Львівський незрячий журналіст Володимир Пиріг започаткував флешмоб «Тростина – ключ до незалежності», в межах якого закликає людей із вадами зору розповідати історії про те, як вони почали самостійно ходити по місту із тростинами і яку користь з цього отримали.

Чоловік зазначив, що розпочав цей флешмоб, бо останнім часом часто чує, що незрячі багато куди не можуть ходити, бо не мають супроводу, а відтак є залежними від інших.

«Звичайно, що подібні фрази викликають у слухача жаль. «Бідні-бідні», – подумає собі стороння людина, – «вийти ніде не можуть, їх треба водити». Але з власного досвіду скажу, що ця проблема – швидше надумана, а ніж реальна. Бо ще в сиву давнину мудра людина придумала білу тростину. І з того часу незрячі розділилися на два табори: тих, котрі намагаються максимально розширити рамки своєї незалежності (повної самостійності чи незалежності для незрячих, на жаль, не існує), та тих, хто завжди розраховує на те, що їх постійно будуть всюди супроводжувати», – наголосив журналіст.

Він додав, що до квітня 2014 року належав до останньої категорії, але в житті сталися події, які змусили його взяти палку в руки, і відтоді все кардинально змінилося.

«А зараз я мушу констатувати, що багато незрячих, на жаль, бояться самостійності. Бояться взяти палку в руки, вивчити якусь мінімальну територію, бояться перетинатися з часом не дуже адекватними людьми, бояться почути в слід «о, диви, там сліпі пішли», бояться стати в калюжу чи впасти на слизькому тротуарі, бояться, що їх зіб’є машина, бояться, що заблукають, і ще багато чого бояться. І саме тому вони не беруть в руки тростину і не стараються самостійно кудись вийти. Навіть до найближчої зупинки чи до найближчого магазину. Бо вони не відчули, що #тростина_ключ_до_незалежності. А я відчув, коли залишився сам один, і мені не було кому допомогти», – сказав Володимир Пиріг.

«Тепер я звертаюся до тих, хто теж це відчув. Давайте розповімо про це тим, хто боїться. Давайте розповімо їм, що, ставши навіть на піввідсотка незалежними, вони зможуть відкрити для себе купу нового і цікавого. Давайте скажемо їм, що незряча людина повинна вміти сама вийти з дому; і якщо їй байдуже на себе, то хай подумає про тих, з ким вона живе. Так, незрячий зможе, наприклад, піти в аптеку чи до магазину, коли хтось з його рідних серйозно захворіє і не зможе вийти. Давайте достукаємося до них! Давайте розповімо їм свої історії про те, як ми почали самостійно ходити і що з того отримали!», – додав він.

Отож суть флешмобу така: розповісти реальну історію з власного життя про те, як і чому ви почали ходити з тростиною; написати про емоції, переваги, розповісти про труднощі й про те, як ви їх долали. А щоб історії були всі в одній купочці, то обов’язково ставте хештег #тростина_ключ_до_незалежності та робіть свої дописи публічними.

Leopolis.news