Особливістю інноваційних розробок є їхня відповідність потребам суспільства та держави, тому останнім часом у пріоритеті науково-обґрунтовані рішення у сфері обороноздатності й безпеки громадян держави. Однією з таких розробок є склопакети з вогнетривкими основами, використання яких останнім часом широко розповсюджується у різних сферах. Звернули увагу на нього й науковці з Національного університету «Львівська політехніка», які запропонували використовувати спеціальну гідрогелеву композицію у вогнетривких склопакетах та презентували технологію її виготовлення в рамках реалізації проєкту «Розробка гідрогелевої композиції для вогнетривких склопакетів та технології її виготовлення», який отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України.

Склопакети з протипожежними властивостями використовують у тих будівлях, до яких поставлено вимогу щодо дотримання певного рівня вогнестійкості відповідно до будівельних норм і стандартів. Водночас використання такого скла дає змогу забезпечити природну освітленість і оглядовість в установах, де постійно перебуває велика кількість людей. Йдеться про заклади охорони здоров’я, освіти, громадського харчування, готельно-відпочинкові комплекси, торговельно-розважальні центри, офісні будівлі, промислові будівлі, склади, аеропорти.

Вітчизняна наука також орієнтована на підвищення рівня ефективності процесів відновлення та відбудови в Україні у воєнний та повоєнний періоди, тому використання склопакетів з вогнетривкими основами залишається актуальним і в будівництві житлових споруд. Поступово це стало й потребою для роботи низки будівельних компаній, які забезпечують житлом українців у різних регіонах, – як багатоповерхівками, так і приватними помешканнями. Адже збільшився попит на його використання не лише відповідно до державних будівельних норм, а й для додаткового підвищення рівня безпеки в будівлях, де проживають пересічні мешканці. Такі запити дали змогу розробникам приділити додаткову увагу налагодженню випробувань нелінійних склопакетів та запропонувати різноманітну кольорову палітру скла з протипожежними властивостями для запитів замовників і пошуку шляхів реалізації різних дизайнерських рішень.

Технологія, яку пропонує науковий колектив професора кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Львівської політехніки Сергія Варваренка, є доступною для впровадження більшістю компаній, які виготовляють склопакети спеціального призначення, і може стати сприятливою можливістю розширення їхнього асортименту в короткі терміни та за незначних фінансових затрат. Технологія базується на виготовленні рідкої заливної композиції, якою наповнюють міжскляний простір склопакету. Внаслідок герметизації та термообробки склопакета у багатошаровому склі утворюється прозорий гібридний полімерно-мінеральний гідрогель. У разі виникнення надзвичайної ситуації, наприклад пожежі, під дією високої температури він перетворюється у піну та розширюється. Уже за підвищення температури до 150–250⁰С цей шар змінює свої властивості й перетворюється у пористий та непрозорий захисний матеріал, що дає змогу конструкції зі скла зберігати цілісність без отворів чи наскрізних тріщин, а також теплоізоляційну здатність.

«Здебільшого таке скло виробники замовляють за кордоном, тому поява вітчизняного виробника вогнетривкого скла є затребуваною та актуальною як для виробників, так і споживачів продукту. Налагодження виробництва в Україні дасть змогу виготовляти таке скло в потрібній кількості, необхідних розмірів і в доволі стислі часові терміни. Також варто врахувати мінімальні затрати на логістику, оскільки усі компоненти для виготовлення композиції, що лежить в основі гідрогелевого шару, є в Україні. Це зі свого боку суттєво знижує собівартість продукту й робить його більш доступним у використанні. Випробовування науково-дослідних партій вогнетривкого скла продемонстрували його переваги та вигідну ціну порівняно з доступними аналогами», – зазначив Сергій Варваренко, координатор проєкту «Розробка гідрогелевої композиції для вогнетривких склопакетів та технології її виготовлення», який реалізовується за фінансової підтримки Національного фонду досліджень України.