27 вересня, у п'ятницю, о 16:00 в актовій залі Львівського палацу мистецтв відбудеться показ легендарного фільму «Мамай», який став яскравою віхою в українському кінематографі.

Про це повідломили у палаці мистецтв.

Особливістю цього показу є участь режисера стрічки Олеся Саніна, який поділиться історією створення фільму та відповість на ваші запитання.

Фільм розповідає про трагічне кохання запорожця та полоненої татарської дівчини на тлі вічної боротьби двох народів. Через дивовижне поєднання образів і символів, «Мамай» переносить глядача у світ української історії, міфології та козацької слави.

Цей показ відбудеться в рамках масштабної виставки «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине», присвяченої українським кобзарям і їхній культурній спадщині. Експозицію можна переглянути до 13 жовтня включно. Також у рамках проєкту можна придбати тематичний мерч - футболки, шопери, стікери та плакати.

Вхід - вільний!

Фільм знятий за мотивами двох народних переказів 15-16 сторіччя - українського та кримсько-татарського, які описують одну й ту саму історію, але кожен по-своєму.

По християнській Україні мандрували кобзарі - музики-сліпці, що співали думу „Про братів азовських” - козаків, які втікали з турецького полону. З іншого боку, дервіші-суфії, розповідали „Пісню про трьох доблесних братів-мамлюків” – історію про охоронців священної реліквії тюркського роду, що наздоганяли запорізьких козаків.

За легендою, в печері Білої Скелі в Криму було колись заховано Золоту Співучу Колиску – тотем тюркського народу, знак їхньої величі та благополуччя. Її втрата – це загибель для всього народу. Багато кримських ханів намагалися знайти і захопити цю колиску, тому полонених перетворювали на рабів і кидали на каторгу до печер для пошуку цієї колиски.

На таку каторгу і потрапили захоплені в бою брати-козаки. Вони готували втечу на Запорізьку Січ, щоб повідомити там про страшну підземну каторгу і зібрати похід проти хана для визволення земляків.

Втікаючи, козаки випадково вкрали саме тих коней, до яких було прилаштовано віднайдені у печері багатства і ту саму Золоту Співучу Колиску. Коней лише двое, тому третього, наймолодшого брата старший та середній лишають наздоганяти їх степом, вважаючи, що він легко сховається від погоні під прикриттям високих степових трав.

Тим часом троє братів-мамлюків, що походять з давнього татарського роду, який споконвіку охороняв Золоту Співучу Колиску, чують її голос і кидаються навздогін. Братів-мамлюків сувора доля воїна роз’єднала з їх сестрою, що одиначкою живе із дочкою на краю Дикого степу біля криниці на Савур-могилі – у тому самому місці, де проходив кордон між християнським та мусульманським світом.

Випадковість вирішує долю молодого козака – саме молодша сестра мамлюків знаходить знесиленого і непритомного хлопця посеред степу. Вона підібрала та виходила його, і оскільки вони не розуміли мови один одного, то дівчина дала йому ім’я Мамай – тобто її мовою „той, що не має ім’я”. Вважалося, що воїна без імені не може вразити ворожа сила чи злий дух.

Жоден з народних епосів не розповів про їхню любов – мусульманки і християнина. Фільм є авторською версією виникнення одного з провідних образів українського епосу – козака Мамая, християнина з тюркським ім’ям. Його зображення – воїн, що сидить з люлькою та кобзою в руках поряд з вірним конем - протягом декількох століть було невід’ємним елементом народного мистецтва, своєрідним уособленням „українського Будди”.

Leopolis.news