Депутат Львівської міської ради та голова комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Ігор Телішевський в інтерв’ю підбиває підсумки 5-річної каденції в стінах мерії. Також він розповів, як влада міста нераціонально витрачає гроші на інфраструктурні проекти та чому перекриття вул. Бандери не на часі.

Розкажіть про вашу роботу в міській раді за останні п'ять років?

Ці 5 років промайнули дуже швидко. Деякі плани ми змогли втілити, а деякі — ні. На жаль, кількості депутатів у фракції не завжди достатньо для прийняття рішень.

Особисто я пишаюся, що ми з колегами ініціювали безкоштовний проїзд у громадському транспорті для школярів на час навчання. Це велике досягнення, що нашу ідею підтримали депутати, хоча мер мав намір ветувати це рішення. Тепер діти можуть купити учнівський квиток, отримати в школі печатку і безкоштовно їздити громадським транспортом. Така система діє в Івано-Франківську, Черкасах та інших великих містах України і це правильно.

За 15 років у Львові не відкрили жодної нової комунальної школи чи комунального садочка. Сім'ям, які живуть далеко від шкіл, доводиться возити дітей на навчання громадським транспорт. Потрібно оплатити проїзд за себе, за дитину, потім повернутися назад, і так двічі на день. Насправді це б'є по кишені. Наша ініціатива дозволяє зекономити сім'ям, особливо багатодітним.

Крім того, нам вдалося зберегти від незаконної забудови не одну земельну ділянку. Сквери і парки належать мешканцям і ми регулярно виступали проти будівництва в таких місцях.

Чи є ініціативи, які не вдалося втілити?

Я вже 5 років підіймаю одне і те ж питання, але не можу донести його до більшості депутатів та міського голови: у Львові немає стратегії розвитку міста. В нас є генеральний план, в який постійно вносили зміни і місто вже не розвивається так, як планувалося.

Для прикладу на вулицях Малоголосківській та Під Голоском побудували житлову інфраструктуру, але не подбали про будівництво школи чи супермаркету. Незабаром там відкриють дитячий садок, але не за гроші міста. В Європі перед будівництвом кварталу спочатку проводять дорогу, трамвайні колії і так далі. В нас все навпаки: спочатку будують житло, а потім думають, як облаштувати там інфраструктуру.

На вулиці Малоголосківській облаштований тільки один виїзд на вулицю Варшавську. Якщо там стається ДТП, проїзд блокується і утворюється затор. В результаті ні швидка, ні пожежна машина просто не зможуть дістатись до будинку. Чому у виконкомі не думали про це, коли надавали містобудівні умови? Всі ці проблеми також стосуються вулиці Тернопільської, Тракту Глинянського та інших районів, де бракує інфраструктури.

Інфраструктурні проекти вимагають серйозних бюджетів. Сьогодні місто може собі це дозволити?

Звичайно, облаштування інфраструктури потребує значних коштів. Але чому Івано-Франківськ може втілювати такі проекти, а наше місто — ні? Бюджет розвитку Львова 3 млрд грн. Якби влада ставила адекватні пріоритет, наприклад будувати 1-2 комунальні школи в рік, місто знайшло б кошти. Натомість ми бачимо паралельний ремонт на 15 вулицях одночасно, бо перед виборами потрібно показати людям, що влада працює.

Тільки на документацію проекту Палацу спорту на Сихові викидають 1,5 млн грн, хоча зрозуміло, що грошей на його реалізацію немає. За рік ця документація застаріє, і доведеться знову витрачатись на підготовку. Як на мене, це нераціональне використання грошей. Їх можна було б зекономити та вкласти у будівництво комунальних шкіл та садочків.

Львів активно бере кредити на розвиток. Чи є загроза потрапити у боргову яму?

Кредити мають дві сторони медалі. Особисто я голосував за кредит на реконструкцію та оновлення очисних споруд. Частина тих коштів мали б залучатися з грантів, а це означає, що місто не буде переплачувати відсотки. Такий кредит є вигідним. Але є інший, поганий приклад. Місто бере кредит на закупівлю сотні нових автобусів, але не може випустити їх всі на рейси, бо не вистачає ні водіїв, ні автобази.

Міський голова хотів взяти кредит на 20 млн євро, не зрозуміло на що. Він пояснив, що не вистачає коштів на оплату праці, хоча пройшло вже півроку і проблем із зарплатою не було.

Не стихають суперечки щодо ремонту на вул. Бандери. Яка ваша позиція щодо цього питання?

Моя позиція така: якщо берешся за щось, то потрібно закінчувати його до кінця. Не варто братися за ремонт нових вулиць, якщо на інших ще не закінчились роботи. Зараз в місті одночасно ремонтують 15 вулиць і весь Львів у заторах. Вулицю Бандери вже перекрили на ремонт, але бюджетна комісія не погодила виділення 90 млн грн на ремонт. Тепер цей процес затягнеться на півроку, роботи можуть просто зупинитись і розкопана вулиця стоятиме невідомо скільки. Навіщо починати робити, якщо кошти ще не затвердили.

А яка доля бруківки на цій вулиці?

Львів є унікальним місто зі своєю історією, яку потрібно зберегти. Я проти того, щоб спеціалісти із Європи вчили нас жити. Давайте самі розберемося чи потрібна нам бруківка. Якщо мешканцям комфортно, значить вона має залишитись. На зустрічі з мешканцями вулиці Бандери я зрозумів, що люди проти того, щоб бруківку демонтували.

Якщо вас оберуть знову, над чим почнете працювати в першу чергу?

В наступній каденції я в першу чергу працюватиму над покращенням дорожньої інфраструктури: покриття, транспорт, затори. Друге — це комунальні підприємства. Чомусь у Львові вони всі збиткові, до того ж працюють не прозоро. АТП-1, яке займається перевезеннями, чомусь не приносить доходів, а водночас приватні перевізники заробляють. Хоча ціна і умови однакові. Поки не буде прозорості ми не зрозуміємо причини.

Наступне питання — соціальна інфраструктура. Я робитиму все для того, щоб кожного року у Львові будували 1-2 комунальні школи та садочки. Я батько трьох дітей і дуже добре розумію проблему, бо ми теж стоїмо у черзі. Батьки не можуть піти на роботу, бо їх дитину не беруть в садочок.

Ми очікуємо роками на введення електронного квитка. Чорний оборот готівки дуже важко прослідкувати і вирахувати. У наступній каденції ми активно будемо вирішувати цю проблему.

Публікація у рамках Програми висвітлення діяльності Львівської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації.