Для шістнадцяти пам’яток культурної спадщини Львівщини напрацюють комплексні програми ревіталізації. Їх створять у межах проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження».

Проєкт ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд, повідомляє пресслужба ЛОДА.

Як реставрувати? Чи варто відновити у первісному вигляді? Хто буде добрим господарем, і як зробити так, аби надалі палац, костел чи храм не занепав, а навпаки - став туристичним магнітом для регіону та країни загалом? Що про майбутнє пам’ятки думає громада і чи готова брати відповідальність на себе? Про все це і набагато більше йдеться у проєкті, який передбачає створення 16 “дорожніх карт” для 16 пам’яток.

До проекту увійшли такі об’єкти:

1.Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода»

2.Замок XV-XVII ст. у с. Свірж

3.Замок XVІІ ст. у с. Старе Село

4.Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни

5.Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди

6.Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь

7.Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків

8.Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м. Сколе

9.Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль

10.Костел 1758 р. у с. Годовиця

11.Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно

12.Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь

13.Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець

14.Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків

15.Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї

16.Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі

Усі ці пам’ятки є в списку, який Львівщина запропонувала до програми «Велике будівництво», що стартує наступного року. Більшість об’єктів є у державній власності та на балансі департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, але місцеві громади їх не використовують повноцінно. Деякі - частково знищені та не є достатньо привабливими для туристів.

«Ми добре розуміємо, що пам’ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а, передусім, візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, будуть марні. Через комплексні програми ревіталізації, ми хочемо запропонувати готову візію, яку напрацюємо разом з фахівцями різних галузей, а насамперед реставраторами та архітекторами, митцями, представниками туристичного бізнесу та місцевими громадами. Такі “дорожні карти” для об’єктів спадщини стануть частиною стратегії громади та основою для її сталого розвитку», - пояснила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

Над програмами ревіталізації працюватимуть Михайло Хохонь, Василь Петрик та Микола Гайда. Координаторкою проекту є Наталя Войцещук.

Консультантами проєкту є професор Микола Бевз, архітектор Богдан Гой, директорка українського ICOM Катерина Чуєва. У його межах фірма «Skeiron» створить промоційні 3D-поштівки, які, завдяки мобільному додатку «Кишенькова Львівщина», можна буде переглянути у форматі доданої реальності.

Загальний бюджет проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» - майже два мільйони гривень, а готові візійні карти для 16 пам’яток Львівщини мають з’явитися восени 2021 року. Наразі роботи - на початковому етапі - дослідження ситуації з вибраними пам’ятками і збір та аналіз думок представників громад.

Leopolis.news