Відновлення ядерного арсеналу країни підтримує дві третини українців – соцопитування

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 2-17 грудня.

При цьому соціологи зазначають, що підтримка ідеї відновлення ядерної зброї знижується, якщо вказати певні умови.  

«Якщо ж ми говоримо про втрату підтримки і санкції від Заходу, то прихильне ставлення до відновлення ядерної зброї знижується до 46%, а частка тих, хто не підтримає таку ініціативу, зросте до 44% (і решта 10% мають невизначені погляди)», – зазначають соціологи КМІС. 

Проте якщо Україна матиме достатньо ресурсів, щоб протриматися до моменту отримання ядерної зброї, то 58% готові були би піти на втрату підтримки Заходу з метою отримання ядерної зброї. Не підтримали би рішення отримати ядерну зброю за такого сценарію – 33%. 

Соціологи акцентують, що у всіх регіонах більшість – від 61% на Сході до 77% на Заході – у цілому прихильні до відновлення ядерної зброї. 

Також КМІС зазначає, що довіра до НАТО не суперечить бажанню відновити ядерну зброю.

«Навіть більше, якщо говорити про в цілому бажання відновити ядерну зброю, найбільше цього прагнуть ті, хто довіряє НАТО», – зазначили соціологи. 

Довідка. У 1994 році Україна остаточно відмовилися від ядерної зброї та підписала сумнозвісний Будапештський меморандум. За даними КМІС, у середині 1994 року 50% українців вважали, що Україна має стати без’ядерною державою, а за володіння ядерною зброєю виступали 30%. Решта 20% мали невизначені погляди.

Восени 1994 року соціологи ставили запитання в трохи іншому формулюванні, але однак 29% виступали за збереження ядерної зброї, 42% підтримували вивезення ядерної зброї з території України, а 29% мали невизначені погляди.  

Дослідження тривало 2-17 грудня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних  номерів опитали 2000 респондентів у віці від 18 років.

До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,7% – для показників, близьких до 10%, 1,3% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, однак соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.