої, високо оплачувані з бюджету спеціалісти? Якщо вони некомпетентні, то нехай шукають іншу працю. На їхнє вакантне місце запросити 22 фахівців, які за посадову оплату праці та адекватну премію розроблять комплексний план просторового розвитку і зекономлять для львівської громади бюджетні мільйони.
Субвенція для Львова
У липні 2021 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». Цей Закон привніс і зміни до Земельного кодексу та інших законодавчих актів, зокрема стосовно комплексного територіального плану просторового розвитку територіальних громад України.
Напочатку 2024 року для таких територіальних об'єднань створили пакет юридичних документів та інструкцій із метою допомогти громадам фахово скласти комплексний план та ще й отримати для фінансування такого плану державну субвенцію. Отож нема потреби витрачати 25 мільйонів із львівського бюджету, якщо є інше потенційне джерело фінансування. Тим паче, що голова депутатської комісії з питань фінансів Наталія Шелестак повідомила, що у бюджеті Львова на 2024 рік фінансові витрати на розробку зазначеного плану не передбачені. Наразі у львівській скарбниці цілком нема зайвих коштів.
Математика тендеру
Отож архітекторові Коломєйцеву замріялось освоїти 2 мільйона бюджетних гривень для виготовлення топографічних планів Львова масштабом 1:2000 сантиметрів. Витрачені 1,2 мільйона у 2013 році вже не рахуються. Коломєйцев вбачає, що не бюджетні працівники Департаменту і Управління львівського виконкому, а виключно якісь чужі люди, підрядники, повинні розробити топографічні плани тих частин міста, де з’явилися нові забудови. А як у Коломєйцева від жовтня 2019 року, коли він став головним архітектором, з'явились нові забудови без обов'язкового від 2017 року застосування Держаної геодезичної референтної системи координат УСК-2000? Головне управління Держгеокадастру у Львівській області суворо попереджало.
Відтак, за кошт львів'ян Коломєйцев із Садовим знову хочуть топографувати 46 квадратних кілометрів Львова. Не 24, не 26, а саме 46 квадратних кілометрів і саме за 2 мільйони гривень.
Гаразд, 46 кв. кілометрів множимо на 100 гектарів і отримаємо площу 4 тисячі 600 гектарів. Майже всі фірми, які займаються аерофотозйомкою, рахують відзняту площу в гектарах. Одна з таких фірм, станом на травень 2024 року, опублікувала свій орієнтовний кошторис.
Як бачимо, чим більша площа аерофотозйомки, чим довший термін для виконання дає замовник, тим суттєвіше падає ціна. У нашому випадку за площу 4,600 гектарів можна буде по-господарському пропонувати максимум 100 гривень за гектар.
100 грн х 4600 га = 460,000 тисяч гривень.
2,000,000 грн - 460,000 грн = 1,540,000 грн.
Арифметика питає в Андрія Садового і його оточення: «Куди, панове, маєте намір освоїти зайві тендерні 1 мільйон 540 тисяч львівських бюджетних гривень?».
Туган-Барановський клондайк
На львівській вулиці імені економіста, князя і міністра фінансів Центральної Ради Михайла Туган-Барановського, в будинку № 3 знаходиться Львівське комунальне підприємство «Архітектурно-планувальне бюро». Виконуючим обов'язки директора ЛКП є Віталій Агельяров. Ті львів'яни, які займались приватним будівництвом, добудовою, перебудовою або надбудовою знають це ЛКП, бо навідувались туди за обов'язковим топографічним зніманням, вартість якого сьогодні коливається від 3000 до 3500 тисяч гривень. До будинку № 3 на вулиці Туган-Барановського народна стежка не заростає, протоптується щоденно. Сам же Віталій Агельяров, як зазначено в його декларації, минулого 2023 року заробляв орієнтовно 44,500 гривень у місяць. Високооплачуваний посадовець.
Інформація про діяльність ЛКП «Архітектурно-планувальне бюро» знаходиться на сайті міськвиконкому. Це ЛКП має людські ресурси і технічну можливість виконувати всі види ортофотопланових робіт, які необхідні для створення комплексного плану просторового розвитку Львівської агломерації.
Якщо у львівському виконкомі є орієнтовно два десятка необхідних фахівців у Департаменті архітектури і просторового розвитку та в Управлінні архітектури, якщо в державі передбачена субвенція для таких проектів, якщо є комунальне підприємство, яке має можливість робити аерофотозйомки, то навіщо Андрій Садовий та його оточення розтягують мільйонами львівський бюджет у час війни? Громадянине Андрію Садовий і громадяни львівського виконавчого комітету, хто ви?
Ярослав ЛЕВКІВ, для Leopolis.news