Напередодні президент України вніс до Верховної Ради законопроекти щодо запровадження «економічного паспорта українця». Ініціатива передбачає відкриття для дітей, народжених з 1 січня 2019 року, рахунків, на яких накопичуватимуться кошти від рентних платежів. Ці гроші діти зможуть використати після досягнення повноліття на освіту чи житло.

Економічний паспорт українця – це популістична програма, яку згорнуть після того, як зміниться президент, проте вилучені на неї з бюджету коштів ніхто не поверне. Окрім того, така ідея не може бути реалізована в Україні, адже призведе лише до значного нарощування державного боргу, розбалансування бюджету та кризи платежів.
Тому нині зареєстрував альтернативний до президентського проект Закону, який суттєво вдосконалює ідею про економічний паспорт і не робить його нищівним для української економіки. Зокрема, пропоную розширити склад конкурсної комісії, яка буде обирати ключовий орган Фонду – Раду Фонду, до девʼяти осіб, включаючи до його складу омбудсмена та представників міжнародних та громадських профільних молодіжних організацій. Такий склад забезпечить об’єктивний та виважений підхід до вибору кандидатів до Ради Фонду.
Окрім того, розширено можливість використання 18-річними українцями коштів Фонду у власне житло (шляхом укладення інвестиційних, попередніх договорів, оскільки мало молодих українців мають усю необхідну суму задля купівлі власного житла за договором купівлі-продажу) та у власний бізнес на території України.
Оскільки ідеєю як основного так і альтернативного законопроектів є, по суті, довгострокове гарантування майбутнім поколінням державних виплат, джерела фінансування Фонду пропонується не прив’язувати до обсягу нестабільних надходжень від рентних платежів через постійні зміни на ринку корисних копалин. Інвестиції в майбутні покоління мають здійснюватися за рахунок всіх надходжень до Загального фонду Держбюджету (тобто від митниці, акцизів, азартних ігор, приватизації, податків на бізнес, на важку промисловість та креативні індустрії), саме тому джерелом фінансування визначено не менше 5% обсягу Загального фонду Держбюджету (що співмірно із надходженнями від ренти, однак більш перспективно). Ми маємо принципово визначитися з обсягом інвестицій у майбутні покоління в порівнянні з поточним фінансуванням інших ключових статей Держбюджету: міністерство освіти(3%), оборони(10%) та охорони здоров’я(14%).

Альтернативний Законопроект також містить обмеження проти використання коштів Фонду для фінансування дефіциту Держбюджету (наприклад, через облігації внутрішніх державних позик, щоб кошти майбутніх поколінь не «проїли» на поточні потреби) та фінансування підприємств з часткою держави понад 50% (щоб кошти за вказівкою чиновників не спрямовувалися на проекти, які ніколи не окупляться чи будуть банально вкрадені).

Михайло Цимбалюк