logo
05/09
04/09
03/09
02/09
... 12
14 ...

Сергій Власенко: Більшість у парламенті пройшла шлях від «кожен з вас президент» до «мікробів»

18-09-2020 20:0011543

Сергій Власенко: Більшість у парламенті пройшла шлях від «кожен з вас президент» до «мікробів»
Фото: Главком

Заступник голови партії «Батьківщина», львів’янин Сергій Власенко завжди є цікавим співрозмовником. Його слова здебільшого різкі, але правдиві. Під час нещодавнього візиту нардепа до рідного міста журналіст Leopolis.news не міг втратити нагоди поспілкуватися з Сергієм Володимировичем. А поговорили ми і про майбутні місцеві вибори, і про уряд Зеленського-Ахметова, дочасні вибори, «мікробів» у парламенті, можливі коаліції на місцях, фальшивий патріотизм Порошенка, реванш Медведчука й проросійських сил і про інші цікаві теми.

 

 

Пане Сергію, почнемо з основного, що хвилює усіх виборців: якими будуть «родзинки» «Батьківщини на цих місцевих виборах?

Нам не до родзинок зараз. У цій країні всім не до родзинок зараз. Нам треба все-таки повертатися до такого поняття, як професіоналізм. На жаль, ми позбулися професіоналізму у всіх сферах людської діяльності. Чому? Поняття «професіонал» стало поганим словом. Нам треба відмовлятися від тієї абсолютно політтехнологічної мантри про нові обличчя. І повертатися до професіоналів, до людей, які знають як робити, які щось у своєму житті зробили, які розуміють виклики і які можуть цим викликам протистояти... Тому ми, як партія «Батьківщина», запропонуємо на цих виборах єдину надійну команду, яка буде патріотично, яка буде професійною, яка буде мати досвід. І яка при цьому буде мати у своєму складі молодих людей, які будуть відображати позицію молоді.

Це будуть нові обличчя?

Давайте визначимося з визначеннями, вибачте за певну тавтологію. Що таке нові обличчя? І що я називаю новими обличчями. Чи навіть не так: чи треба нам оновлювати політику? Звичайно, що так. На минулих парламентських виборах до складу фракції «Батьківщина» зайшли Альона Шкурум, Іван Крулько, Ігор Луценко, які до цього ніколи не були в парламенті. Я можу цей список продовжувати. Повинні бути нові люди, повинна бути нова кров. З цим нема жодних питань. Але ця нова кров повинна бути об’єднана з тими людьми, які вміють працювати і знають як. Бо коли я говорю про нові обличчя, то я згадую про ці мантри, які нам розказували останні сім років, що реформа полягає в тому, щоб всіх вигнати, і набрати всіх нових. А коли йде еволюційне оновлення, то все тоді гармонійно працює. І все це стало можливим лише тому, що у нас в команді Юлія Тимошенко з величезним політичним досвідом, Іван Григорович Кириленко, Сергій Соболєв. І саме навколо них ці молоді обличчя навчаються і стають новими політиками. Тому, звичайно, що оновлення потрібно. Молоді люди потрібні. Але їх треба поєднувати з тими, хто знає як діяти. І молодих теж треба брати не зі студентської лави. Ну не може бути в трудовій біографії перший запис студент, а другий – депутат обласної ради. Навіть якщо ти молода людина, ти повинен показати, що ти вже зробив і як далі діятимеш. А називати новими обличчями людей, у яких перший запис весільний фотограф, а другий – народний депутат, то вибачте.

З ким точно «Батьківщина» не створить коаліції у місцевих радах?

Ми точно не будемо створювати коаліцій з проросійськими політичними силами. З усіма іншими ми будемо розмовляти з точки зору ідеологічної подібності. Ми точно не будемо об’єднуватися з партією, яка буде себе хоч тричі називати патріотичною, а пропонуватиме нам дерибанити місцевий бюджет. Нас цікавить в цій складній кризовій ситуації можливість допомогти місцевим громадам вийти з кризи. Тому потрібні професійні люди, які знають, що таке господарка.

Незважаючи на певну партизацію місцевих виборів – це вибори не про загальнополітичні питання. Є певні червоні лінії, які ми ніколи не перейдемо. Ми з проросійськими силами не будемо в жодному контакті. Але насправді це вибори не про політику, а це вибори про каналізацію, про дороги, про житловий фонд, про розвалені будинки, проти самовільного будівництва. Тому я не підтримую тих, хто йде на місцеві вибори з загальними патріотичними гаслами.

Якими є критерії відбору кандидатів у ваші партійні списки?

Якщо говорити коротко, то немає ієрархії перший, другий, третій критерій. Це комплекс критеріїв, які необхідно мати, щоб стати кандидатом від «Батьківщини» на місцевих виборах. Це – професійність, це звичайно патріотизм, знання регіону, громади до якої ти обираєшся життєвий досвід. Чітко знаю, що списки у нас будуть цікавими. І тут не лише будуть люди, які багато років у партії, а й ті, які багато років симпатизували нам. І звичайно, що буде дотримана гендерна політика. Бо інакше списки не будуть зареєстровані.

Коли Юлія Тимошенко відвідає Львів?

Коронавірус це дуже підступна хвороба. Юлія Володимирівна хворіє, як і десятки тисяч наших співгромадян, які уражені цією хворобою. У неї була складна фаза. Про що ми відверто сказали суспільству. На щастя ця непроста фаза уже пройшла. Але до повного одужання ще потрібен певний час. Ми просто не знаємо, коли Юлія Володимирівна одужає, але я буду її просити, щоб під час цих виборів вона відвідала Львів і Львівщину, зустрілася з нашими кандидатами і нашими виборцями. Найважливіше, щоб здоров’я дозволило їй це зробити.

Ви часто називаєте Порошенка фальшивим патріотом.

Так, я в цьому переконаний. Це моє внутрішнє і глибоке переконання, яке я несу в собі років 20 вже. Бо я знаю його років 20. Він говорить львів’янам те, що львів’яни хочуть чути. Саме завдяки йому відбувається реванш проросійських сил. Чому запитаєте? По-перше, він повернув Медведчука у велику політику. Він призначив Медведчука у трьохсторонню контактну групу. Він фінансував родину Януковича коли придбавав у них теперішній телеканал «Прямий». Він торгував з Російською Федерацією, перераховуючи гроші на російські підприємства. І я не говорю тут, навіть, про Ліпєцьку фабрику. І тепер він говорить, що проти цього всього. Ну як ти проти, якщо ти це все робив сам особисто. Порошенко був міністром в уряді Януковича. Коли був Іловайськ, то Порошенко відкривав офшори. Це ж все публічно відома інформація. Я нічого не придумав. Про те, що фірми Порошенка торгують з РФ я демонстрував вантажно-митні декларації.

І він розповсюджує неправдиву інформацію про своїх опонентів. От кинули фейк, що нібито Тимошенко йде з політики. Тому львів’янам, галичанам не треба слухати речі, які точно в середині Порошенка не живуть. У нього в серці не живе українська мова. У 2005 році, будучи секретарем РНБОУ, ця людина публічно говорила про те, що треба «развівать русскій язик». Ну яка у нього після цього в серці українська мова? Це не щиро. І це неправда. Він говорить те, що йому вигідно на даний момент. Тому я б дуже просив усіх галичан ще раз згадати, що ця людина робила. Галичани дуже люблять закохуватися. Це дуже гарна риса, але вона деколи переростає у недолік. Тому просто згадайте, як він заводив нас в Мінські перемовини, як він саджав за стіл переговорів Захарченка і Плотніцкого, які також підписували Мінські протоколи, і багато чого іншого.

Нещодавно у Львові Порошенко подарував одній із церков чек на 500 тисяч гривень. Це нормально на вашу думку? Чи не є це своєрідним публічним підкупом виборців?

Вибачте, що ми сьогодні багато говоримо про Петра Олексійовича. Словосполучення «Петро Порошенко» і слово «нормально» в одному реченні це оксюморон. Це не поєднувані речі. Та звичайно, що це не цинізм, це лобовий підкуп. 5 вересня почалася виборча кампанія, а лідер партії, яка йде на місцеві вибори, такі «подарунки» роздає. Але в мене питання: Петро Олексійович, ці гроші це доля з чого? З цих катерів «Гюрза», що ти продав з «Ленінської кузні» Українській армії втридорога? Задумайтеся, люди!

До речі, а як ви оцінюєте позицію Фокіна і ці його скандальні заяви про надання особливого статусу усьому Донбасу?

Я в перший день після обрання Президента Зеленського почав публічно вимагати від нього презентації його особистого бачення щодо вирішення ситуації на сході України і як нам відбивати збройну агресію Російської Федерації на сході країни, і як повертати незаконно окуповану Республіку Крим. Треба, щоб це сказав Президент! Не хтось з його оточення. Вони кожного разу говорять якісь протилежні речі. Сивохо запускають. А хто такий Сивохо? Це колишній радник на громадських засадах секретаря РНБОУ. А хто такий в політичному сенсі Сивохо? Тому при всій повазі до Вітольда Фокіна, попри те, що він колишній прем’єр, хто він сьогодні з політичної точки зору? Він представляє Президента в перемовинах? Він це говорив від імені Президента? Чи від себе особисто щось наговорив? Якщо він говорив це від імені Президента, то тоді це жахливо. Але я хочу реакції Президента.

З другого боку, якщо його Президент не звільняє після цього, то напевно Президент з ним погоджується.

Чи реальними є дочасні парламентські вибори? Дуже багато про це говориться.

Якщо брати логіку і здоровий глузд – то це нереально, тому що сьогодні президент має більшість у 254 голоси. Всі розуміють, що на наступних парламентських виборах він отримає хіба що половину з того. Тому з політичної точки зору в цьому немає жодної логіки. Але у нас президент керується емоціями, а не політичною логікою, не лише у питаннях формування та функціонування Верховної Ради, а й у всіх питаннях по яких він приймає рішення. Наскільки я розумію, то він дуже емоційна людина. І з точки зору емоцій таке рішення може бути. Для того, щоб таке рішення з’явилося необхідні юридичні передумови. А з точки зору Конституції таких умов сьогодні не існує. І я не бачу передумов для передумов.

Але фракції «Слуга народу» бракує голосів під час прийняття багатьох законів у парламенті.

З політичної точки зору ми можемо сказати, що єдності в монобільшості немає. І вона починає розколюватися. Але формально-юридично вона складається з понад 226 депутатів.

До речі, а куди зник «турборежим» з під куполу Верховної Ради?

Слава богу, що він зник і ми почали хоча б мінімально обговорювати закони.

Він призвів на початку нашої роботи до того, що ми приймали не те що недосконалі, а абсолютно безглузді рішення. Керівництво Верховної Ради могло похвалитися, що ось ми прийняли сто законів, але якість цих законів була абсолютно низькою. Ну й окрім того, депутати, які зайшли до парламенту вперше, почали нарешті на чомусь розумітися і не поспішають. Хоча деякі президентські законопроєкти відхиляються, але він, попри все, продовжує керувати більшістю.

Між іншим, а програма уряду так і не затверджена. Хіба він має право працювати в такій ситуації? Люди питають, що ж наші урядовці реалізовують.

Можна я процитую президента і скажу його словами: «А какая разніца!?». Вони самі не знають, що реалізовують. Так само як і парламент не знає, що він приймає. Але якщо ми повертаємося до функціонування сьогоднішньої влади, то прізвище Прем’єр-міністра не грає абсолютно жодної ролі.  Ви що думаєте, що Гончарук був Прем’єр-міністром? А що Шмигаль Прем’єр-міністр? Ну так, він обіймає цю посаду, але не є людиною, яка самостійно приймає рішення. Ви що думаєте, що Шмигаль має повноваження сформувати макрофінансову політику уряду? Та ні звичайно! А ви що думаєте, що Шмигаль обирав собі міністрів як це передбачено Конституцією? Бо за основним законом прем’єр рекомендує. Але ж обирав усіх Зеленський.

Обирав сам чи з Ахметовим?

Ну це технічні питання. Я не знаю, хто йому радив. Там дійсно багато людей, які працювали в структурах Ахметова. Колишніх не буває. Ці люди так чи інакше пов’язані. Вони це спростовують. Але чи віримо ми їм? Я не вірю. На жаль, сьогодні вибудувана така система влади, що не ми всі президенти, як він говорив у своїй інавгураційній промові, а він, Зеленський, це всі – і Президент, і Прем’єр, і міністри. До речі, цікаво, що більшість у парламенті пройшла шлях від «кожен з вас президент» до «мікробів».

А щодо уряду, то без програми він юридично може працювати. Єдине, коли парламент затверджує її, то Кабінет Міністрів отримує імунітет від відставки на рік. Але згадайте Гончарука. Уряд під його головуванням мав програму і імунітет. Але йому сказали написати заяву і він пішов. І поніс заяву не до Верховної Ради України, а до Президента. Тобто у нас абсолютно спотворена держава. Вона функціонує не так, як написано в Конституції. Це завжди призводить до проблем. Зеленський, на жаль, цього не розуміє. І нам треба все це виправляти. Треба відправити президента виконувати свої функції.  Хай закінчує війну. Повертає назад території. Займається безпекою та обороною держави. Це його робота. Не дороги відкривати і школи. А уряд хай займається економікою. Тоді це все держава, яка працює згідно з Конституцією.

Розмовляв Андрій БОЛКУН, Leopolis.news