24-09-2024 09:14935
У вівторок, 24 вересня, Львівська громада попрощається з воїнами Дмитром Грицаєм, Андрієм Витязем, Андрієм Вовком та Віталієм Лопушанським, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну.
Про це інформує пресслужба ЛМР.
Чин похорону захисників Дмитра Грицая, Андрія Витязя та Андрія Вовка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, опісля відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Відтак, Дмитра Грицая та Андрія Витязя поховають на Личаківському кладовищі, Андрія Вовка – на Голосківському кладовищі.
Прощання і Чин похорону воїна Віталія Лопушанського розпочнеться об 11:00 з родинного помешкання у селі Підбірці Львівської громади (вул. Залізнична, 3/2). Поховають захисника на місцевому кладовищі у Підбірцях.
Дмитро Грицай (09.08.1985-15.09.2024) Львів’янин.Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №91 м. Львова.
Впродовж життя переважно працював у будівельній сфері, у тому числі й за кордоном. У вільний час захоплювався рибальством та грибництвом. За словами рідних, був надзвичайно доброю, безвідмовною людиною. У 2007 році втратив батька і важко переживав його смерть.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність України у лавах 21-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із окупантами на Донеччині, Харківщині й Миколаївщині. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант» та неодноразово відзначався військовим командуванням. Рідні кажуть, що у свої останні місяці життя Дмитро Грицай був дуже щасливий.
У Дмитра Грицая залишилася мама, дружина і донька.
Андрій Вовк (16.07.1981-17.09.2024) Львів’янин.Навчався у Середній загальноосвітній школі №98. Здобув професійно-технічну освіту у місті Львові.
Протягом останнього періоду працював водієм у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка монтажу». У вільний час захоплювався автомобілями, любив тварин, а особливо – собак. За словами близьких, завжди дбав про людей, уся його праця йшла від серця.
Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив Україну у лавах 22-ї окремої механізованої бригади 38-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Андрія Вовка залишилися мама, сестра та двоє племінників.
Андрій Витязь (11.12.1978-19.09.2024) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі № 54 м.Львова. Здобув вищу освіту у Львівському державному університеті внутрішніх справ.
Після завершення навчання займався приватним підприємництвом у сфері перевезень. Захоплювався боксом, обожнював проводити час із дітьми.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на оборону Батьківщини. Спершу вступив до складу медичного батальйону «Госпітальєри», у 2023 році підписав контракт із 80-ю окремою десантно-штурмовою Галицькою бригадою Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Боровся із загарбниками у «гарячих» точках фронту.
У Андрія Витязя залишилися мама, двоє дітей, колишні дружини, двоюрідні сестри, брат, хрещені діти, хрещений батько, племінники та племінниці.
Навчався у Підбірцівському ліцеї Львівської міської ради. Закінчив колишнє Середнє професійно-технічне училище №26 міста Львова (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище інформаційно-комп’ютерних технологій»), тут здобув фах електромайстра з ремонту побутової техніки.
Завершивши навчання, працював у Приватному акціонерному товаристві «Львівський локомотиворемонтний завод».
У 2015 році виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 308-го окремого інженерно-технічного батальйону. Після повернення працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фуджікура Аутомотів Україна Львів». У 2019 році підписав контракт із 24-ю окремою механізованою бригадою імені короля Данила та перебував у зоні проведення операції Об’єднаних сил.
Із початком повномасштабного вторгнення росії став на захист України від загарбників до лав 503-го окремого батальйону морської піхоти Військово-Морських сил Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту.
У Віталія Лопушанського залишилися мама, сестра та племінники.
Leopolis.news