У п'ятницю Львів прощається із захисниками Олегом Сидором та Ігорем Возним

Про це інформує пресслужба ЛМР.

Мерія закликає містян долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів і святкувань.

Прощання із захисником Олегом Сидором розпочнеться о 9:30 год в храмі Всіх Святих Українського Народу (вул. Петлюри, 22). Чин похорону об 11:00 год буде в церкві Святого Івана Богослова (с. Зимна Вода, заїзд до храму зі сторони Епіцентру/Три слони). Поховають захисника на кладовищі в Зимній Воді.

 Чин похорону захисника Ігоря Возного розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисника на Личаківському кладовищі. 

Ігор Возний («Турист») (31.12.1981-07.01.2023) Уродженець села Черче Івано-Франківської області.

У 1999 році закінчив Черченську спеціальну школу Івано-Франківської обласної ради, згодом вступив до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука».

Після здобуття вищої освіти проходив строкову військову службу у Львові у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Працював менеджером із продажу. Рідні кажуть, що Ігор Возний був люблячим батьком та сином, турботливим чоловіком, для якого сімʼя завжди була на першому місці. Гарний господар, вірний друг. Відповідальний, чесний, сміливий та справедливий – на нього завжди можна було покластися, бо завжди виконував обіцяне. У свій вільний час захоплювався рибальством.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Боровся із російськими загарбниками на Донеччині та Луганщині.

В Ігоря Возного залишилися батьки, дружина, син та двоє братів з родинами.

Олег Сидор (21.05.1979-19.02.2025) Львів’янин.

Навчався у Ліцеї № 40 Львівської міської ради. Після завершення навчання проходив військову службу у лавах прикордонників.

Понад 20 років пропрацював столяром на підприємствах міста Львова. Захоплювався своєю справою – обожнював працювати з деревом та проєктувати меблі.

Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Виконував бойові завдання із оборони держави на Херсонському, Донецькому та Курському напрямках. За самовіддані дії при обороні України був неодноразово відзначений командуванням.

В Олега Сидора залишилися мама та син.

Leopolis.news