Реконструкція чи афера: чому правоохоронці не звертають увагу на розбудову  пам’ятки архітектури в центрі Львова

Що саме задумали облаштувати в камʼяниці – ніхто не розповідає

Останнім часом ЗМІ активно повідомляли, що у Львові  відреставрують та переобладнають під громадські функції двоповерху камʼяницю на вул. Вірменській, 17. Мова про будівлю, що розташована в межах історичного ареалу Львова, належить до пам’яток архітектури національного значення, а також входить в ансамбль історичного центру Львова, внесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Раніше вказана будівля   використовувалась, як житловий будинок.

Замовник цього проєкту – ТОВ «Вірменська 17» створене лише рік тому,  директором та співвласником якого є Христина Тимчук.  «Фішка»  задумки – добудова до невеликої камʼяниці (загальна площа якої 350 кв.м.) ще одного поверху. Подається це як відтворення історичного аттика – невисокого третього поверху, який за дослідженнями науковців (проведених, до речі, напередодні запланованої реставрації – у час війни) був присутній в автентичній будові.

Хоча за попередніми науковими дослідженнями, камʼяниця на вул. Вірменській, 17, що була зведена у XVII столітті у стилі ренесансу, після подальших ремонтів та реконструкцій зберегла своє автентичне планування та кількість поверхів. Тобто виникає питання щодо достовірності й обґрунтованості останніх досліджень – тих, що виявились такими нагальними під час війни та на підставі яких до камʼяниці у центрі Львова добудують третій поверх. Чи не є, бува,  ці дослідження (із виявленням слідів аттика) звичайною «заказухою»? Питання це більш ніж серйозне Всебічну відповідь на нього передусім могли б надати фахівці. Насамперед, щоб захистити від перебудов та надбудов інші памʼятки архітектури – під виглядом відтворення аттика, розібраного в якомусь енному столітті, сліди якого «неочікувано» віднайдуть, коли за черговим проєктом з реставрації «замаячать» бізнес-інтереси кумів Садового. Але про все за порядком.

Наразі до Андрія Івановича, заодно до його чиновників  та власників ТОВ «Вірменська 17» лише такі питання: «любі друзі», а  що саме ви задумали зробити у будівлі об’єкта всесвітньої спадщини після реставрації? Під яку таку громадську функцію пристосують камʼяницю? Чому власники ТОВ «Вірменська 17» від коментарів, пояснень з цієї теми відмовляються, а підлеглі «вічного» мера обмежуються загальними фразами? Чому, звідки  така утаємниченість?

Що мотивує пенсіонерку до занять комерцією замість заслуженого відпочинку?

Щоб знайти відповідь на ці питання, в ході журналістського розслідування, зокрема, були проаналізовані рішення міськради (її підрозділів) щодо житлового будинку на  вул. Вірменській, 17, судові рішення, витребувані висновки управління охорони історичного середовища і Мінкульту, які стосуються реставрації камʼяниці. Було звернуто увагу  на ТОВ «Вірменська 17», яке в особі керівника Тимчук Христини Костянтинівни (як вказано в заяві компанії на Мінкульт – про надання висновку)  «прийняли рішення  про наміри здійснити реставрацію з пристосуванням житлового будинку під громадську функцію (багатофункціональний будинок) та відтворення аттика на вул. Вірменська, 17 у Львові (пам’ятка архітектури національного значення охор. №321)».

Яка ж вималювалась картина? Щоб розуміння було кращим, для початку невеликий  екскурс в минуле.

У числі «гріхів» Садового ЗМІ неодноразово називали його «родинний» бізнес на господарці, акцентуючи увагу на тому, що мер Львова  ніколи не забував про родину і кумів. Як приклад часто наводився продаж за «смішну» ціну приміщень універмагу «На ринку», що являються  пам’яткою архітектури, розташованою в межах історичного центру Львова. Нагадаємо: власником цих приміщень стала наближена до мера людина – Олексій Курилишин, дружина якого – кума Садового Ксенія Курилишин, відзначилась потраплянням у гучний корупційний скандал під час святкування 750-річчя Львова.

До чого тут чоловік куми Садового? Низка фактів свідчить те, що Тимчук Христина Костянтинівна, компанія якої ТОВ «Вірменська 17» виступила замовником проєкту з реставрації та добудови будівлі-пам’ятки архітектури в історичному ареалі, є тещею того самого Олексія Курилишина.

Йдеться про 80-річну пенсіонерку (1944 р.н.), яка, за наявною інформацію, задіяна в низці успішних бізнесів. Їхня специфіка – тема для окремого журналістського розслідування. Наразі лишень зауважимо, що за даними реєстрів, Христина Тимчук є також керівником ОСББ «Вірменська 17», співвласником ТОВ «Львівський інвестиційний центр» (керівником цього товариства вказаний Олексій Курилишин), співвласником ТОВ «Копірайт Маркет», ТОВ «Скнилівські роси», ОК «Чайковський», ПП «Гарант-Успіх», ТОВ «Зореол». Відомо також, що Христина Тимчук була співзасновником ТОВ «Друкарня на Пекарській», створеного у 2020 році, якому виконавчий комітет ЛМР дозволив переоблаштувати під готель приміщення колишньої друкарні на вулиці Пекарській, 11-А.

Готель з російськими власниками розширявся за рахунок  камʼяниць на вул. Вірменській

А тепер невеликий відступ:  історія про розбудову у Львові готелю «Рейкарц Медіваль» на Друкарській, 9, будівля якого належить ТОВ «Рейкарц і партнери. Україна», серед бенефіціарів якого були росіяни.

Задля розширення номерного фонду готелю компанія викупила кам’яницю на Вірменській, 19, яка була облаштована під готельний бізнес.

Зроблено це було на підставі містобудівних умов та обмежень на реставрацію ТОВ «Рейкарц і партнери Україна» житлового будинку на вул. Вірменська, 19 з пристосуванням під апартаменти, що були затверджені рішенням виконкому Львівської міськради від 10.11.2017 року.

Така ж доля очікувала на кам’яницю на Вірменській, 17, яку фірма з власниками з ерефії теж планувала використати під номерний фонд готелю – і, схоже, що за сприяння міської влади.

Відомо, зокрема, що Департаментом містобудування Львівської міської ради було видано наказ №81 від 14.03.2014 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на розширення Спільним українсько-бельгійським підприємством в формі ТОВ «Рейкарц і партнери Україна» існуючого готелю на вул. Друкарській, 9 за рахунок реставрації з пристосуванням та розширенням квартир № 6, 7, 7-а, 9, 10, 11 житлового будинку на вул. Вірменській, 17 (пам’ятка архітектури національного значення, охоронний № 321) за рахунок простора горища з відтворенням балконів вздовж дворових фасадів».

Однак реалізація цього проєкту затягнулась. Скоріше за все через те, що готельєри Reikartz тривалий час (про це писали ЗМІ)  не могли  домовитися з мешканцями однієї з квартир на Вірменській, 17 про переселення в інше житло на вигідних умовах.

«Крига скресла» лишень у 2020 році, коли було створено ОСББ «Вірменська 17» – з керівником Христиною Тимчук. Попереднього ж року пенсіонерка-бізнесвумен купила за цією адресою квартиру, а будинок був списаний з балансу ЛКП «Старий Львів».

Відомо також, що через кілька місяців після створення ОСББ співвласники будинку провели загальні збори, на яких вирішили звернутись до  Львівської міськради про оформлення прав на земельну ділянку для обслуговування багатоквартирного будинку ОСББ «Вірменська 17». Окрім того, прийняли рішення про проведення реконструкції в будинку. У числі осіб, що склади протокол, «фігурує» ТОВ «Рейкарц і партнери Україна» (якому у будинку належало кілька квартир), в особі директора товариства Олега Мушкарьова.

Що лишилось «за кадром» протиправної ухвали?

Заяву на міського голову  Львова щодо земельної ділянки Христина Тимчук (як керівник ОСББ) скерувала в квітні 2020 року.

У вересні було оприлюднено  прийняту Львівською міськрадою, підписану Андрієм Садовим ухвалу № 6771 «Про надання ОСББ «Вірменська 17» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Вірменській, 17» – орієнтовною площею 0,0224 га, для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.

Вказану ухвалу буде визнано протиправною та скасовано згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 (у справі № 380/955/22).

Позовну заяву, як вбачається з рішення, до суду (до Львівської міськради)   подала   Галицька окружна прокуратура м. Львова. Суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, оскільки знаходиться в межах території, віднесеної до історичного ареалу м. Львова, на ній  розташована згадана пам’ятка архітектури. В рішенні також вказано, що відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0224 га на вул. Вірменська, 17 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови допускає зміну цільового призначення земельної ділянки, не враховує розташування пам’ятки архітектури на земельній ділянці, яка підлягає захисту в силу Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Отже, адмінпозов прокуратури було повністю задоволено: суд вирішив визнати протиправною та скасувати ухвалу  міськради. Що лишилося «за кадром»? Чи, бува, не зловживання владою міським головою? Чи може лобіювання інтересів російського бізнесу у Львові? Чи може і те й інше? У такій цікавій закамуфльованій формі, коли готель з російськими власниками незаконно наділяють землею історико-культурного призначення, під виглядом  обслуговування будинку на Вірменській, 17.

Ну а те, що цей будинок перебуває в управління ОСББ, яким керує теща наближеної до мера людини, це, вочевидь, просто такий собі збіг.

Під що ж пристосують насправді будинок на  Вірменській, 17?

Подальша історія довкола  кам’яниці на Вірменській, 17, яка лишилась поза увагою органів прокуратури (хоча питання захисту пам’ятки архітектури за цією адресою нікуди не зникло) виглядає так.

Після початку повномасштабної війни в компанії «Рейкарц і партнери Україна» виникли проблеми. Зокрема, у вигляді кримінальних справ, арешту на корпоративні права та майно мережі готелів.

Після цих подій, за даними реєстрів, квартири в будинку  на Вірменській, 17, що раніше належали «Рейкарц і партнери Україна», в один день опинились у власності Христини Тимчук – 27.01.2023, згідно договорів купівлі-продажу.

Надалі – 22.08.2023 було зареєстровано ТОВ «Вірменська 17», директором якого стала Христина Тимчук, на яке були оформлені всі 7 квартир у будинку на Вірменській, 17 та яке в особі керівника  «прийняли рішення  про наміри здійснити реставрацію з пристосуванням житлового будинку під громадську функцію (...)».

Під що ж пристосують насправді житловий будинок на  Вірменській, 17? Здогадайся, шановний читачу, сам. Підказка – у вищеперерахованих фактах. Для полегшення задачі – цитата з висновку Мінкульту від 05.06.2024 року  на заяву ТОВ «Вірменська 17»:

«Функціональним пристосуванням передбачається розміщення в підвальному поверсі технічних приміщень, санвузлів, експозиційного приміщення та магазину сувенірів. В рівні першого поверху пропонується влаштування вестибюлю в тильній світлиці з виходом на антресоль з адміністративним приміщенням (...). Пристосування простору горища пропонується під багатофункціональний простір з баром та зоною кафе. На даху офіцини передбачена тераса (за гребнем проектовано даху на висоті 12,970 м від відмітки денної поверхні входу до будинку) з влаштуванням сходової клітки виходу на неї (висота виступаючих конструкцій даху сходів становить 15,770 м від відмітки денної поверхні входу до будинку)». Між іншим, жодного будівельного паспорту цієї реконструкції пам’ятки архітектури на риштуваннях будинку на Вірменській, 17 немає. А це також суттєве порушення та порушення прав громадян на інформацію.

На жаль, чиновники апарату Львівської міської ради так і не надали відповіді на кілька наших запитів щодо отримання публічної інформації (документів), яка стосується підстав та перебігу реконструкції будинку на Вірменській, 17. Ми запитували копії містобудівних умов та обмежень, які були представлені на засіданні виконавчого комітету 11 жовтня 2024 року, копію звернення (заяви) ТОВ «Вірменська 17», яке стосується переобладнання житлового будинку на вул. Вірменська, 17, а також копію містобудівного розрахунку. Однак, чиновники ЛМР традиційно мають в носі чинне українське законодавство і законні вимоги громадян. З огляду на це готуємо відповідну скаргу на адресу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Віктор КОРНІЄНКО, для Leopolis.news