21-10-2024 14:472285
Під час пленарного засідання Львівської міської ради, яке відбулось 17 жовтня цього року, народні обранці обговорювали низку важливих для міста питань і вносили на розгляд публічні депутатські запити. Прийдешність покаже, що із обговореного і запитаного буде практично реалізоване. Редакція ж приділила увагу найголовнішому – відбудові зруйнованого житла львів'ян.
Відразу доцільно відзначити, що для міського голови Львова відновлення зруйнованих будівель є питанням другорядним, а першочерговим – збір коштів на амбітний проєкт «Зброєносці». Коли зайшла мова, чи фінансові донори надали достатньо коштів для відбудови зруйнованих будівель, Андрій Садовий так прямо і сказав: «Можливо ще хтось із депутатів має бажання долучитися, особливо ті, хто має серйозні фінансові капітали, то прошу. Але перше долучіться до «Зброєносців», а вже потім ще долучіться і до віднови. Тому що у нас, на превеликий жаль, бюджетних коштів багато нема».
Іншими словами: спочатку фінансово подбайте про мій політичний імідж, підмочений гучним скандалом мого бездарного будівництва Сихівського міжгалактичного міжнародного спортивного комплексу, а решту, за залишковим принципом, вже можете надати львів'янам, якщо вам так хочеться.
На 46 хвилині пленарного засідання Садовий оголосив: «Наступне питання порядку денного про наслідки ракетного удару. Москаленко, будь-ласка, але якщо можна, то дуже коротко». А чому дуже коротко? Невже таке важливе для львів'ян питання не може бути обговорене широко і глибоко? Невже львів'яни, які роками фінансують безталанну діяльність львівського верховоди, не варті, щоби питанню відновлення їхнього житла було приділено належну увагу? Із погляду Андрія Садового таки ні, львів'яни цього не заслуговують.
Андрій Москаленко швиденько заторохтів: стільки будинків пошкоджено, стільки визнано непридатними для проживання, стільки львів'ян відселено, стільком виплатили компенсацій, стільки дверей і вікон встановили, а ще стільки встановлять в майбутньому. Все йде по плану, все буде гаразд.
Проте чиновник не повідомив, скільки коштів на відновлення будинків скерували з міського бюджету і який надійшов обсяг фінансової субвенції від обласної влади. Москаленко повівся невдячно стосовно Максима Козицького і його команди, яка переймається львівською трагедією не менше міського очільника і його оточення.
Під час своєї тиради посадовець Москаленко скоса поглядав на Андрія Садового: чи правильного все говорить, чи не бовкнув зайвого, чи не допустив якогось ляпу. Ні, все було гаразд, тому що міський голова із пафосом промовив: «Шановні колеги, дякуючи роботі Андрія Москаленка ми зекономи для бюджету міста не одну сотню мільйонів гривень».
Скільки саме сотень мільйонів зекономив Москаленко, Садовий не уточнив, це велика фінансова таємниця. Міський очільник лише наголосив, що у нього бюджетних коштів багато нема. За майже 20 років господарювання розрекламований міський голова Львова жодного року не доробився, щоб у місті було достатньо бюджетних коштів. Усі львівські податки поглинає вирва некомпетентності як персонально Садового, так і його нетямущого чиновництва.
А ще Садовий ні сіло ні впало похвалив голів районних адміністрацій: «Також була якісно організована робота (яка саме – ?), а керівники районів фактично там жили, особливо в перший місяць». Запам'ятаймо ці брехливі слова, ще повернемось до них.
Після доповіді Москаленка слово взяв депутат Юрій Мартинюк і поставив Москаленкові просте питання: якою є сума акумульованих коштів для відновлення Львова від жертводавців – вітчизняних і закордонних? Якою сумою оперує Андрій Садовий? Просте арифметичне питання як для школярика: скільки у львівську казну надійшло пожертвуваних доларів, євро і гривень, можливо і тенге?
Москаленко відповів: «На цю хвилину і на завтрашній день ми не будемо мати фінальної суми, тому що всі фінальні суми ми отримаємо після того, як будемо мати рішення про аудит». Отакої. Щоби Садовий дізнався, скільки в казні є пожертвувань, потрібний аж аудит. Тоді навіщо містові департаменти економічного розвитку і фінансової політики? Інна Свистун і Вікторія Довжик не мають калькуляторів, щоби прийти на поміч Москаленкові?
Далі ще цікавіше. Депутат Андрій Шевців допитувався: «Чи ви (Садовий і Москаленко. – Прим. ред.) із департаментом житлового господарства (керівник Орест Тимчишин) маєте розуміння, що нам потрібна якась структура для ліквідації наслідків і продовження всіх відновлювальних будівельних робіт. Тому що думка (вірогідно самого Садового, бо чия іще може бути думка під склепінням Ратуші?) про залучення районних адміністрацій, усіх шести, пане голово, не раціональна. Як і залучення до відбудови управляючих компаній».
Москаленко: «Ми думаємо і ми готові з вами співпрацювати, щоби запозичити кращі думки, тому що велика кількість будинків потребує величезної кількості спілкувань. Ми зробимо окремий ресурс, дашборд, де будуть всі комунальні видатки. Так само і всі приватні видатки будуть зображені для того, щоби ми прозвітували за кожну копійку».
Ню-ню, дашбордисти. Коли почнене повноцінно працювати, потребуючі величезної кількості базікання? Москаленка питали, чому не призначена одна відповідальна особа і за отримані фінансові пожертви, і відновлювальні роботи, а він розповідає, що в нього буде багато балаканини і гарні фінансові звіти.
Андрій Шевців повинен розуміти, що така людина у Львові є, і ця людина – Андрій Садовий. Всі пожертви акумулюються персонально в нього, і персонально він керує процесом відновлення будинків. Орест Тимчишин має, вірогідно, свою окрему думку, проте розсудливо тримає її при собі, щоб утримати при собі й посаду директора департаменту.
Обурлива бездіяльність Галицької адміністрації
Під час бравурної презентації стосовно відбудови міста, Андрій Москаленко показував депутатам слайди.
Якщо приглянемось до інформації стосовно вулиці Олени Степанівни, то у переліку зруйнованих будівель не побачимо будинків 24 і 24-А. Ні з першого, ні з другого разу не здогадаєтесь чому так сталось. Відповідь проста: тому що Садовий доручив відновлювати ці будинка Галицькій районній адміністрації, а конкретно – голові адміністрації Галині Гладяк. Тій самій Гладяк, яка, як стверджує Садовий, цілий вересень прожила за цими адресами: там їла, там спала, там милась і навіть там куховарила, щоби не пропасти з голоду.
Насправді Галина Гладяк «пожила» за цими адресами не місяць, як цинічно обманює львів'ян ратушний верховода, а лише 1 годину і 20 хвилин, і тільки одного дня – 29 вересня. Того вікопомного в історії Львова дня чиновниця Галина Гладяк урешті сподобилась, аж на 25 день після обстрілу, вибратись зі свого комфортного кабінету на зустріч із мешканцями цих будинків. У подальшому недобросовісну чиновницю Гладяк у цих будинках більше не бачили.
Атака, як пригадуємо, відбулась 4 вересня. Замість бюджетних посадовців із БТІ приватний ФОП Ольги Лобзіної 4-5 вересня провів огляд і склав звіти про технічне обстеження будинків 24 і 24-А. Відтак 6 вересня технічну документацію передали у Галицьку районну адміністрацію Галині Гладяк.
Ірина Пляцушок, із відділу житлового господарства Галицької адміністрації, в телефонній розмові повідомила 7 жовтня, що все ще готує документи для комісії ТЕБ і НС стосовно фінансування ремонтних робіт за вказаними адресами. І розповіла про механізм здобуття коштів із фінансових засіків Садового для мешканців зруйнованих будинків 24 і 24-А по вулиці Олени Степанівни.
Спочатку потрібно написати лист на адресу комісії ТЕБ і НС із клопотанням про виділення коштів із резервного фонду. Коли Галицька адміністрація отримає від цієї комісії протокол схвалення запропонованої суми, передасть його у депутатську комісію фінансів до Наталії Шелестак. Рішення депутатської комісії фінансів скерують Андрієві Садовому, який надішле цей документ на затвердження виконкому. Якщо виконком прийме позитивне рішення і видасть відповідну довідку, тоді кошти надійдуть в Галицьку адміністрацію. І лише тоді Галина Гладяк укладе договір із підрядником ремонтних робіт.
Як бачимо, львів'янам не так просто дістатись до власних податків і до пожертвувань спонсорів. Львів'янам потрібно, як у творі Данте Аліг'єрі, пройти не одне коло чиновницького неспішного погодження.
Отож у п'ятницю, 11 жовтня, видання Leopolis.news організувало о 17 годині зустріч депутата Андрія Стеця (Самопоміч) із представницею мешканців зазначених будинків 24 і 24-А по вулиці Олени Степанівни. На зустріч запросили Галину Гладяк та Ірину Пляцушок. Чиновниці відмовились прийти, тому що після завершення робочого дня «активно працюють над фінансовими документами стосовно вище вказаних адрес». Ірина Кляцушок повідомила 7 жовтня, що документація вже практично готова і після обіду надійде у комісію ТЕБ для затвердження. Через п'ять днів, 11 жовтня, повідомила те саме: ось, ось уже скоро документацію надішлем у ТЕБ.
Станом на 16 жовтня депутатська комісія фінансів не отримала звернення від Галицької адміністрації стосовно вищевказаного фінансування ремонтних робіт, а 17 жовтня під час сесії не оприлюднив потребу надати кошти для відновлення зазначених будинків і сам Андрій Москаленко. Мешканці розповіли, що писали клопотання персонально Москаленкові, але він демонстративно проігнорував колективне звернення, не відповів на нього. Будуть його турбувати всілякі там посполиті.
Стандартна відповідь депутата Стеця, а вулиця Олени Степанівни – це його територія, його депутатський офіс знаходиться поруч на вулиці Стороженка, оптимізму мешканцям вулиці Олени Степанівни не додала. Вони питали депутата, чи хтось контролює кошти для їхніх будинків, чи будуть вони освоєні за призначенням, тобто скеровані підрядникові, і коли?
Депутат Стець відповів: «Зараз у відрядженні. Безумовно, після завершення відновлення, актування підрядниками робіт буде проведено перевірку використання коштів як депутатами так іншими уповноваженими державними органами. Стосовно робіт можу повідомити, що проводяться, координуються та відповідає за результат Галицька районна адміністрація Львівської міської ради. Керівником адміністрації є Гладяк Галина Михайлівна. Висновки про стан будинку були зроблені незалежним інженером-проектувальником Лобзіною О.М., технічні рішення щодо підсилення та відновлення, з інформації, яка у мене є, буде найближчим часом».
Гладяк і Кляцушок проігнорували зустріч із мешканцями зазначених будинків і депутатом, бо 11 жовтня активно працювали над кошторисом, а 18 жовтня депутат прислав повідомлення, що не фінансування, а лише технічні рішення по будинках «будуть найближчим часом». Найближчим часом – це коли саме? Якого місяця і якого числа? Навіщо проводити перевірку використання коштів уже після завершення ремонтних робіт, а не під час цього процесу? Від депутата Стеця, як політичного представника Садового, очікували оцінки недобросовісності Галицької адміністрації та дієвості, а не формальної відписки.
Відкритий лист мешканців вулиці Олени Степанівни до Андрія Садового (через редакцію)
(Вулиця Олени Степанівни, будинки 24 і 24-А)
Після обстрілу будинок практично став непридатним для життя. Пошкоджений дах накрили плівкою. Коли ідуть дощі, вода затоплює квартири, тече по стінах, по електричній проводці, були замикання.
У підвалі прогнилі труби водопостачання, від підвалу мокріють стіни будинку, поширюється грибок. Мешканці постійно звертають до так званої влади, до Залізничної адміністрації, але голова Залізничної адміністрації Ігор Савка і його підлеглі не реагують.
Будинку 121 рік, термін експлуатації внутрішньо будинкових мереж давно вичерпався орієнтовно із розпадом СРСР. Фасад не ремонтували десятиліттями, а після обстрілу він став ще більше жахливим. Кожного дня фасад все більше облітає.
Директор ЛКП «Левандівка» Тарас Буник не виконує свої посадові обов'язки, будинки доведені до аварійного стану ще до ракетної атаки, зате квитанції на оплату псевдо обслуговування приносять мешканцям щомісячно. Внутрішньо будинкову територію не прибирають.
Діяльність директора ЛКП «Левандівка» Тарас Буника є незрозумілою, навіть злочинною. Схоже на те, що він або неадекватний, або отримав завдання остаточно зруйнувати ці будинки, щоби звільнити місце для нової забудови. Директор ЛКП дав розпорядження газовій службі (приватним газовщикам) підключити газ у будинку. В деяких квартирах спрацював сигналізатор газу. Газовики ще були на території будинку, однак газ не перекрили, їх не обходило, що газ витікає із труб по квартирах. Вони сказали, що виконують пряму вказівку директора ЛКП Буника. Газовики пішли із будинку. Мешканці викликали поліцію, поліція повернула газовиків у будинок, лише тоді газовики перекрили у будинку витоки газу.
Газова служба склала акт, що за адресою вулиця Олени Степанівни, 24 і вулиця Олени Степанівни, 24-А був витік газу на кожному поверсі із газових труб, які потріскали внаслідок обстрілу.
Тижнів через два ситуація аналогічно повторилась. Буник викликав газовиків, приватних підприємців, які сказали, що мають угоду із ЛКП «Левандівка» і виконують виключно розпорядження Буника. Вони знову підключили будинок із несправною газовою мережею до міської газової мережі. Мешканці викликали аварійну газову службу, яка знову відключила будинок від газопостачання.
Експертиза газової мережі будинку була зроблена візуально, технічної експертизи мешканці не отримали. Із маніакальною наполегливістю Буник утретє прислав своїх приватних газовиків знову підключити будинок до несправної будинкової газової мережі. Старі газові труби стали крихкими, вони будуть руйнуватись навіть від детонації під час проведення ремонту.
Дах не перекривають. Дощі заливають квартири. Навіть затоплює підвали. Приватні експерти, яких викликали мешканці, повідомили: якщо почнуться ремонтні роботи на даху будинку, старі газові труби можуть розгерметизуватись від детонації.
За правилами, будинок підключають до газової мережі тоді, коли вже завершені всі ремонтні роботи.
Під час зборів із мешканцями пошкоджених будинків голова Галицької райадміністрації Галина Гладяк повідомила мешканцям, що на ремонт будинків не вистачає коштів і бажано провадити ремонтні роботи власними силами. Хоча Андрій Садовий нахваляється, що у Львів надійшло понад 100 мільйонів допомоги, а деякі меценати навіть самі беруться, без Садового, ремонтувати той або інший будинок.
Мешканці будинків подавали запити у міську раду від партії «Європейська солідарність», другий запит подавали до Москаленка стосовно надання коштів на ремонт, жодної відповіді ні від кого не отримали.
Садовий не пропонує жодних підмінних приміщень. Напередодні зими люди живуть у напівзруйнованих квартирах із 6-8 міліметровими тріщинами у стінах.
Для відшкодування за оренду житла вимагають офіційного договору оренди, на що мешканці не погоджуються, бо не мають достаньмо коштів. Так і живуть із дітьми у непридатних помешканнях. Пенсіонери будинків із пенсіями у три тисячі гривень не можуть винайняти собі підмінне житло. Відповідно й інваліди. Жити у наших будинках небезпечно. Андрій Садовий, Андрій Москаленко, Галина Глядяк, які стали мільйонери за бюджетний кошт, цього демонстративно не розуміють і вдають, що проблеми з нашими будинками не існує.
Покладаємо публічну і кримінальну відповідальність на міського голову Андрія Садового, чиновницю Галину Гладяк, чиновника Ігоря Савку, посадовця Тараса Буника за наші життя, якщо із будинком щось трапиться.
Мешканці будинків 24 і 24-А по вулиці Олени Степанівни
Садовий і його підлеглі – недобросовісні у виконанні посадових обов'язків
Мешканці вулиці Олени Степанівни 24 і 24-А не дочекались від Галицької районної адміністрації жодної допомоги, їх «футболять» за місцем територіальної підпорядкованості – у Залізничну адміністрацію та в ЛКП «Левандівка».
Із вулиці Олени Степанівни пишуть персонально Садовому: «Вже місяць мешканці оббивають пороги ЛКП «Левандівка» Залізнична РА, газову службу та інші, і спочатку були якісь обіцянки, а на сьогодні вже обіцянок нема, тому що нема коштів. Мешканці самі повинні міняти пошкоджені після обстрілу газові труби, яким уже 120 років, повибивані двері та вікна в місцях загального користування. Якщо розділити ту озвучену вами суму коштів на відновлення будинків, то виходить, грубо кажучи, на 189 будинків по 500 тисяч гривень. То чому кажуть, що нема коштів, де поділись?»
Як де поділись? Чиновники дивляться на Садового і собі активно освоюють кошти за персональним уподобанням. Он-де Гладяк, голова Галицької адміністрації, яку Садовий призначив відповідальною за ці будинки, вправно так знайшла для себе чималі кошти і перекладає бруківку під вікнами своєї адміністрації, щоби їй зручно було переміщатись, щоб її організм не розтрясало в авто на вибоїнах. А ще 150 тисяч, із решти 500, знайде куди освоїти.
В адміністрації Садового навчили вірогідного зловмисника Буника, директора ЛКП «Левандівка», привчати мешканців, що коштів нема, що на жодну спонсорську допомогу їм не варто розраховувати, ці кошти потрібніші адміністрації. Стоять чиновники, руки в кишенях і насміхаються з мешканців, які платять їм незароблену заробітну платню через сплачені податки і оплачені будинкові квитанції.
У наступному відео представлена робота бездарної чиновниці Галини Гладяк, уповноваженої відбудувати будинки, яка так перекрила плівкою зруйнований дах, що під час дощу мешканці живуть у воді. Андрій Садовий, який уже не соромиться людей, не боїться брехати і перед Ликом Всевишнього, переконував, що Гладяк цілий місяць прожила з цими людьми у таких нелюдських умовах.
Газова служба проти зловмисників ЛКП «Левандівка»
Для підтвердження вірогідно злочинної діяльності Андрія Садового і його клевретів мешканці з вулиці Олени Степанівни надіслали в редакцію акти обстежень будинків від Газових мереж Львівської філії. Публікуємо один із цих актів від 11 вересня, тобто через сім днів після обстрілу, коли ні будинок, ні внутрішньо будинкова газова мережа ще не були відремонтовані, проте невідомо навіщо підключені до міської газової мережі. В акті сказано, що в будинку виявлено витоки газу на різьбових з'єднаннях, згонах, кранах тощо.
Одна із представниць мешканців цих будинків того ж дня, коли звернулись у поліцію, яка викликала газову службу, щоби перекрити постачання газу в будинок і запобігти вибух газу та руйнуванню будинку, написала скаргу в поліцію на однозначно халатне обслуговування, якщо не злочинне, ЛКП «Левандівка» в особі Тараса Буника.
Юлія Коваль повідомила, що полковник Богдан Собко слідчого не призначив, поліція мешканців не опитала, а вірогідний злочин не розслідувала, приховала його. Не відреагувала на нього і уповноважена Галина Гладяк, промовчав Андрій Садовий, хоча за посередництвом «гарячої лінії» були про це повідомленні.
Ай-к'ю депутатів тотожний ай-к'ю чиновників
Як каже прислів'я: «Яке їхало, таке здибало». Мова про недолугу реформу львівського ЖКГ (житлово-комунального господарства), яку затіяв Садовий, щоби традиційно напакостити львів'янам. Непридатний для керування містом Андрій Садовий і некомпетентна у житлових питаннях юристка Ірина Маруняк під оплески недотепкуватих депутатів узялись бездумно об'єднувати ЛКП, бажаючи створити управляючі компанії та ОСББ, щоби позбутись персонального чиновницького обов'язку дбати про житловий фонд Львова.
Сьогодні директори об'єднаних ЛКП клянуть і Садового, і Маруняк, і депутатів поза їхніми спинами за таку реформу. Людей стало менше, роботи стало більше, її неможливо виконувати якісно. У 2019 році Маруняк нахвалялась і тішилась, що скоротила 142 управлінців, зокрема паспортистів і головних інженерів. Некомпетентні Садовий і Маруняк не зважали на факт, що до їхньої руйнації системи ЖКГ на одного інженера припадало орієнтовно понад 100 будинків, половину з яких інженер за місяць міг так-сяк обстежити і скласти план їхнього подальшого обслуговування.
Після руйнації системи ЖКГ на одного інженера припало орієнтовно 400 будинків. Чи може людина фізично за місяць якісно обстежити 400 будинків і скласти технічні висновки? Садовий, Маруняк і такі ж самі депутати їхнього інтелектуального рівня були переконаними у 2019 році, що може. Адже вони, депутати, можуть за пленарний день вирішити понад 200 питань, активно піднімаючи руку опісля зачитування таких питань.
Львів місто специфічне. В якомусь районі можна створити управляючу компанію, де багато новобудов, десь можна створити і ОСББ, а якісь райони непридатні для цього. Щоби робити житлову реформу потрібно мати не тільки голову на плечах, а бодай і якийсь глузд у цій голові.
Приглянемось, який глузд мали «реформатори» ЖКГ на прикладі того ж Залізничного району, де ратушні географи об'єднали ЛКП «Граніт» із ЛКП «Левандівка» (де район Привокзальної, а де район Левандівки). Допоки на вулиці Бортнянського було ЛКП «Граніт», розповіли мешканці, житлово-комунальні послуги так-сяк надавались. Коли не стало «Граніту», не стало навіть і поганого обслуговування будинків. Подивимось на карту.
Від ЛКП «Левандівка» і до тих будинків на Олени Степанівни, де місяць прожила у квартирі з дощовою водою чиновниця Гладяк, три кілометри і 600 метрів. Якщо навіть за нормальних умов, умов не воєнного часу, у цих будинках протече кран, наприклад, то за скільки часу слюсар добереться (тролейбусом, а потім пішки) із вулиці Широкої, дім 86 до вулиці Олени Степанівни, дім 24? Чи можна надавати якісні послуги з обслуговування будинків на відстані 3-4 кілометрів, тобто від чистого поля Білогорщі й до Львівського цирку, де по вулиці Ярослава Мудрого проходить кордон між Залізничним і Галицьким районами?
Представлена карта фіксує не тільки рівень ай-к'ю Садового, Маруняк, чиновників Ратуші та депутатів 2019 року, причетних до бездумної реформи ЖКГ, а й рівень їхньої солідарної КНД – коефіцієнту недоумкуватої некомпетентної дії. Під час воєнного часу, коли потрібні раціональні й швидкі рішення, чиновницька і депутатська когорти постають перед львів'янами в іпостасі бездарної владної надбудови.
Ярослав Левків