Василь Сліпак: зоряне месіянство МІФУ | Дайджест

На жаль, тільки в найважчі часи народжуються люди, здатні здвигнути екзистенційні ваги на сторону Світла і стати прикладом для поколінь. Таким прикладом є українець Василь Сліпак – саме «є», а не «був», оскільки життєвий шлях цього, насамперед, знаменитого оперного співака світової слави, завершився на полі бою і став легендою.

Легендою, що вже вп’яте збере широке коло молодих митців в межах Конкурсу вокалістів імені Василя Сліпака, який відбудеться восени 2025 року. І саме в четвер 19 грудня о 19 годині, на сцені Львівської філармонії відбудеться промоція цього Конкурсу, а водночас підписання офіційної угоди, що закріпить співпрацю Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика, Конкурсу молодих вокалістів імені Василя Сліпака та офіційного представника французького бренду «DS Automobiles» у Львові компанії ТзОВ «Ілта Львів» для підтримки проведення Конкурсу у 2025 році.

Така дещо офіціозна подія насправді починалася з чисто людського – з співацького досвіду Василя у складі Львівської хорової капели «Дударик» та професійної вокальної освіти у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка, з унікальних можливостей співати одночасно і контртенором і баритоном та численних перемог на міжнародних вокальних конкурсах і, нарешті, увінчання сольної кар’єри як соліста Паризької національної опери.

Увесь цей славний мистецький поступ враз перервався 24 лютого 2022 року в день повномасштабного вторгнення російського агресора на українські землі, в день екзистенційного вибору боротьби за Україну, «бо плач не дав свободи ще нікому, а хто борець – той здобуває світ».

Чи передбачав славетний оперний співак Василь Сліпак, обираючи бойове псевдо МІФ, що цей вибір стане пророчим? Що майбутнє життя зміниться безповоротньо, а на зміну партіям у бахівських «Страстях за Матвієм» чи «Страстях за Йоанном» прийде жорстока і безкомпромісна боротьба за Україну?

Такий, буквально, смертельний, вибір Василя не можна осягнути в межах земного хроносу – лише з висот екзистенційного буття, суголосного євангельським свідченням. Відтак, вшанування пам’яті Василя Сліпака 19 грудня у Львівській національній філармонії виконанням ораторії Георга Фрідріха Генделя «Месія» стане знаковим свідченням сутності його Подвигу напередодні Різдвяного дива.

В цей день вшануємо не лише пам’ять про Воїна, а й перемогу Світла над темрявою, а водночас, усталення нової міфології України, омитої жертовною кров’ю. Так, у величному пафосі ораторії Генделя «Месія» маємо унікальну можливість проживати містерію Вічності, засвідчену подвигом оперної зірки світового масштабу – Василя Сліпака або МІФА, чиє життя стало викликом злу, неправді і самій смерті.

Міфологія, символічна у своїх значеннях, є свідченням особливого світовідчуття і самоідентифікації етносів, і в цей переддень Різдва ми, українці, маємо унікальну можливість прожити і відчути момент перевтілення прадавніх міфологічних конструкцій в живий МІФ, уособлений в образі героїчного Воїна. Так фронтове псевдо інтуїтивно визначило месіянське призначення нашого земляка, чий земний шлях засвітив вифлеємський вогонь в серцях цілого покоління нескорених.

Життя Воїна стало свідченням не лише невмирущості МІФУ, а й євангельських таїнств, завжди присутніх у нашому житті. Про це йдеться у кожному відблиску Різдвяної зірки, у кожному звуці ораторії Генделя, у кожній краплі крові загиблих за Україну. Відтак вшанування Василя Сліпака є, насамперед, символом нашої віри в майбутнє і розуміння відповідальності перед його Подвигом.

"Де твоє, смерте, жало?!" – так вигукнув апостол Павло у посланні до Коринфян (1 Кор., 15, 55-57). Так зневажали смерть християнські мученики, а тепер і тисячі українців у протистоянні з російським агресором. В цьому був переконаний і легендарний МІФ, змінивши оперну сцену на зброю, співаючи побратимам крізь дим і вогонь війни. Безсумнівно, він вірив у Перемогу, подібно до трьох мудреців, які вірили у зустріч із Спасителем. Подібно й Гендель, ймовірно, роздумував над кожним тактом свого геніального твору, втілюючи, насамперед, віру у Спасіння і велику радість в очікуванні Месії, прихід якого святкуємо кожного літургійного року. Це і є справжнє долучення до Вічності, в якій ніхто і ніщо не минає безслідно.

Відтак, втішаємося 19 грудня передчуттям світла Різдвяної зорі, знаменитим «месіянським» Hallelujah і величною палітрою звуку, мережаною оркестром Барокової капели Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (художній керівник Анна Іванюшенко) та Камерним хором «Глорія» під орудою диригента Володимира Сивохопа. В цей вечір також втішаємося мистецьким доробком відомого львівського художника Петра Сипняка – його знаменитим портретом Василя Сліпака на тлі полотен із зимовою тематикою.

У цьому потужному музично-мистецькому дійстві кожен з нас має унікальну можливість долучитися до таїнства зоряного месіянства Василя Сліпака і стати частиною цієї духовної традиції.

Наталія Сиротинська  –  доктор мистецтвознавства, професорка кафедри музикознавства і хорового мистецтва Львівського національного університету імені Івана Франка, Збруч