07-08-2020 14:0810104
Через економічну кризу та наслідки епідемії коронавірусу багатьом країнам доведеться позичати чималі гроші, щоб відновити економіку. Україна не є виключенням, хоч наша держава і так має достатньо боргів.
Загальний зовнішній борг України становить понад 40 мільярдів доларів. Найбільша заборгованість нашої держави за позиками, одержаними від міжнародних фінансових організацій, становить 12,18 млрд дол. Борг перед Міжнародним банком реконструкції та розвитку становить майже 5 мільярдів доларів, Європейським Співтовариством – більше трьох, МВФ – майже 2,5 мільярдів доларів.
Очікувано, що й цього року українська влада збільшуватиме борги, оскільки коштів у казні для нормального функціонування держави недостатньо. На весні влада нібито виконала усі вимоги перед МВФ, зокрема відкрила ринок землі та ухвалила досить сумнівний закон про банківську діяльність заради чергового траншу допомоги. А зараз, наприкінці липня, глава Мінфіну і новий керівник Нацбанку від імені уряду підписали в Брюсселі меморандум з ЄС про виділення Україні макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 млрд євро. Але до останнього часу про умови меморандуму було відомо лише в загальних рисах…
Як з’ясувалося, кредит на 15 років під низькі відсотки ми зможемо отримати під кілька умов. Зокрема, прописано питання зарплат членів наглядових рад держкомпаній, ринок газу для населення, медичні закупівлі тощо. Частина з них перегукується з тими, що вже закладено в меморандумі з МВФ, частина – містять нові нюанси.
Серед низки пунктів меморандуму у вічі впадає пункт – Україна повинна проводити реформу управління держпідприємствами, зокрема створити незалежні наглядові ради на найбільших 15 держпідприємствах з ринковою винагородою для їхніх членів.
Але тут варто наголосити на тому, що на час карантину Україна обмежила зарплати на держпідприємствах до 47 тисяч гривень, у зв'язку з чим президенту вже почали надходити скарги від «скривджених» членів наглядових рад, котрі залишилися на так званому «голодному пайку». Тобто вимога ЄС, яку погодився виконати нинішній прем’єр-міністр, – відновити колишні величезні зарплати членів наглядових рад.
Тим більше нагадаю, що Президент уже намагався скасувати обмеження на зарплати членів наглядових рад, але після громадського обурення відкликав відповідний законопроект. Якими методами уряд має намір умовляти депутатів все-таки проголосувати за цю норму, поки не зрозуміло. Норма вимог ЄС непопулярна, і голосів народних обранців навряд чи вдасться зібрати. Водночас прогнозую, що заради цієї допомоги наших міжнародних партнерів ще наприкінці серпня парламент збереться на позачергову сесію, адже Меморандум отримає законний статус лише після того, як його ратифікує Верховна Рада України.
Читаючи пункти Меморандуму, виникає певний дисонанс… Бо насправді в Україні сотні тисяч наших співгромадян потребують як соціального так і економічного захисту, і досить часто у відповідь ми чуємо, що у бюджеті просто не вистачає грошей. Виникає логічне питання – а на мільйонні зарплати членам наглядових рад вистачає?
…Ще раніше депутати попередніх скликань докорінно змінили Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме конкретні суми чорнобильських компенсацій, доплат і пенсій були замінені на фразу «в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
І це стало початком руйнування соціального захисту чорнобильців, який тепер повністю знищений українськими чиновниками – безкоштовні медикаменти і лікування не надаються, спеціальне санаторно-курортне оздоровлення з додатковим харчуванням не гарантується, чорнобильські компенсації, пенсії та доплати, встановлені раніше, не надаються в колишніх розмірах і своєчасно не індексуються, скасовані пільги дітям-чорнобильцям і дітям-інвалідам.
Тим більше Конституційний Суд України неодноразово ухвалював рішення про відновлення «чорнобильського» Закону і прав чорнобильців на встановлені ним компенсації пільги і доплати, однак парламент не робить цього, посилаючись на те, що не має Закону, який імплементує рішення Конституційного Суду до законів України.
Відтак, чітко проявляється подвійна реальність бюджетного життя нашої країни. Ми готові брати захмарні кредити, йти на умови кредиторів, забуваючи про власних Громадян України, які насправді потребують допомоги насамперед від держави. То чи правильний шлях ми обрали? Сумніваюся…
Leopolis.news