У Європейському парламенті більшістю голосів підтримали резолюцію щодо «11-ї річниці російської окупації Криму та Севастополя», а також погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові.

Депутати Європарламенту особливо виділили справи правозахисниці та журналістки Ірини Данилович, політв'язнів Тофіка Абдулгазієва та Амета Сулейманова, пише видання Крим.Реалії.

Резолюції Європарламенту такого типу складаються з двох частин: у першій викладається проблематика та контекст ситуації, а у другій – рішення, ухвалені парламентаріями у зв'язку з вищевикладеним. Важливість першої частини полягає в тому, що перелічені в ній події стали фактами, закріпленими на рівні вищого законодавчого органу Євросоюзу.

У резолюції представлено 16 різних видів порушень прав людини, які мають місце в Криму, а також перераховані прізвища політв'язнів, правозахисників та адвокатів, які зазнають репресій.

Зокрема, у документі наголошується, що кримчани продовжують стикатися з серйозними порушеннями прав людини, незаконним призовом до російської армії, примусовою паспортизацією та русифікацією, довільними затриманнями, часто за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі, насильницькими зникненнями, тортурами, відсутністю свободи думок, зборів, об'єднань та віросповідання.

Крім того, рішенням ЄП зафіксовано, що у російських місцях утримання під вартою перебувають понад 200 кримських політичних ув'язнених, у тому числі 133 кримських татар.

Наголошується, що 67 політичних в'язнів мають серйозні проблеми зі здоров'ям і їм потрібна допомога. Також у резолюції наводяться прізвища правозахисників Абдурешіта Джеппарова, Сервера Мустафаєва та Еміра-Усеїна Куку, адвокатів Еміля Курбедінова, Едема Семедляєва, Лілі Гемеджі та Рустема Камільова, громадських журналістів Лутфіє Зудієвої та Куламета Ібраїмова з уточненням що ці кримчани, як і багато інших, продовжують зазнавати переслідувань.

Окремим пунктом зазначено, що російська влада насамперед переслідує кримських татар, етнічних українців та етнічні меншини, а також переселила до Криму до 800 тисяч росіян. Автори резолюції констатують, що це насильно змінило демографічний склад Криму «у неоколоніальній манері, що є воєнним злочином відповідно до міжнародного права». Таким чином факт скоєння російською владою військових злочинів на півострові тепер визнано на рівні Європарламенту.

У другій частині резолюції депутати Європейського парламенту вимагають негайного та безумовного звільнення правозахисниці та громадянської журналістки Ірини Данилович, кримськотатарських активістів Тофіка Абдулхазієва та Амета Сулейманова, яким потрібна негайна медична допомога.

Парламентарії засуджують збереження в силі вироків щодо важкохворих осіб, що є грубим порушенням міжнародних стандартів у галузі прав людини та закликає Міжнародний комітет Червоного Хреста та ООН встановити місцезнаходження затриманих цивільних осіб із Криму.

Серед інших моментів, які засудили євродепутати – переслідування журналістів, активістів громадянського суспільства та правозахисників, а також депортація мирних жителів, включаючи політичних ув'язнених, із Криму до пенітенціарних установ по всій Росії всупереч міжнародному праву. Також засуджено систематичне переслідування кримських татар, спрямоване на стирання їхньої ідентичності, спадщини та культури. Ці дії в резолюції названі «відлунням геноцидних депортацій 1944 року».

Крім цього, Європейський парламент закликав міжнародне співтовариство продовжувати політику невизнання незаконної анексії Криму Росією, що є дуже актуальним у світлі різних політичних заяв про можливі умови мирних переговорів. Ще декларується підтримка зусиль щодо його деокупації, таких як «Кримська платформа» та заклик до посилення санкцій щодо фізичних та юридичних осіб, причетних до незаконної анексії.

Експерти кількох українських правозахисних організацій, які ініціювали підготовку тексту цієї резолюції та проводили зустрічі з депутатами Європарламенту, щоб привернути увагу до порушень прав людини в Криму, зазначають, що багато політв'язнів, які утримуються в російських колоніях та в'язницях, ризикують просто не дожити до звільнення.

«У російських в'язницях продовжують гинути наші політв'язні – від неналежних умов утримання, хвороб, знущань, тортур, ненадання медичної допомоги. Сьогоднішня резолюція Європарламенту – це ще один крок до порятунку цих людей», – наголосила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Leopolis.news