У Чистий четвер зранку обов’язково треба було побувати у церкві на літургії святителя Василія Великого і причаститися. Церква цього дня вранці згадує Таємну вечерю Ісуса з учнями, а ввечері – Страсті Христові, Його останні години перед смертю.

З вечірньої відправи віряни обережно несли «живий вогонь», або Страсну свічку. Її вважали надзвичайно помічною й запалювали під час молитви, коли виникали якісь життєві негаразди.

У Чистий четвер також випікали паски. В Україні виготовлялося до сорока різних сортів пасок. Паски іноді називали бабами. Вони мали свою технологію виготовлення й випікання. Крім жовтих баб, які пеклися в четвер, були білі – їх випікали у п’ятницю і чорні – суботні. Жовті паски, власне найбільші й найпоширеніші, пеклися із пшеничного борошна на яєчних жовтках. Вони призначалися сонцю і небу, білі – покійникам і повітрю, «щоб не приносили лиха і смерті», чорні – господарям і всім людям, самій родючій землі. Під час виготовлення пасок дотримувалися різноманітних дійств. Особливо пильнували, коли саджали паски в піч. Усіх, хто був у хаті, просили вийти на двір, «щоб не потривожити пасок».

Топити піч годилося з тих полін, які відкладалися кожного четверга протягом Великого посту. Підпалювали дрова кількома прутиками свяченої верби. Саджаючи паску на черінь, господиня примовляла: «Свята пасочко, будь велична і красна, як сонце. Хай усі (перераховувалися родичі й члени родини), коли живі, будуть здорові. Щоб діти так швидко й красно росли, як ростеш ти. Світи нам, паско, як світить сонце ясне, щоб хліб на ниві був такий багатий, величний, як ти велична…».

Зазначимо, що з Великого четверга починаються приготування до Великодня. Вірянам необхідно прийти до храмів, сповідатися і причаститися.

У цей день також заведено прибирати у будинку, фарбувати яйця. Також у Чистий четвер заведено встати до сходу сонця і скупатися — символічно очиститися від гріхів.

Leopolis.news