07-03-2021 11:307231
У суботу, 6 березня, делегація Львівського національного університету імені Івана Франка, до складу якої увійшли студенти і працівники географічного факультету та представники структурних підрозділів Університету, здійснила традиційне зимове сходження на найвищу вершину Українських Карпат. Цьогоріч акцію присвятили 360-літтю ЛНУ ім. Івана Франка.
Про це повідомляють у пресслужбі Університету.
Розпочався шлях на Говерлу 5 березня зі Львова, від корпусу географічного факультету. Маршрут поїздки пролягав через Рогатин, Бурштин, Галич, Івано-Франківськ та смт Ясіня Закарпатської області. На шляху група зупинялася у місцях, де встановлені пам’ятні знаки героям, що віддали свої життя в боротьбі за волю України: в смт Нові Стрілища, Жидачівського району та в селі Підгороддя на Рогатинщині.
6 березня представники Університету успішно підкорили Говерлу, на вершині якої виконали «Гаудеамус» та побажали процвітання усім факультетам Львівського університету.
Про особливості цьогорічного походу розповів декан географічного факультету Володимир Біланюк. «Було дуже важко, але ми це зробили! Спершу обрали довший, але легший маршрут, щоб максимально убезпечити членів експедиції. Але, зважаючи на непередбачуваність погодних умов, ми зрозуміли, що наш план потребує коригування, тому спуск був вже з іншого боку гори.
Загалом, мушу зізнатися, що вперше за 12 років ми мали таку довгу дорогу до вершини. Сам підйом зайняв у нас 6 годин: сніг був дуже свіжим, тож йти було надзвичайно важко. Були моменти, коли ми навіть думали повертатися назад, проте вирішили, що таки підкоримо вершину, адже цього року сходження присвячене нашому рідному Університету! А також 6 березня народився багаторічний ректор ЛНУ ім. Івана Франка Іван Вакарчук. Тож цією експедицією ми вшанували не лише наш Університет, але світлу пам’ять про його попереднього очільника», – наголосив Володимир Іванович.
Детальнішою інформацією про процес сходження поділився доцент кафедри геоморфології та палеогеографії Віталій Брусак, на якого було покладено обов’язки складання маршруту. «Погода нам дуже посприяла: умови для сходження були ідеальними, хоча йти було складно. Саме через свіжий сніг, який створював незручності під час ходьби, ми витратили на 30% більше енергії і часу, ніж минулорічного походу. Загалом ми пішки здолали 20,3 км. Ми піднялися зі сторони Закарпаття, а спуститися вже в Івано-Франківську область. Сходження по-справжньому вдалося!», – зауважив Віталій Пилипович. А доповнив його слова доцент кафедри фізичної географії Володимир Матвіїв: «Коли ми піднялися на вершину з великим банером, що повідомляв про ювілей Львівського університету, інші туристи на Говерлі були щиро здивовані. Нам по-доброму заздрили з приводу того, що ми збираємось професійним колективом в похід та ще й присвячуємо свої експедиції Alma mater!»
Пліч-о-пліч з викладачами Львівського університету у походах традиційно бере участь активна молодь. Так, голова студентської ради географічного факультету Вікторія Штуглинець зізналася, що для неї це вже другий зимовий похід спільно з академічною спільнотою ЛНУ ім. Івана Франка. «Враження просто неймовірні! Гори справді викликають залежність в людей, які хоча б раз в них побували. Особливо цікаві походи зимою: перед нами відкриваються зовсім інші краєвиди, ніж влітку! А ще підйом взимку – це кардинально відмінні умови, в яких ти по-іншому прислухаєшся до себе, до своїх колег, до світу навколо», – розповіла Вікторія і додала, що особливо прекрасний момент настав тоді, коли вже на вершині Говерли над туристами засяяло сонце.
Про інші особливості саме зимових походів розповіла доцентка кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Ірина Койнова. «Важливою причиною того, що ми вирушаємо в гори зимою, є те, що такі сходження здійснюють найменш негативний вплив, як на вершину Говерли, так і на її схили. Через масові потоки туристів влітку, гора перебуває в критичному екологічному стані. А в холодну пору року ми своїм втручанням не призводимо до ерозійних процесів», – пояснила Ірина Богданівна і додала: «Сьогодні Говерла була нашим абсолютом: вона показала нам абсолютну красу природи, абсолютну непередбачуваність, абсолютну чесніть, абсолютну дружбу і абсолютну віру в свої власні сили!».
Leopolis.news