Іван Собко – заступник голови Львівської ОДА з питань охорони здоров’я, культури та релігій, освіти і науки, а також спорту та фізичної культури, проектів місцевих ініціатив, депутат Львівської обласної ради, заступник голови постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку.

У виконавчій владі працює понад три місяці. У розмові з журналістом LMN Іван Собко розповів про те, як працюється в облдержадміністрації, які проблеми вдалося вирішити у минулому році та які виклики чекають Львівщину у 2020-му у галузях, які курує.

Пане Іване, наприкінці 2019 року область заскочила новина про відставку Маркіяна Мальського. Як Вам працювалося з екс-головою?

– Маркіян Маркіянович – високоморальна особистість. У його роботі та ставленні до підлеглих було щось явно нове, не притаманне до відносин у владних коридорах на Винниченка, 18. Жодних цькувань, залякувань, жодних незрозумілих завдань. Чіткий, фаховий, юридично підкований керівник.

Він дуже швидко розставив акценти і розібрався, хто з працівників ЛОДА справді працює, а хто займається якимось непотрібними речами. Люди, яких він прийняв на роботу в облдержадміністрацію, мають гарну репутацію, не були, як то кажуть, «замішані» у якихось аферах. Ніхто нічим не може дорікнути Мальському за цей короткий період його роботи в стінах ЛОДА. І це чудово.

До приходу в облдержадміністрацію я 12 років працював у Львівській облраді. Займався проектами місцевого розвитку, активно працював у своєму окрузі в селищі Брюховичі, що під Львовом.

За чотири роки ми з селищним головою Володимиром Доманським, депутатом Львівської міської ради Богданною Зубрицькою, колегами-депутатами селищної ради, виконкомом спільно реалізували понад 100 різноманітних проєктів. Нам вдалося з різних бюджетів «притягнути» на розвиток селища понад 200 мільйонів гривень! Але найбільше всі брюхівчани в очікуванні відкриття нової сучасної школи на 660 дітей, і це ми теж зробимо!

На Вашу думку, чому Президент звільнив Мальського?

– Про це варто, напевне, спитати Маркіяна чи самого Президента. Немає вічних посад. Наскільки знаю, він повертається до адвокатської роботи, яку виконував до свого призначення. Каже, державна служба – це не його. Але я чітко знаю, що в цей складний політичний період після парламентських виборів Маркіян став достойною кандидатурою голови ЛОДА. Його дипломатичний хист зберіг спокій в області і гарантував цивілізовану передачу влади новій команді.

Кажуть, що були питання до роботи команди. Хоча область за методикою Кабміну потрапила на 5-те місце, це ж найкращий результат за останні 4 роки?

– Незадоволені і «нашіптувачі» завжди були, є і будуть. Влада не дівчина на виданні, щоб кожному подобатися. Особисто вважаю, що наша команда не провалила жодного завдання чи рішення, – навпаки!

Ми виконали обласний бюджет за 2019 рік на 103 %. Також успішно реалізовано всі обласні цільові програми.

Львівщина одна із перших областей країни також успішно прийняла обласний бюджет на 2020 рік. До речі, всі фракції Львівської обласної ради голосували за нього, окремі одноголосно, інші частково. Це стало найефективнішим голосуванням за останні чотири роки.

Внесено зміни і доповнення до обласних цільових програм на 2020 рік, що дозволить вже з січня розпочати формування напрямів використання коштів обласного бюджету, – забезпечити ефективне і ритмічне фінансування проектів для громад області.

На останній сесії облради прийнято Стратегію розвитку області до 2027 року. Маємо максимально конструктивну роботу з обласною радою за останні роки в плані фінансово-господарської діяльності.

На жаль, за цей період роботи були і дуже важкі речі, такі як обвал будинку в Дрогобичі. Та попри все, вдалось доопрацювати це питання. Виділили з резервного фонду гроші для підтримки постраждалих. Зараз Кабмін виділив кошти, люди отримають нове житло.

Усі знають про проблеми у Новому Роздолі та Новояворівську. У відсутності тепла у людських оселях окремі народні депутати і політичні партії хотіли звинуватити Мальського. Просто тупо піарилися на біді. Ніхто тоді не говорив про те, що це місцеві депутати разом із міським головою віддали свого часу ТЕЦ в приватні руки. А вже нові власники натворили там «чудес». Справою займалось ДБР, арештували рахунки, почались ліквідаційні комісії. А до чого тут голова ОДА? Нікого не цікавило…

Відчуваєте, що попередня влада вставляє палки в колеса?

– Частково так. Особливо на районному рівні є посадові особи, які звикли «протирати штани» і займаються відвертим саботажем.

В нас була підтверджена інформація, що деякі з керівників на місцях певний час отримували вказівки робити все якомога гірше, аби показати, що новий голова ЛОДА поняття не має в державному управлінні. Ми не за партійними ознаками відбирали на роботу, але коли люди явно виконують функцію «шкідника», тоді для чого їм бути у владі? Щоб вирішувати свої приватно-партійні питання? Ідіть працюйте в іншій сфері.

Які у Вас стосунки з керівництвом Львівської обласної ради?

– Виключно робочі. Часто гостро дискутуємо на засіданні постійних комісій, сесіях обласної ради.

До прикладу, на останній сесії ЛОР я, як профільний заступник та депутат облради, просив, щоб ми розглянули перетворення двох обласних медустанов (дорослий і дитячий психдиспансери) у некомерційні комунальні підприємства, щоб останні змогли успішно співпрацювати з 01 квітня 2020 року з Національною службою здоров’я України (НЗСУ). Виглядало так, що питання хотіли «прокатати», але все ж здоровий глузд взяв своє. Хоча з двох проєктів рішень колеги депутати підтримали лише один… Так що по-різному буває.

У Львівській ОДА явно побільшало молоді. Молодий вік – це нова вимога при відборі кадрів?

– Мальський підтримував думку, що людина найбільш ефективна у віці 30-50 років. Основна вимога – щоб було бажання працювати. На чиновницьке місце можна посадити вундеркінда, який закінчив Гарвард. Але що з того, якщо простій людині треба буде записуватись за кілька тижнів наперед, аби потрапити до нього на зустріч.

Наша команда в останні місяці, фактично, працювала на те, щоб зламати цей стереотип. У мене та моїх колег, заступників голови ЛОДА, принципово завжди двері відчинені. Люди приходять тоді, коли мають проблему. Не розумію такого, щоб з району мешканці хотіли потрапити до заступника і записувались за кілька тижнів до цього. Час пройде, і питання може вже бути неактуальним. Не сприймаю цього…

Цього року відкрили дуже багато сучасних спортивних майданчиків. Звідки взялись гроші?

– Насправді гроші були й раніше, не було цілісного бачення. Тут відзначаю максимально конструктивну роботу обласної ради також. Коли керівництво облради чи комісії пропонують місцевій владі щось зробити, виконавча у свою чергу досить часто казала: «Це неправильно, ми так не хочемо, давайте інакше». Виконавча тоді дає посили на обласну раду, а та: «Так не добре, хочемо по-своєму». І от через такий пінг-понг втрачалися кошти, роботи не виконувались. Зараз виправили цю ситуацію, тому є результат.

Чому торік виникла проблема із «Школяриками»?

– На закупівлю шкільних автобусів для Львівщини у держбюджеті на 2019 рік було передбачено понад 30 мільйонів гривень, плюс співфінансування з місцевих бюджетів. Департамент освіти і науки ЛОДА оголосив тендер на «Прозоро». Три фірми пропонували свої транспортні засоби. Але почались певні «розбірки» між самими фірмами, і через це, на жаль, затягнулося все у часі. Лише в кінці жовтня ми отримали рішення антимонопольного комітету про те, що певна структура допущена до підписання контракту. Працівники департаменту освіти завантажили необхідні документи, скерували їх на платформу «Прозоро», а от вона нам не дала відповіді. І таке буває. Писали листи, їздили в департамент, який відповідає за цю платформу. Зрештою перед нами вибачились і сказали писати все спочатку. Ми втратили час.

З головою ОДА прийняли спільне рішення: щоб ці кошти не повернулись в державний бюджет, вирішили перерозподілити їх на погашення боргів із зарплати освітянам. У Мінфіні та у Міносвіти дозволили. Турківщина, Сколівщина, Старосамбірщина, Перемишлянщина, Радехівщина мали проблеми із виплатою зарплати. Завдяки цим 30 мільйонам ми спільно з громадами ці борги перекрили.

Тішуся, що на наступний рік гроші є. Цілком вистачить і на «Школярики», і на комп’ютеризацію, і на опорні школи та на розвиток профтехосвіти. Вже в кінці січня почнемо розписувати ці гроші, щоб кожна територія отримала вагому підтримку в освітньому напрямку у 2020 році.

Чи є якісь напрацювання, аби молоді спеціалісти в освіті мали більшу зарплату?

– Щодо зарплат вчителям, то були певні обіцянки і керівництва держави, і уряду. Тішить те, що є додаткові кошти для молодих педагогів. У держбюджеті вони передбачені. З обласного бюджету ми щороку закладаємо грошові премії молодим науковцям, студентам. Львівська область – єдина в Україні, яка підтримує молодих вчених, минулого року ми заклали 2,2 млн грн.

У минулому році у школи поставлено багато інноваційних речей, але часто проблема полягає в тому, що багато старших за віком педагогів просто не вміють з ними працювати. Діти показують вчителям, як цим всім користуватися. Є такі педагоги, які з року в рік, уже чверть століття, розповідають школярам одну і ту ж лекцію. Дітям це вже не цікаво. В час ІТ-технологій вони сприймають інформацію візуально. Їм потрібні мультиборди, дошки, нове обладнання в кабінети хімії і фізики, ну, і звісно, вчителі, які б знали, як з допомогою цього працювати. Старші вчителі повинні зрозуміти, що варто дати дорогу молодим.

Багато розмов викликало через звільнення керівниці департаменту охорони здоров’я Ірини Микичак. Це «зачистка» старих кадрів?

– Стільки пікетів, криків і шумів, які були викликані рішеннями керівниці департаменту за цих пару місяців, раніше ніхто й не бачив. Кожен день були скарги від колективів, комісій, депутатів, народних обранців, окремих людей.

Реформи потребують управлінських рішень, але в який спосіб? Коли ви ведете автомобіль, ви ж не будете їхати на жовте, бо розумієте, що можете скоїти ДТП. Так само тут, якщо ви бачите, що нема зеленого світла, не переконали той чи інший колектив, навіщо форсувати події? На щастя, в умовах сьогодення нав’язати комусь щось – дуже важко. Люди знають закони і розуміють їх. Чиновники за кожний крок мають давати відповідь, пояснювати, чому це роблять. На жаль, з пані Микичак не було цієї правильної комунікації.

Департамент мав би займатися розвитком медицини, працювати над залученням коштів, придбанням медикаментів, працювати у напрямках галузі. До прикладу, немає зараз стратегії розвитку психіатрії. Ні позиції, як вона має розвиватись в області, ні програми. Тут чомусь була прогалина, натомість робота керівника департаменту зводилась до якихось незрозумілих речей, як от ліквідація «Охматдиту», недопущення до посад у департаменті свіжих кадрів. Та що казати, якщо рахунки департаменту роками були заблоковані, а керівник не змогла вирішити цієї проблеми.

І справді, що саме відбувалося з Охматдитом?

– Коли голова ЛОДА Маркіян Мальський тільки приступив до виконання обов’язків і фізично не мав можливості вникнути в усі справи, дуже швиденько підготувався проект рішення про приєднання «Охматдиту» до Західнокраїнського медичного дитячого центру. Але біда в тому, що так приєднували, що в результаті написали – «ліквідувати». Мотивація – об’єднати заклади в один великий. Може, така ідея була б і правильна. Але тут ніхто не мав говорити про ліквідацію. Людям цього ніхто не міг пояснити, тому і вибухнуло обурення. Голова ЛОДА висловив своє незадоволення з цього приводу. Йому швиденько підготували проект рішення, дали супровідний лист про те, що треба звернутися в обласну раду і підготувати свою позицію про удосконалення надання медичної допомоги дітям у Львівській області. Назва була фантастична, проте проекту рішення Мальському не додали. Голова супровідний лист підписав, проект рішення потім дочепили і знову дописали «об’єднати шляхом ліквідації». Це вже була, як то кажуть, остання крапля.

Відчували, що за питанням Охматдиту стоять чиїсь особисті інтереси?

– Так, вже надто це питання педалювалося. Цю справу хотіли провернути якомога швидше, дуже вже комусь це було треба.

Зараз багато говорять про те, що деякі райлікарні можуть бути ліквідовані. Це так?

– Обласна рада буде вирішувати, що робити із обласними медзакладами, які не будуть давати собі ради. Не секрет, що деякі райлікарні часто мають по 30-50 пацієнтів, а штат лікарів неспівмірно більший від кількості пацієнтів, що не припустимо… На утримання такого медзакладу з місцевих бюджетів витрачаються до кілька десятків мільйонів. Якщо це для керівництва району, міста чи ОТГ ефективно – гаразд. Але я вважаю, що ми не можемо собі дозволити витрачати на одного пацієнта більше, ніж у тій же Польщі, до прикладу.

У центрі уваги влади має бути перш за все людина, а не працевлаштування головного лікаря та його чисельної родини!

Але 20-30 людей також хочуть лікуватися.

– Для цього передбачено в області 43 амбулаторії сімейної медицини. Вже майже 20 таких закладів на завершенні. Ще 23 ми відкриємо до березня цього року. Повірте, у цих закладах не гірші умови, ніж у європейських. Ліки, обладнання, професійні сімейні лікарі, автомобілі «Рено дастер», «швидкі». Якщо потрібно оперувати чи ще якийсь важкий випадок, з амбулаторій скеровують в район чи область. У цих лікарнях держава заплатить за вашу операцію.

Повірте, те, що було до цього, іноді доходило до абсурду. У чоловіка заболів палець, і він вперто їхав його лікувати в обласну лікарню. Зараз, якщо грамотно будуть працювати сімейні лікарі в амбулаторіях, не буде пацієнтів у «слабких» районних лікарнях. Зате опорні райлікарні, які мають якісних фахівців, зменшать навантаження на обласні. Ця реорганізація буде найбільшим викликом в новому році.

Буде багато скорочень лікарів у районах?

– Всі рішення прийматиме власник – районна, міська ради, ОТГ.

Тут така сама логіка, як із реформою сімейних лікарів. До одного лікаря-професіонала – черги на підписання угод, а інший немає нікого. Щоб мати пацієнтів, треба бути фаховим і вміти конкурувати з тими, хто надає якісні і добрі послуги, а не просто жити за рахунок державних грошей. В конкуренції виграє активніший, мудріший та ефективніший медзаклад.

Варто вже покінчити з неефективною роботою за великі кошти. До речі, в освіті така ж проблема. Є такі заклади, де ми на одну дитину тратимо понад 20 тисяч гривень, при нормативі 5-6. У приватній школі ця сума – близько 7 тисяч. Такими темпами наша країна ніколи не буде успішною. Маркіян Мальський завжди просив, аби оце грамотне витрачання коштів було у всіх сферах.

Уряд вже погодив кандидатуру Максима Козицького на призначення на посаду голови ЛОДА. Чекаємо на Указ Президента. Готові працювати з цією людиною?

– Наскільки я проінформований, зараз майбутній очільник області проходить так звану спецперевірку, яку повинен пройти кожен чиновник, що призначається на посаду. І не важливо, чи це провідний спеціаліст, чи голова облдержадміністрації. Згідно закону, вона може тривати і до трьох тижнів. А тут ще маємо купу вихідних.

З Максимом Козицьким знайомий. Це відома в бізнесових колах людина, меценат. Він успішний бізнесмен, торік був визначений лідером року у сфері бізнесу.

Якщо відбудеться призначення нового очільника Львівщини, відповідно до законодавства всі заступники пишуть заяви на звільнення. А вже новому голові ЛОДА приймати рішення: залишити когось на посаді чи звільнити. Час покаже. Кожен має право на формування своєї команди. Так є у цілому демократичному світі.

Особисто для мене неважливою є посада сама по собі. Важливо, що ти можеш корисного зробити для мешканців Львівщини, перебуваючи на ній! Мій принцип у роботі: в центрі уваги влади має бути людина, а не чиїсь «примхи».