Розповідати про снайперів потрібно так, щоб українці знали своїх Героїв, а ворог не зміг ідентифікувати. Тому з огляду на цю суттєву обставину обличчя нашого Героя не показуємо, як і уникаємо надмірної деталізації щодо його біографії та бойового шляху.

Коротко: молодший сержант, командир відділення, снайпер ІІ категорії, ім’я – Андрій. Позивний – “Немо”. Військовослужбовець 68 Окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Оперативного командування Захід. На даний час у складі підрозділу тривалий період продовжує виконувати бойові завдання за призначенням на визначеній ділянці східного фронту.

Командир взводу снайперів 68 ОЄБр на позивний “Зевс” охарактеризував підлеглого як добросовісного та відповідального спеціаліста. Досконало знає свою справу, допомагає новачкам. На його рахунку більше ста підтверджених ліквідацій ворожих солдатів та офіцерів. Найдовша дистанція ураження окупантів – 1684 м. Він спокійний та врівноважений, зважаючи на ситуацію, в який знаходиться...

Народився “Немо” на Львівщині, у м. Львові жив із 1987 р. Працював технологом у системі громадського харчування. Зараз Андрій перебуває у цивільному шлюбі, від попереднього має троє дітей і навіть 4 онуків!

А шлях військового він розпочав ще у 2016 році, коли підписав перший контракт. Тоді йому було вже 46 років. Вік доволі зрілий. Спочатку планував служити у 80 аеромобільній бригаді, але не взяли: надто літній, пояснили. Тому “Немо” закінчив у Житомирі навчальний центр, де здобув достатній професійний військовий досвід у роті розвідки.

На той час у нього вже був позивний. Каже, що земляк Тарас із “Правого сектора” в 2014 році на мілітарному вишколі запитав, який у нього позивний?

“Нема…”, – відповів. Так і пішло: “Немо”.

Про початок повномасштабного вторгнення рашистів на українську землю Андрій дізнався, коли перебував в Італії, куди поїхав працювати після закінчення контракту в 2018 році. Хоч і відмовляли італійські друзі від такого рішення, таки повернувся в Україну ще в березні 2022 року, а потім добровільно прибув у військову частину без послуг ОТЦК та СП.

Не тільки для цивільних людей, але і для багатьох військових важливо знати, якими ж якостями повинен володіти боєць, що працювати саме снайпером? Звичайно, відмінний зір. А ще що?

“Снайпери – це люди, які не шукають легких шляхів. На першому місці психологічна підготовка, потім – фізична витривалість. Головне – мотивація, грунтовна підготовка прицільним вогнем вражати ворога. Також при відборі враховуються розумові здібності, витримка, стійкість, здатність аналізувати ситуацію на полі бою. А ще: снайпер – це робота колективна. Стрільці-високоточники у військовій сфері це прекрасно усвідомлюють. Одна людина може багато побачити, але коли є поруч другий номер-снайпер, то ефективність набагато вища”, – говорить.

До речі, при влучанні в противника на відстані 1684 м напрямок підказав другий номер із позивним “Дуб”.

Успішний результат тоді, як і в багатьох інших випадках, забезпечила мультикаліберна гвинтівка виробництва США Barrett MRAD 338LM, з можливістю заміни ствола і личини на 308WIN.

Які емоції в “Немо”, коли вибирає ціль і вражає її? Дехто і курку не може зарубати, а тут у прицілі хоч і ворог, але жива людина!

“Емоції треба залишати збоку. Я над таким не задумуюся. Все просто і зрозуміло: я захищаю себе, родину, побратимів, країну. Я ж не є кат, який знищує безневинних! Бо “на мушці” – ворог. Окупант – це просто мішень, яку я повинен вразити. І я їх знищую”, – переконаний.

Чи знає снайпер, кого саме ліквідував із понад 100 підтверджених фактів знищення ворога?

Каже, що цим навіть не цікавиться. Хоча побратими одного разу таки принесли російські погони враженої ним цілі – капітанські. Але таких огидних “сувенірів” “Немо” не збирає…

“Для чого?”, – дивується.

На війні снайпер, утім, часто виступає не тільки в якості мисливця, але може й сам перетворитися на здобич! Чи були такі випадки в нашого Героя?

“Один раз було… Ми облаштовували нову позицію разом із головним сержантом і другим номером. І коли набирали землю в мішки, несподівано пролунав постріл. За мить ворожа куля в дерево поряд вдарила… Стало ясно: працює снайпер! Ще один постріл ворога… Стало зрозуміло: треба негайно відповідати. Неподалік була моя гвинтівка Tikka T3x 6.5 Creedmoor із тепловізійним прицілом, з нею і вдень можна працювати. Підхопив. Подивився в приціл: була теплова сигнатура. Прицілився, вистрілив, до цілі було 850 метрів… Більше пострілів з боку ворога не було. Не можу стверджувати, що вразив ціль, але снайпери окупантів на цій позиції по нас більше не працювали”, – пригадує.

До речі, Tikka T3x 6.5 Creedmoor – власна гвинтівка снайпера, яку він сам купив. Бо ж із допотопною СВД дуже неефективно було працювати... Зараз “Тіка” вже достатньо вдосконалена, б’є ворога на відстані 1000-1100 метрів у будь яку пору доби. Стандартна модель коштує як мінімум 100 тис. грн… Навіть це означає: забезпечення сучасного снайпера потребує значних капіталовкладень. А хоча б приблизно, це скільки?

“Шалені гроші!!! Я ж це все, що маю, не за один раз купував, а поступово… Тому спорядити снайпера – справді, це дуже дорого. Починаючи від взуття, коли до 10 тис. грн літнє вартує, а в межах 15 тис. грн зимове… І так далі, і тому подібне. Наприклад, одяг використовую, здебільшого, виробництва США… Це також недешево. Але ж в самого на все ніяких грошей не вистачить. Допомагають інші. Наприклад, волонтери. А недавно від командування бригади австрійські зимові костюми “Карінтія” отримали. Їм ціни немає! Тож підтримку відчуваємо повсякчас”, – розповідає командир відділення.

Як відомо, на початках повномасштабного ворожого вторгнення в Україну Андрій добровільно повернувся на рідну землю та пішов на фронт. Тоді як сотні тисяч наших співвітчизників мобілізаційного віку всіма правдами та неправдами намагаються пересуватися в протилежному напрямку. Що думає воїн про цих ухилянтів?

“Кожен торує свій шлях в житті. Є люди, які просто не здатні воювати через моральні чи фізичні вади. Є ті, які бояться чи не хочуть… Не хочу це обговорювати. Я свій вибір зробив, і мені за нього не соромно. А як їм із цим жалюгідним життєвим рішенням потім людям в очі дивитися, це питання не до мене”, – відповів.

Рано чи пізно, але такі Герої як “Немо” та їхні бойові побратими у складі Сил оборони України досягнуть омріяної Перемоги над рашистами. Чим планує займатися в мирному житті нинішній молодший сержант?

“Звичайно, без планів немає сьогодення та майбутнього… В Італії взагалі в мене робота ж залишилася, там друзі чекають. А біля Львова хату почав будувати… Не вирішив ще остаточно, чим займатимуся і де. Зараз головне – знищувати ту ворожу наволоч!”, – говорить молодший сержант.

“Немо” не вважає себе суперменом чи героєм, хоч і відправив на той світ понад сотню ворогів. Вважає, що справжні Герої, це ті хлопці, які полягли в бою за Україну…

Але ж вони, на жаль, уже не можуть знищувати ворога. І це треба робити живим із подвійним завзяттям…

“Що правда, то правда”, – говорить снайпер. І робить.

І знову виходить на позицію, збільшуючи число ліквідованих окупантів. Один зі справді мужніх та героїчних воїнів 68 Окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, яких називають “росомахами” і в складі якої воюють із окупантами представники всієї України.

А хто прагне поповнити лави славетної єгерської бригади, має можливість Отримати додаткову інформацію бажаючі поповнити лави славетної єгерської бригади можуть за тел. 099-387-87-18 або 093-055-25-98.

Фото: Служби зв’язків з громадськістю 68 ОЄБр імені Олекси Довбуша та особистого архіву молодшого сержанта “Немо”.