Ярослав ГРЕКУЛ: Є велика надія зробити із лікарні у Підбужі сучасний медичний заклад другого рівня, яким пишатимуться і медики, і уся громада

Відсутність власної адміністративно-управлінської структури, яка б володіла досвідом надання медичних послуг населенню, спонукало Східницьку селищну раду шукати нестандартних підходів до вирішення проблем, пов’язаних із налагодженням життя новоствореної громади та створенням власної медичної галузі. 

Особливість Східницької громади полягала у тому, що медичну допомогу мешканці отримували із трьох центрів: Борислава, Турківського та Дрогобицького районів, відтак жоден із медичних закладів, які за умовами адміністративно-територіальної реформи перейшли у підпорядкування новоствореної територіальної громади із центром у Східниці не мав ні ліцензії на надання медичної допомоги населенню, ні контрактів з НСЗУ. У цій непростій ситуації необхідно було знайти рішення, яке б дозволило запрацювати медичну галузь Східницької громади у новій якості. І таке компромісне рішення вдалося напрацювати, за що Східницький селищний голова Іван Піляк відверто виловлює вдячність депутатському корпусу новоутвореної громади. Створення двох КНП, хоч і стало причиною громадського збурення мешканців Підбужа, проте дало можливість східницьким медикам перебудувати свою роботу та в стислі терміни отримати ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на надання медичної допомоги населенню,  а КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Східницької селищної ради» уже в серпні отримало пакети НСЗУ.

Про діяльність східницької «первинки» під керівництвом Юрія Скурчанського ми розповідали неодноразово. Сьогодні у розмові із керівником КНП «Підбузька лікарня Східницької територіальної громади» Ярославом Грекулом ми поведемо мову про становлення  «вторинної» ланки медичної галузі новоствореної Східницької територіальної громади. 

Пане Ярославе, даруйте, що повертаюся у минуле, проте хотів би почути, як ви оцінюєте події, що відбувалися навколо лікарні у Підбужі? Чи виправдало себе рішення депутатсього корпусу Східницької селищної про створення двох КНП – «Центру первинної медико-санітарної допомоги Східницької селищної ради» та «Підбузької лікарні Східницької територіальної громади», які розділили взаємов’язані між собою «первинну» і «вторинну» ланки на два окремі підрозділи? 

Народна мудрість говорить: все, що не робиться — на краще. Якщо у громаді Підбужа панує злагода і спокій, то, очевидно, селищному голові та депутатському корпусу Східницької селищної ради після гострих і не завжди простих  дебатів вдалося знайти таке компромісне рішення, яке зуміло заспокоїти людей. На момент мого приходу на посаду директора лікарні суспільні настрої у Підбужі були такими, що більшість людей чомусь вважала, що керівництво новоутвореної Східницької територіальної громади налаштоване на закриття лікарні. І хоч це було відвертою неправдою, як завжди, знайшлися люди, які намагалися використати цю ситуацію на власну користь чи, правильніше сказати, для підняття сумнівного авторитету в громаді.  

Під час знайомства із головою селищної ради Іваном Євгеновичем Піляком, моє перше запитання стосувалося подальшої долі та найближчих перспектив Підбузької лікарні. Про закриття чи скорочення об’ємів надання медичної допомоги населенню мова не йшла. Йшлося про відновлення роботи лікувального закладу в нових умовах і у новій якості. Це я говорю відверто. І ця лінія витримується селищним головою з першого дня моєї роботи на посаді і триває до сьогодні. До честі очільника громади Івана Піляка, він вміє тримати слово і чітко стоїть на позиції, що Підбузька лікарня повинна працювати. Зрозуміло, не у такому вигляді, як це було досі, бо те, що прийняла громада, назвати лікарнею складно. Це був якийсь жах.

У чому, власне, полягав отой жах? Під час огляду приміщень, ви зауважили, що корпуси лікарні знаходяться у задовільному стані – людей можна класти хоч сьогодні. Персонал кваліфікований… Що не так?

Проблема полягала в оснащенні. Підбузька лікарня завжди була обділена і фінансувалася за залишковим принципом. Що п’ята (районна) лікарня надумала дати, тим і медики Підбужа могли скористатися. Коли готувалися документи на ліцензування, не було що показати. Люди повинні розуміти, що ліцензійний комітет, коли розглядає справу лікувальної установи, звертає увагу на все: оснащення, наявність кваліфікованих кадрів – лікарського та медсестринського персоналу. Відтак, якщо брати до уваги матеріальну базу медичної установи, яка перейшла з п’ятої лікарні Дрогобицького району в підпорядкування новоствореної Східницької громади, прийшло розуміня, що показати ліцензійному комітету немає що. Рентгенкабінет і рентгенапарат, який є на оснащенні Підбузької лікарні – настільки застарілий, що, напевно, в Україні немає сьогодні таких лікарень, які користуються подібним обладнанням. З іншого боку, якщо вести мову про корпуси, то ми визнаємо, що вони знаходяться у непоганому стані. Котельня зараз, дякуючи встановленню нового котла, також непогана. Але на момент, коли постало питання збереження лікарні у Підбужі, йти до МОЗу та НСЗУ не було з чим.

У цій ситуації Східницька селищна рада, не маючи у своїй структурі окремого медичного відділу, а головне – офіційних дозволів на роботу медичної галузі, вимушена була вдатися до пошуку нестандартних рішень, які дозволили б надавати необхідну медичну допомогу населенню новоствореної громади та паралельно творити власну медичну структуру. І до честі, вона із цим завданням успішно справилася. Я ніколи не був прихильником поділу медицини на «первинну» і «вторинну» ланки, проте мушу визнати, що у ситуації, в якій опинилася медична галузь новоствореної Східницької територіальної громади, це був вимушений та виправданий крок. «Первинка» за оснащенням є значно простішою, відповідно розділення цих двох галузей дозволили КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Східницької селищної ради» отримати ліцензію та пакети НСЗУ без огляду на непривабливу ситуацію, що склалася із лікарнею у Підбужі.

Чи не могли б ви детальніше зупинитися на матеріальному забезпеченні лікарні. З чим пов’язані проблеми лікувального закладу?

Наявність корпусів, які, безумовно, потрібні і зараз, і у майбутньому, на жаль, не дають підстав стверджувати про їхню відповідність вимогам, адже їх потрібно обігравати та забезпечувати електроенергією в аварійних ситуаціях від незалежного джерела енергопостачання. У Підбузькій лікарні не було ні одного, ні другого. Окрім того, для повноцінної роботи стаціонарних відділень необхідне функціонування кухні. А кухня в лікарні не відповідала жодним вимогам. Подібне можна сказати і про пральню. Відтак не дивно, що ми розпочали із ремонтів. На той момент позиція селищного голови зберегти п’яту лікарню і у такий спосіб забезпечити діяльність лікарні у Підбужі була правильною. Лікарня мала можливість ще деякий час працювати, користуючись ліцензією 5-ої (районної) лікарні, структурним підрозділом якої вона була до переходу в підпорядкування новоствореної Східницької територіальної громади.

І як тепер виглядає ситуація з ліцензією?

26 серпня КНП «Підбузька лікарня Східницької територіальної громади» з Божою допомогою отримала ліцензію. Працюємо по нашій новій ліцензії. І первинка, і вторинка. Первинка отримала її 16 липня, вторинка– 26 серпня. Зараз залишилося вийти на кінцевий результат нашої організаційної роботи, які ставить перед медустановами Міністерство охорони здоров’я. Після отримання ліцензії на медичну практику, лікувальні заклади повинні укласти угоди з Національною службою здоров’я України.

Як тільки ми пройдемо контрактування і отримаємо медичні пакети на «вторинку», Підбузька лікарня матиме можливість нормально працювати, законно заробляючи у держави гроші, акумулювати їх і, відповідно, покращувати матеріальний стан відділень. За попередніми підрахунками «вторинка», тобто КНП «Підбузька лікарня Східницької територіальної громади», зможе забезпечувати себе повністю. Ми з вдячністю сприймаємо усе те, що на сьогоднішній день зроблено завдяки зусиллям Східницької селищної ради.

Від періоду отримання ліцензії на медичну практику і до подачі документів на контрактування медичних пакетів у Підбузьку лікарню були вкладені значні кошти. Якщо б не було виваженої позиції та розуміння з боку Східницького селищного голови та депутатського корпусу селищної ради, які роблять усе, щоб лікарня у Підбужі відповідала умовам необхідним для контрактування, то, без всяких сумнівів, що на сьогоднішній день ми просто би стояли на місці, а не очікували контрактів НСЗУ. Зараз у лікарня йдуть ремонтні роботи із підготовки приміщень під рентген кабінет та лабораторію.

Під новий, сучасний, цифровий рентгенапарат ми готуємо повністю «нульове» приміщення, де наші пацієнти зможуть отримувати необхідні обстеження, а вузькопрофільні спеціалісти-лікарі – хірург, травматолог, терапевт– отримувати результати обстежень у цифровому варіанті. Тобто ми, завдячуючи підтримці Східницької селищної ради, депутата Верховної ради України Ореста Саламахи, перебудовуємо роботу лікарні так, щоб іти в крок з вимогами часу, а подекуди  і пробуємо випереджувати його. Візьмемо пральню. Здається, дріб’язковий момент.

В загальній структурі лікарні вона великої погоди не робить. Проте без пральні стаціонарне відділення не може функціонувати. Такий порядок. При ліцензуванні санепідемслужба проводила обстеження медичної установи. Тоді наголошувалося на тому, щоб ми звернули увагу на пральню. І коли у розмові з селищним головою, я сказав про це, Іван Євгенович зауважив, що пральню ми маємо зробити таку, щоб не соромно було працівникам у ній працювати, а нашим хворим лежати на постелі, яку вона видала. Мушу відзначити: з уст голови, за час роботи на посаді керівника лікарні я жодного разу не почув, що грошей немає. Завжди було розуміння та конкретний підхід до вирішення проблем лікарні: треба – будемо робити! І робити так, щоб більше до цього не повертатися.

Це слова керівника-господаря, людини, яка відповідає за свої вчинки і якщо щось робить, то вже так, як має бути. З першої нашої розмови Іван Євгенович стояв на позиції – Підбузька лікарня буде функціонувати, але її треба довести до ладу. Це розумно, і це правильно. Тут потрібно було багато зробити. Були проблеми з водою, з каналізацією, з освітленням, з котельною, але ці проблеми швидко вирішуються. За пів року роботи на посаді, не пам’ятаю тижня, щоб голова не приїздив і не дивився що зроблено у лікарні і що ще треба зробити. Можливо, ця послідовна і виважена позиція голови до вирішення питань, пов’язаних із переформатуванням лікарні у Підбужі, дала можливість мешканцям селища врешті-решт зрозуміти, що у адміністрації Східницької громади не було навіть думки про її закриття чи ліквідацію. У Східницької селищної ради була чітка позиція, якої вона дотримувалася завжди – Підбузьку лікарню треба привести до порядку і запустити, але запустити офіційно з ліцензією, контрактуванням – і тоді хай працює, надає допомогу людям і заробляє на себе.

На які медичні послуги плануєте отримати контракти НСЗУ?

Ми плануємо отримати два пакети для стаціонару: це терапія і неврологія. Наступний пакет – це паліативна допомога, що є досить важливо для роботи із важкохворими пацієнтами, що проживають у гірській місцевості. Третій пакет – це амбулаторне спостереження за вагітними, який дозволить нашим місцевим жінкам із Підбужа та навколишніх сіл не їздити до гінеколога у Дрогобич, Трускавець чи Борислав, а ставати на облік і спостерігатися за місцем проживання. На цьому пакеті ми не будемо заробляти мільйони.

Один прийом – це тільки 730 грн. Тобто за 10 прийомів лікарня отримає трохи більше 7 тис. грн. Це не є великі кошти, але кинути жінок без спостереження ми не мали права. І останній четвертий пакет – це амбулаторний прийом вторинної ланки вузьких спеціалістів. Сюди входять і консультативний прийом,  і оформлення дозвільних листків на групи інвалідності.

У грудні-місяці в НСЗУ планують відкрити вікно контрактування на паліативну мобільну допомогу, яка включає в себе обслуговування важких хворих на дому і у стаціонарних умовах. Це дозволить значно полегшити життя людей із важкими захворюваннями, що проживають у гірській місцевості. Два останніх пакети взаємопов’язані між собою  і, на наш погляд, будуть давати добрий результат у плані поліпшення якості життя та медичного обслуговування мешканців гірських територій.

Як буде із іншими хворими? Не секрет, що у гірській місцевості завжди був високий ризик травматизму. Чи буде на базі переформатованої та оновленої Підбузької лікарні працювати травмопункт?

Якщо говорити в загальному, то, без всякого сумніву, отримання медичних пакетів буде давати нам право розумного планування ліжок, виходячи із реальних потреб громади. Якщо говорити конкретніше, то плануємо, щоб в складі паліативного відділення було 5 ліжок хірургічних. Чому? Бо враховуючи специфіку Підбужа, як і скрізь по селах, є травми, опіки, є, на жаль, нещасні випадки – і в цьому випадку організація невеличкого травмпункту на базі паліативної хірургії буде доречною. Ми цього не виключаємо.

Більше того, і я на цьому буду наполягати, щоб можливість надавати оперативну допомогу при травмах у лікарні залишилася. Хочу зазначити, що в колишньому хірургічному відділенні лікарні є і операційна, і перев’язочна. Тобто на місці є спеціаліст і можливості надання медичної допомоги як із первинної обробки ран, так і травматологічної допомоги, пов’язаної із гіпсуванням. Тобто я не виключаю такий момент.

Система малої травматології залишиться у структурі оновленої лікарні, щоб було зручно і комфортно мешканцям Підбужа та навколишніх сіл. Інший момент, який потребує серйозного підходу, пов’язаний із тим, що при відкритті двох стаціонарних відділень життя заставить нас вводити посаду чергового лікаря. Сьогодні ведеться багато розмов, що потрібно економити. Я розумію, що на перших порах буде важко, доведеться рахувати кожну копійки. Проте переконаний, що з часом, коли ми ввійдемо в систему пакетів і будемо заробляти нормальні гроші, обов’язково у лікарні буде чергування лікарів, які забезпечуватимуть функціонування двох відділів.

Також вірю, що у лікарні з’являться можливості для поліпшення матеріального стану відділень. Так для цього треба час і багато зусиль, бо не все так просто із по закупівлями та фінансуванням лікувального закладу, як для когось здається. Тому ще раз хочу повторити: без Східниці, без розуміння голови, без підтримки депутатського корпусу селищної ради, без допомоги багатьох людей ми б не змогли досягнути того результату, який маємо сьогодні.

Не буду приховувати, що є бажання , віра та велика надія зробити із лікарні у Підбужі сучасний медичний заклад другого рівня, яким можна буде гордитися і медикам, і громаді.

Нещодавно медицина Східницької громади поповнилася двома каретами швидкої допомоги на базі повнопривідних автомобілів підвищеної прохідності Toyota Land Cruiser Prado. Як Ви прокоментуєте цей факт? Чи позначиться поява нового автомобіля швидкої допомоги на роботі Підбузької лікарні?

Нові автомобілі отримали пункти Львівського Обласного Центру Екстреної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф, що дислокуються у смт. Східниці та Підбужі. Це дуже добре, бо нова сучасна техніка, якою обладнані ці автомобілі, дозволить суттєво поліпшити рівень надання екстреної медичної допомоги мешканцям, які проживають у важкодоступних місцях. Проте хочу звернути увагу на інше. Те, що, так би мовити, залишилося поза увагою ЗМІ. Завдяки спільним зусиллям Східницької селищної ради та медиків нам вдалося Пункт екстренної медичної допомоги у Підбужі перевести в нове приміщення, де працівникам екстренної медицини створено усі необхідні умови для роботи, відпочинку та прийому хворих. До цього медики «швидкої» займали одну кімнатку в корпусі колишнього хірургічного відділення лікарні.

Зміни на краще очевидні, що безумовно позначиться і  на наданні невідкладної допомоги хворим. Поєднання зусиль Східницької громади, обласної влади, державної стратегії розвитку громад дає позитивні результати. На жаль, зміни на краще у нашому житті відбуваються не так швидко, як цього б хотілося.

Проте ми хоч і повільно, але впевнено рухаємося вперед. Це десь вселяє віру, що КНП «Підбузька лікарня Східницької територіальної громади» успішно пройде контрактуванння НСЗУ і запрацює ще до закінчення року. 

Розмову записав Петро МАГУР, skhidnycia.com.ua