Забудовники опинились у пастці непростої ситуації – землю під будівництво отримали, а проводити будівельні роботи чи жити належним чином не можуть. Все тому, що немає світла. У кварталі забудови налічується близько 150 земельних ділянок. З них – побудовано від сили 40.

Багато власників ділянок не будують, власне, через відсутність електрики. Дехто й не приховує – взяв ділянку аби вигідно продати. Люди ж, які вселилися, рятуються як можуть, «позичають» електрику в найближчих сусідів, купляють генератори. Від такого електропостачання часто виходить з ладу побутова техніка.

Коли почали зводити будинки навіть не думали, що може виникнути така проблема. Сподівалися, що з часом питання вирішиться, та марно. Ось уже добрячий десяток літ триває епопея з електрифікацією цього кварталу.

Протягом цього часу Туринківською сільською радою виготовлено уже другу технічно-кошторисну документацію( перший документ, виготовлений ще у 2008 – застарів). Окрім цієї проблеми додається ще й інша – через відсутність вуличного освітлення у недобудах часто трапляються крадіжки. З будівель викрадали дороговартісний інструмент, будматеріали, батареї та, навіть, металопластикові вікна.

Що найцікавіше, вартість електрифікації, відповідно до технічних умов, складає близько 8 мільйонів гривень. Замовником виступає Туринківська сільська рада. Сума захмарна як для бюджету села, так і для забудовників, на плечі яких хочуть покласти цей фінансовий тягар. У місцевих РЕМах кажуть – коштів немає, хоча відповідно до п 1.6 Правил приєднання електроустановок до мереж, затверджених НКРЕКП, приєднання до електромереж здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб’єкта, який виконує функції замовника електрифікації за рахунок поворотної фінансової допомоги.

У розпачі забудовники на початку жовтня написали колективного листа-звернення до народного депутата України від Жовківського та Яворівського районів – Павла Бакунця. Депутат листа отримав, проте відповіді чекають й до сьогодні. Ще одну заяву направили у сільську раду з проханням виділити хоч частину коштів – спершу для однієї підстанції ( відповідно до технічних умов їх має бути дві).

Попри свою привабливість, бо ж неподалік ліс та дорога міжнародного значення, добре сполучення з районним та обласним центром, власники ділянок під будівництво та люди, які перебувають у непростих умовах, не можуть жити комфортно. А це здебільшого соціально вразливі верстви населення – молоді сім’ї з дітьми, учасники АТО/ООС, яким конче необхідна підтримка держави.

Забудовники сподіваються привернути увагу до своєї проблеми і врешті-решт отримати таке необхідне благо цивілізації.

Галина МУРАВСЬКА, для Leopolis.news