Ми входимо в нову еру, в якій міжнародне право і глобалізація, що тримали нас на плаву протягом останніх п’ятдесяти років, потребують переосмислення. Друга світова війна чітко визначила межі між добром і злом, поставивши вигадливих гарантів на чолі цього порядку. Проте, як показує наш сьогоднішній досвід, цей порядок зазнає серйозних випробувань.

Глобалізація, як система, що виникла на основі зменшення торговельних бар'єрів і міжнародної торгівлі, упродовж часу зазнала трансформацій, які перетворили її на інструмент впливу. Після розпаду СРСР західні держави намагалися інтегрувати Росію в цивілізований світ, водночас не усвідомлюючи природи російського експансіонізму. Це помилкове уявлення призвело до зростання ультраправих і ультралівих рухів, що стало свідченням слабкості неоліберальної моделі.

Сьогодні, на фоні війни в Україні, очевидно, що Захід втрачає свої можливості для ефективної оборони та виробництва зброї. Росія ж, використовуючи нафтодолари, укріплює свої військові позиції, в той час як західні країни відчувають кризу і втрату імунітету до військового тиску. Кінець 2024 року став критично важким моментом, де невизначеність стосовно українсько-російської війни зростає.

В умовах цих змін перемога Трампа на президентських виборах стала відправною точкою для згорнення глобалізації. «Америка понад усе» - цей гасло сигналізує, що США готові відновити свій вплив, зазіхаючи на ресурси і території інших націй. Залишається відкритим питання: що це означає для нас, України?

Очевидно одне: основи, на яких ми вибудовували свою глобальну стратегію — «захист світопорядку, заснованого на правилах» — йдуть у минуле. Ми повинні переосмислити нашу стратегію на міжнародній арені. Сьогодні ресурси, стратегічне розташування та сильна армія стали головними аргументами, що можуть привернути увагу до нашої країни з боку США та НАТО.

Прагнення до миру в Україні не повинно супроводжуватися капітуляцією. Навпаки, ми повинні активізувати нашу позицію, борючись за гарантії безпеки й військову підтримку. Глобальний перерозподіл ресурсів створює численні виклики, але також і можливості.

Ми, як держава під час війни, повинні усвідомити, що у нас є унікальний шанс стати важливим гравцем у новому світовому порядку. Нам потрібно стратегічно вийти з війни, вибравши правильну сторону в цій боротьбі. Саме так ми зможемо реалізувати наш потенціал у цьому «ідеальному штормі». Це не лише наше завдання, а й наша відповідальність перед майбутніми поколіннями.